Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Трансформація міжнародних відносин, що відбулася наприкінці XX ст., припинення конфронтації і послідовне подолання наслідків “холодної війни”, інтенсивний розвиток науково-технічного прогресу істотно розширили можливості співробітництва у галузі мирного використання ядерної енергії та обмеження її застосування у військовій сфері [19–23].

За збереження значення військової сили у відносинах між державами дедалі важливішу роль почали відігравати економічні, політичні, науково-технічні, екологічні та інформаційні чинники. Зведено до мінімуму загрозу глобального ядерного конфлікту між протиборчими країнами. Досягнено істотного прогресу в галузі нерозповсюдження ядерної зброї, набув чинності Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) [24], членами якого є 189 держав ООН і тільки 4 не приєдналися – Ізраїль, Індія, Пакистан, а також КНДР, що розірвала Договір у 2003 р. Протягом тривалого часу механізм ДНЯЗ довів свою достатню дієвість і порівняно високу ефективність в основних напрямах: нерозповсюдження ЯЗ, ядерного роззброєння та мирного використання ядерної енергії. ДНЯЗ став найуніверсальнішим договором, що зіграв ключову роль у забезпеченні міжнародної безпеки.

Глобальний режим ядерного нерозповсюдження уможливив досягнення значних успіхів у справі обмеження подальшого поширення ЯЗ, хоча повністю запобігти поширенню цієї зброї й технології її створення не вдалося [25].

Протягом більш ніж піввікового досвіду використання ядерної енергії міжнародним співтовариством під егідою ООН, МАГАТЕ та іншими міжнародними організаціями ініціювався й здійснювався контроль за реалізацією основних національних і міжнародних програм з ядерної та радіаційної безпеки. Конвенції в галузі ядерної безпеки та пов'язані з ними незалежні експертні оцінки, ефективні національні інфраструктури регулювання, чинні стандарти ядерної безпеки й настановні документи, а також механізми оцінювання в рамках МАГАТЕ є важливими передумовами для створення світовим співтовариством глобального режиму ядерної й радіаційної безпеки [25–33]. Безпечне використання ядерної енергетики сьогодні обумовлено жорстким дотриманням міжнародних угод, які стосуються практично кожного аспекту ядерної та радіаційної безпеки. Погоджені на міжнародному рівні і піддані регулярному перегляду норми, рекомендації та керівні принципи нині охоплюють практично всі етапи ядерних операцій – від видобутку руди і виготовлення ядерного палива до видалення ядерних відходів [34–36].

Незважаючи на розвиток позитивних тенденцій у галузі забезпечення міжнародної ядерної безпеки в останнє десятиліття XX ст., внаслідок соціально-політичних та економічних змін у суспільстві, системної кризи й розбіжностей між державами виникли реальні об'єктивні й суб'єктивні передумови, що негативно впливають на подальше використання ядерної енергії в мирних та військових цілях. Це призвело до появи нових викликів і загроз, які створюють реальну небезпеку міжнародному миру і стабільності.

Події останнього часу засвідчують, що окремі державні й недержавні суб'єкти не ослабляють зусиль щодо придбання ядерно-радіаційних матеріалів, технологій і товарів, пов'язаних з розробкою зброї масового знищення (ЗМЗ). Для досягнення цієї мети вони намагаються віднайти слабкі місця в міжнародних угодах і законодавствах країн у галузі експортного контролю, реалізувати на практиці різні обхідні схеми для закупівлі й постачання товарів і необхідних передових технологій. Існуючий стан справ у сфері ядерних технологій і ядерних озброєнь надає широкий простір для інтерпретації тих чи інших подій як загрози й приводів для відмови від зобов'язань щодо дотримання міжнародних режимів [37, 38].

До чинників, які викликають найбільше занепокоєння, належить таке негативне явище, як незаконний обіг ЯР-матеріалів і ДІВ. Одиничні інциденти розкрадання ЯР-матеріалів, зафіксовані на початку 1980-х років, сьогодні характеризуються неухильним ростом випадків несанкціонованого поширення, перетворюються майже на масове явище.

Незаконний обіг ЯР-матеріалів визначається як несанкціонована навмисна діяльність щодо перетинання або без перетинання міжнародних кордонів у вигляді отримання, постачання, володіння, використання, транспортування або утилізації радіоактивних матеріалів, включаючи ядерні, які можуть бути використані для виробництва ядерної зброї. Існуюча система міжнародних угод і конвенцій у галузі нерозповсюдження, а також нормативно-правові акти щодо безпечного використання ядерної енергії неспроможні протистояти викликам безпеки і контролю за ядерними матеріалами, що створює певні загрози ядерного тероризму в сценарії глобального росту атомної енергетики (рис. 9.2, див. кольорову вклейку).

Незаконний обіг за своєю суттю та визначенням – це нелегальне явище, що не підкоряється внутрішнім механізмам і законам держави, а також непідконтрольне міжнародним інституціям (МАРАТЕ, Комітет Цангера, Група ядерних постачальників).

Як засвідчує аналіз випадків розкрадання й контрабанди ядерних матеріалів, останні можуть здійснюватися з метою:

• комерційною – перепродаж третім особам для особистого збагачення викрадача;

• терористичною – використання викраденого ядерного матеріалу для терористичної діяльності або шантажу;

• нелегального розвитку державної ядерної програми радикальними країнами для створення ЯЗ в обхід ДНЯЗ.

Із середини 1960-х років протягом двох десятиліть, у Європі та США сталося близько 150 інцидентів, пов'язаних із незаконним обігом ЯР-матеріалів, що спричинили підвищення рівня ядерної загрози. В це число ввійшли крадіжка й контрабанда різних ЯР-матеріалів, викрадення й убивства вчених-ядерників, вибухи в районах розміщення ядерних об'єктів, спроби проникнення на них тощо. Проблема несанкціонованого обігу ЯР-матеріалів пов'язана не з якоюсь однією державою, вона має міжнародний характер. Установлено реальні випадки розкрадання ЯР- матеріалів у США, Франції, Великій Британії, Росії та інших країнах, сплеск яких припадає на початок 1990-х років. Потенційними покупцями контрабандних ЯР-матеріалів є як держави, так і недержавні суб'єкти; прикордонні держави, терористичні групи, транснаціональні організовані злочинні співтовариства, екстремістські релігійні секти. Зростання загрози поширення ядерних матеріалів останнім часом зумовлене такими причинами:

• вивільнення значної кількості ядерного матеріалу збройової якості в результаті скорочення ядерних озброєнь;

• ускладнення для держав, які не мають ядерної зброї, але розвивають власні ядерні програми, умов отримання матеріалів для розвитку таких програм у зв'язку зі зміцненням міжнародної системи експортного контролю;

• збільшення кількості, ріст впливу й фінансових можливостей у міжнародних відносинах терористичних груп, транснаціональних організованих злочинних угруповань, сепаратистських рухів на релігійному ґрунті, релігійних сект.

Наявність на території більш ніж 30 країн світу близько 450 промислових, а також сотень дослідницьких реакторів, десятків тисяч ядерних боєприпасів, безлічі різних об'єктів ядерної інфраструктури: складів відпрацьованого ядерного палива, заводів зі збагачення урану, хімічних заводів із переробки відпрацьованого ядерного палива, мільйонів ДІВ тощо, створюють об'єктивні передумови для розширення сфери діяльності злочинних і терористичних угруповань. Становище ускладнюється також тим, що для забезпечення діяльності ядерної галузі залучені сотні тисяч фахівців і допоміжного персоналу, що істотно підвищує уразливість систем захисту.

Останнім часом незаконний обіг ЯР-матеріалів набув загрозливих ознак у зв'язку зі стрімким зростанням масштабів міжнародного тероризму та використанням терористами ЗМЗ, включаючи “брудну бомбу”, створену із застосуванням ЯР-матеріалів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза
  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА