Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Однією з найгрізніших на сьогодні є загроза ядерного чи радіологічного тероризму [47]. Небезпека потрапляння в руки терористичних організацій ядерних компонентів або радіоактивних матеріалів значно підвищує руйнівний потенціал міжнародного тероризму і створює реальну загрозу життю мільйонів людей. За відомими на сьогодні даними понад 200 терористичних угруповань виявляють підвищену зацікавленість придбанням ЯР- матеріалів і ДІВ.

З аналізу існуючого стану проблеми ядерно-радіаційної безпеки на сьогодні визначено 4 ймовірні основні сценарії прояву ядерно-радіаційного тероризму (рис. 9.6) [48, 49].

Види загроз ядерного тероризму

Рис. 9.6. Види загроз ядерного тероризму

Усі ці ядерні загрози реальні і потребують залучення значних ресурсів для зменшення ймовірності їх реалізації.

Радіологічна зброя

У червні 2002 р. МАГАТЕ офіційно заявило, що радіоактивні матеріали, з яких можна виготовити “брудну бомбу”, можна знайти на територіях більш ніж 100 країн. У доповіді МАГАТЕ зазначалось, що терористами чи іншими зловмисниками деякі джерела радіації можуть бути використані зі злочинною метою, наприклад, для виготовлення засобів для розпилювання радіаційних матеріалів – так званих “брудних бомб” [50]. Радіоактивні джерела, які широко використовують в усьому світі у сільському господарстві, промисловості, медицині, науково-дослідних установах, не мають такої системи контролю та обліку, які існують для ядерних матеріалів.

За даними МАГАТЕ, у світі сьогодні використовується понад 10 млн ДІВ, які відповідно до міжнародної класифікації поділені за ступенями небезпеки на 5 категорій [51]. Як показує аналіз випадків, загублене або викрадене ДІВ може призвести до серйозного радіологічного інциденту: завдати значної шкоди здоров'ю, спричинити радіоактивне забруднення навколишнього середовища, мати негативні економічні наслідки. Аварії, пов'язані з ДІВ, належать до категорії високого ризику, причому факти незаконного обігу відбивають високий ступінь загрози щодо безпеки і зберігання ДІВ, не охоплених ефективним результуючим контролем.

Теорія створення “брудної бомби” і метод її застосування беруть початок із 1950-х років. У період “ядерного протистояння” СРСР і США була реалізована ідея створення “дешевого сурогату” – зброї масового ураження, до складу якої входять: підривний пристрій і високорадіоактивні відходи, які передбачалося розпилювати над військами й містами супротивника (для ураження живої сили, тривалого забруднення територій та об'єктів). Очевидно, цей принцип був взятий на озброєння технічними ідеологами тероризму, а саме: поєднання високорадіоактивного матеріалу з вибухівкою. Під час детонації утворюється дрібнодисперсний пил, що уражує населення, і спричинює тривале радіоактивне забруднення навколишнього середовища. Вважається незаперечним реальний факт трансформації споживчих властивостей ЯР-матеріалів з науково-практичного і технологічного застосування в зброю масового знищення. Це обумовлено різними чинниками, головними серед яких є неможливість створення ефективного захисту від іонізуючого випромінювання, значна уразливість населення і навколишнього середовища в результаті радіоактивного забруднення, тривала його післядія.

Небезпека застосування ЯР-матеріалів і ДІВ у воєнних конфліктах підкреслювалась у рішеннях міжнародних резолюцій, починаючи із середини 1950-х років. Так, Комісія ООН із проблем звичайного озброєння, починаючи з 1948 р. й у наступних своїх ініціативах (1969, 1978, 1979, 2002 pp.), указувала на те, що “зброя з радіоактивними матеріалами” має підпадати під визначення зброї масового знищення.

У цей час дії щодо запобігання радіологічному тероризму мають бути пов'язані з посиленням захисту семи поширених радіонуклідів: 60Со, ,37Cs, 192Іг, 90Sr, 238Pu, 241Am, 252Cf.

В Україні склалася непроста ситуація, коли відсутність механізмів належного контролю за ДІВ створює сприятливі умови для їх викрадення. За існуючими оцінками, в країні є понад 100 000 джерел, які використовуються приблизно у 2500 підприємств [52]. При цьому на деяких підприємствах є по кілька сотень джерел високої активності. Наприклад, на УДО “Радон” (м. Київ) 190 джерел 60Со із сумарною активністю 1,6 • 1015 Бк, на ВАТ “Гемопласт” – 394 джерела ^Со з активністю 1,3 • 1016 Бк, на заводі “Електрон-ГАЗ” (м. Жовті Води) накопичено 60Со з активністю 14 кЮ, причому характеристики системи безпеки і захисту технологій застосування ДІВ, як правило, не відповідають сучасним вимогам протидії розкраданню.

Особливу небезпеку становлять також ДІВ, які використовувались у Міністерстві оборони України.

Отже, можна дійти висновку, що широка доступність ДІВ і радіоактивних відходів створює неможливість їх надійного фізичного захисту. Тому правомірно припустити, що терористи не потребують значних фінансових і матеріальних ресурсів для отримання компонентів радіологічної зброї і нанесення радіологічного удару.

Радіоактивні відходи об'єктів ЯПЦ, яких у світі накопичено понад 200 тис. т, та кількість яких збільшується на 10 тис. т щорічно, також можуть бути використані як компонент для створення радіологічної зброї.

Проблеми обігу радіоактивних відходів в Україні мають відому специфіку: крім “звичайних” РАВ, які утворюються на підприємствах ЯПЦ, а також в інших галузях, значні обсяги радіоактивних матеріалів з'явилися внаслідок Чорнобильської катастрофи. В Україні сьогодні накопичено величезну кількість ра-

Розподіл радіоактивних відходів в Україні за типами (тис. м3)

Рис. 9.7. Розподіл радіоактивних відходів в Україні за типами (тис. м3)

діоактивних відходів. Загальний обсяг РАВ становить близько 3300– 4600 тис. м3, і щорічно тільки на АЕС утворюється 13 000 м3 рідких радіоактивних відходів (РРВ) і 28 000 м3 твердих радіоактивних відходів (ТРВ) (рис. 9.7).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потенційні джерела загроз ядерного тероризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму
  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА