Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Для характеристики впливу випромінювання на речовину використовують багато різних показників. Найважливішими з них є поглинена доза і лінійна передача енергії (ЛПЕ).

Поглинена доза (D) – це відношення середньої енергії de, переданої іонізуючим випромінюванням речовині, що знаходиться в елементарному об'ємі, до маси dm речовини в цьому об'ємі:

Енергія може бути усереднена по будь-якому визначеному об'єму; у цьому разі середня доза дорівнюватиме повній енергії, переданій об'єму, поділеній на масу цього об'єму. У системі СІ поглинена доза вимірюється в джоулях на кілограм (Дж/кг), ця одиниця має спеціальну назву – грей (Гр).

Доза, поглинена тілом людини, складається з доз, поглинених окремими тканинами організму. Для характеристики доз, які поглинаються окремими тканинами й органами людини, використовують спеціальну дозиметричну величину – дозу в органі.

Поглинена доза в органі або тканині (DT) – це середня доза, поглинена органом чи тканиною. Її розраховують за формулою

де – сумарна енергія, що виділилася в органі чи тканині T, – маса органа чи тканини.

Інакше її визначають так:

де D – поглинена доза в елементі маси dm.

Лінійна передача енергії – фізична характеристика якості іонізуючого випромінювання, дорівнює відношенню повної енергії, переданої речовині зарядженою частинкою внаслідок зіткнень на шляху, до довжини цього шляху. До незаряджених частинок поняття ЛПЕ безпосередньо застосувати не можна. Для характеристики цього виду випромінювання в довідковій літературі наводять значення ЛПЕ вторинних заряджених частинок, що утворюються в речовині при опроміненні її незарядженими частинками. ЛПЕ вимірюють у позасистемних одиницях – кілоелектрон-вольтах на мікрометр води (кеВ/мкм).

Поглинена доза – величина, пропорційна інтенсивності потоку іонізуючого випромінювання, часу, протягом якого об'єкт піддається опроміненню, і характеристикам поглинаючих властивостей речовини (перетин поглинання). Одну й ту саму дозу можна отримати як у результаті опромінення об'єкта високоінтенсивним потоком іонізуючого випромінювання за порівняно короткий період, так і в результаті тривалого опромінення об'єкта порівняно малоінтенсивним потоком.

ЛПЕ характеризує локалізацію поглиненої енергії випромінювання в речовині. Цей параметр залежить від природи випромінювання й енергії частинок. За інших однакових умов найбільшу ЛПЕ має α-випромінювання, потім β-випромінювання. Це означає, що на одиницю шляху α-частинки виділяють більше енергії, ніж β-частинки. Наслідком цього є істотно менша проникна здатність (пробіг) α-випромінювання порівняно з β-випромінюванням. За опромінення α-частинками вся поглинена доза локалізується в тонкому шарі речовини, за опромінення β-час- тинками шар поглинання буде значно товщим, за опромінення γ-випромінюванням уся поглинена доза локалізується в незрівнянно товщому шарі речовини.

Під дією іонізуючого випромінювання в речовині утворюються короткоіснуючі іони, які в результаті фізичних і фізико- хімічних процесів швидко трансформуються в дуже реакцій- ноздатні радикальні та іон-радикальні частинки. У біологічній тканині такі частинки спричинюють руйнування компонентів клітинних структур. Кількість біологічних дефектів пропорційна

поглиненій дозі. Однак поглинена доза не враховує той факт, що випромінювання з більшою ЛПЕ за інших однакових умов більше руйнує біологічну тканину. Для врахування зазначеного ефекту введено величину, яку називають еквівалентною дозою.

Еквівалентна доза в органі або тканині (НТ) – величина, яка визначається добутком поглиненої дози в окремому органі або тканині Т на радіаційний зважуючий фактор :

де – середня поглинена доза в органі або тканині Т, – зважуючий коефіцієнт для випромінювання R.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання
  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА