Досвід ліквідації наслідків природних НС засвідчує, що, незважаючи на вдосконалення технічних та організаційних заходів щодо їх ліквідації, зусилля в цьому напрямі малоефективні. Для прогнозування природних НС у нас слабко розвинена мережа моніторингу природних процесів, недостатньо знань про механізми їх виникнення, проте вжиті запобіжні заходи цілком спроможні зменшити завдані ними збитки. Тому вдосконалення системи спостережень і контролю насамперед із сейсмологічних, гідрометеорологічних, гідрогеологічних, технологічних та епідеміологічних питань має важливе значення для зменшення катастрофічних наслідків НС природного походження [26, 27].
Сейсмонебезпечні та зсувонебезпечні території
Будівництво об'єктів і споруд на територіях із несприятливими у сейсмічному плані чинниками дозволене за умови вжиття додаткових заходів щодо укріплення території будівництва та збільшення стійкості інженерних конструкцій.
Ділянки шляхів у сейсмічно активних районах, прокладені в місцях з несприятливими інженерно-геологічними умовами (зони можливих обвалів, зсувів, сходжень лавин, підтоплення, провалів земної поверхні), мають бути позначені попереджувальними знаками.
Ділянки шляхів, розташовані на скельно-обвальних косогорах, потрібно захищати від обвалів відповідними спорудами (уловлювальними траншеями, захисними дахами, підпірними стінами тощо). Такі споруди слід постійно очищати від осипів ґрунту, а грунт регулярно вивозити у спеціально відведені місця.
Для зниження активності або повного припинення дії зсувних процесів, у тім числі через підмивання порід водою, ослаблення місцевості внаслідок господарської діяльності, яка ведеться без урахування геологічних умов території, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації мають своєчасно планувати і виконувати протизсувні заходи [28, 29].
На територіях з підвищеним ризиком розвитку зсувних процесів заборонено: підрізання схилів; проведення різного роду підсипань на схилах та над ними у межах загрозливої ділянки; улаштування штучних водойм та об'єктів із великим водоспоживанням без вжиття конструктивних заходів, які б виключали витік води в ґрунти; проведення вибухових і гірничодобувних робіт; знищення (порушення) дерево-чагарникової і трав'янистої рослинності; використання водопровідних колонок і водопроводу без забезпечення водовідведення в закриту каналізаційну систему; допущення викиду, зливу талих, стічних та інших вод; забудова територій.
З метою захисту берегової смуги морів, річок і водосховищ від руйнування місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи й організації, що здійснюють господарську діяльність, яка впливає на берегову смугу, зобов'язані вживати заходів щодо її укріплення. Схили, укоси (біля автошляхів, залізниць, у населених пунктах) треба укріплювати насаджуванням рослинності – дернуванням, посівом трав, висаджуванням дерев, чагарників. Укоси слід захищати від вивітрювання й ерозії, вживати заходів щодо зменшення інфільтрації застосуванням різноманітних видів облицювання, покриття ґрунтобетоном, шлаком тощо.
Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
