Для характеристики впливу випромінювання на речовину використовують багато різних показників. Найважливішими з них є поглинена доза і лінійна передача енергії (ЛПЕ).
Поглинена доза (D) – це відношення середньої енергії de, переданої іонізуючим випромінюванням речовині, що знаходиться в елементарному об'ємі, до маси dm речовини в цьому об'ємі:
Енергія може бути усереднена по будь-якому визначеному об'єму; у цьому разі середня доза дорівнюватиме повній енергії, переданій об'єму, поділеній на масу цього об'єму. У системі СІ поглинена доза вимірюється в джоулях на кілограм (Дж/кг), ця одиниця має спеціальну назву – грей (Гр).
Доза, поглинена тілом людини, складається з доз, поглинених окремими тканинами організму. Для характеристики доз, які поглинаються окремими тканинами й органами людини, використовують спеціальну дозиметричну величину – дозу в органі.
Поглинена доза в органі або тканині (DT) – це середня доза, поглинена органом чи тканиною. Її розраховують за формулою
де – сумарна енергія, що виділилася в органі чи тканині T,
– маса органа чи тканини.
Інакше її визначають так:
де D – поглинена доза в елементі маси dm.
Лінійна передача енергії – фізична характеристика якості іонізуючого випромінювання, дорівнює відношенню повної енергії, переданої речовині зарядженою частинкою внаслідок зіткнень на шляху, до довжини цього шляху. До незаряджених частинок поняття ЛПЕ безпосередньо застосувати не можна. Для характеристики цього виду випромінювання в довідковій літературі наводять значення ЛПЕ вторинних заряджених частинок, що утворюються в речовині при опроміненні її незарядженими частинками. ЛПЕ вимірюють у позасистемних одиницях – кілоелектрон-вольтах на мікрометр води (кеВ/мкм).
Поглинена доза – величина, пропорційна інтенсивності потоку іонізуючого випромінювання, часу, протягом якого об'єкт піддається опроміненню, і характеристикам поглинаючих властивостей речовини (перетин поглинання). Одну й ту саму дозу можна отримати як у результаті опромінення об'єкта високоінтенсивним потоком іонізуючого випромінювання за порівняно короткий період, так і в результаті тривалого опромінення об'єкта порівняно малоінтенсивним потоком.
ЛПЕ характеризує локалізацію поглиненої енергії випромінювання в речовині. Цей параметр залежить від природи випромінювання й енергії частинок. За інших однакових умов найбільшу ЛПЕ має α-випромінювання, потім β-випромінювання. Це означає, що на одиницю шляху α-частинки виділяють більше енергії, ніж β-частинки. Наслідком цього є істотно менша проникна здатність (пробіг) α-випромінювання порівняно з β-випромінюванням. За опромінення α-частинками вся поглинена доза локалізується в тонкому шарі речовини, за опромінення β-час- тинками шар поглинання буде значно товщим, за опромінення γ-випромінюванням уся поглинена доза локалізується в незрівнянно товщому шарі речовини.
Під дією іонізуючого випромінювання в речовині утворюються короткоіснуючі іони, які в результаті фізичних і фізико- хімічних процесів швидко трансформуються в дуже реакцій- ноздатні радикальні та іон-радикальні частинки. У біологічній тканині такі частинки спричинюють руйнування компонентів клітинних структур. Кількість біологічних дефектів пропорційна
поглиненій дозі. Однак поглинена доза не враховує той факт, що випромінювання з більшою ЛПЕ за інших однакових умов більше руйнує біологічну тканину. Для врахування зазначеного ефекту введено величину, яку називають еквівалентною дозою.
Еквівалентна доза в органі або тканині (НТ) – величина, яка визначається добутком поглиненої дози в окремому органі або тканині Т на радіаційний зважуючий фактор
:
де – середня поглинена доза в органі або тканині Т,
– зважуючий коефіцієнт для випромінювання R.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
