Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Найважливішою інформацією, що істотно впливає на точність оцінки наслідків руйнівних землетрусів, є характеристика будинків і чисельність мешканців у населених пунктах. Для них створюється база даних, зокрема для населених пунктів готується узагальнена характеристика забудови або детальна характеристика (поквартально). На першій стадії розробки бази даних готують узагальнену характеристику забудови, типів будинків, прийнятих відповідно до міжнародної шкали сейсмічної інтенсивності MMSK-86, на другій стадії – детальнішу їх характеристику. При цьому територію міста розділяють на окремі ділянки з характерною забудовою й для кожної з них характеристику забудови заповнюють за відповідною формою. До детальної характеристики забудови додатково додають план міста з поділом на ділянки. На основі цих даних складають векторний план міста й виробляють його координатну прив'язку до картографічної бази даних. Характеристики забудови користувач заносить у базу даних системи.

У методиці розрахунку кількості людських жертв та обсягів руйнувань, розробленої для ГІС “Екстремум”, застосовано імовірнісний підхід. Це пов'язано з тим, що умови, в яких можуть опинитися люди, мають виражений випадковий характер. Наприклад, оскільки неможливо заздалегідь вірогідно визначити, яка інтенсивність землетрусу буде в районі розташування будинку, ця інтенсивність із різною ймовірністю може набувати значень від невеликих величин до дев'яти і більше балів. Крім того, навіть за впливу однакових сейсмічних навантажень на однотипні будинки, існуватиме деяка ймовірність їхнього руйнування. На характер руйнування будинків впливають міцність матеріалів, відхилення розмірів будівельних конструкцій від проектних, порушення умов виготовлення елементів будівельних конструкцій та інші чинники.

У методиці розрахунку втрат серед населення й обсягів руйнувань прийнято, що вони в основному визначаються двома чинниками – сейсмічним впливом (моделлю впливу) й опором цьому впливу (законами руйнувань – для будинків, споруд і законами ураження – для людей). Усі інші чинники, що впливають на наслідки землетрусу, враховують через зазначені.

Залежності, що описують інтенсивність землетрусу в розглянутій точці, називають моделями сейсмічного впливу. Вони можуть бути аналітичними, табличними або графічними.

Співвідношення між магнітудою М і бальністю (інтенсивністю) I землетрусу визначається емпіричною залежністю, яка в літературі відома як формула макросейсмічного поля:

де А – епіцентральна відстань, км; h – глибина залягання осередку, км; М – магнітуда землетрусу; b, v, с – коефіцієнти, характерні для окремих регіонів.

Для завчасного прогнозування потрібні карти загального сейсмічного районування (ЗСР), детального сейсмічного районування (ДСР), сейсмічного мікрорайонування (СМР), а також каталоги землетрусів. За каталогами будують функції f(I) щільності розподілу ймовірності інтенсивностей I землетрусу в балах (рис. 5.7).

Ймовірність потрапляння випадкової величини І на відрізок дорівнює

У розрахунках із визначення наслідків землетрусів використовують класифікацію будинків за сейсмічною шкалою MMSK-86, відповідно до якої будинки поділяють на дві групи:

• будинки й типові споруди без антисейсмічних заходів;

• будинки й типові споруди з антисейсмічними заходами.

Будинки й типові споруди без антисейсмічних заходів бувають таких типів: А1, А2, Б, Б1, Б2, В, В1, В2.

Тип А1 – місцеві будинки зі стінами з місцевих будівельних матеріалів:

• глинобитні без каркаса;

• із саману або сирцевої цегли без фундаменту;

• зі скатаного або рваного каменю на глиняному розчині й без регулярного (із цегли або каменю правильної форми) мурування в кутах тощо.

Тип А2 – місцеві будинки зі стінами із саману або сирцевої цегли, з кам'яними, цегляними або бетонними фундаментами:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів
  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА