Оцінювання ризиків від землетрусів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Землетрус – це підземні поштовхи і коливання земної поверхні внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. Пружні коливання, що поширюються в Землі від осередків землетрусів і вибухів, називають сейсмічною хвилею. Осередок землетрусу – зона виникнення підземного удару в товщі земної поверхні або верхньої мантії, що є причиною землетрусу. Глибина залягання осередку може коливатися від 0 до 730 км. Зона землетрусу – територія чи акваторія, в межах якої фіксуються поштовхи і коливання земної поверхні.

Землетруси мають низку провісників. Провісник землетрусу – одна з ознак вірогідного землетрусу, що виражається у вигляді деформації земної поверхні, змін параметрів геофізичних полів, складу і режиму підземних вод, стану і властивостей речовини в зоні осередку вірогідного землетрусу.

За допомогою точного вимірювання параметрів сейсмічних хвиль побудовано шкалу “сили землетрусу”, тобто пружної енергії, яка виділяється осередком. Цю шкалу розробив американський сейсмолог Ріхтер, її називають магнітудною. Інтенсивність коливання ґрунту на поверхні землі вимірюють у балах.

Землетруси залежно від інтенсивності коливань грунту на поверхні землі класифікують за бальною системою: слабкі (1–3 бали), помірні (4 бали), сильні (5–6 балів), дуже сильні (7 балів), руйнівні (8 балів), спустошливі (9–10 балів), катастрофічні (11 балів), дуже катастрофічні (12 балів). Інтенсивність землетрусу – змінна величина. Вона максимальна в епіцентрі, а в міру віддалення від нього стає дедалі меншою, майже невідчутною.

Як уже зазначалось, для світу загалом збиток від землетрусів перевищує збиток від усіх інших природних катастроф разом узятих. За оцінками експертів ЮНЕСКО, він щорічно становить кілька десятків мільярдів доларів США і в багатьох країнах, що розвиваються, поглинає значну частину національного доходу. Так, за офіційними даними індійського уряду, на 28 лютого 2001 р. число загиблих під час землетрусу, що стався 26 січня 2001 р., становило 19 739 осіб, поранених – 166 836, без даху над головою залишилося більш як 600 000, загальне число потерпілих від землетрусу досягло 15 млн 850 тис. осіб. Під час землетрусу в Туреччині (м. Ізмір) 17 серпня 1999 р. загинуло 17 127, загальне число потерпілих – 43 953 осіб, загальні економічні втрати становили 16 млрд дол. США (близько 7 % валового національного продукту країни).

Що стосується України, то зонами сейсмічності охоплені Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська області та Автономна Республіка Крим, де сила землетрусів може досягати 7–8 балів, низка інших областей із силою землетрусів до 5–6 балів [4].

На сьогодні відомо кілька способів оцінювання ризиків землетрусів. У їх основу покладено використання карт сейсмічного районування, на які нанесено замкнені лінії однакової бальності – ізосейсти, та оцінка вірогідностей руйнування будинків різних типів, що потрапляють в зону дії землетрусу.

Методика оцінювання ризиків землетрусів реалізована в Росії в геоінформаційній системі (ГІС) “Екстремум” [5]. За допомогою цієї системи можна розрахувати сейсмічний ризик для країни загалом, окремих регіонів, міст, кварталів.

Для оцінювання ризиків землетрусів територію міст розділяють на елементарні майданчики, а невеликі населені пункти подають одним майданчиком. За їх координати беруть координати точок, розміщених у центрі кожного майданчика. Крок сітки вибирають залежно від потрібної точності розрахунків.

Модель для оцінювання сейсмічного ризику має такий вигляд:

(5.1)

де R – ризик для населення в разі виникнення землетрусу; M(N) – математичне сподівання втрати людей у межах деякої території; Р – ймовірність виникнення землетрусу з уражальним

чинником, який характеризується параметром I (інтенсивність землетрусу в балах); S – площа населеного пункту (область інтегрування); – щільність населення в межах майданчика (х, у), що розглядається; – відповідно мінімальне і максимальне значення параметра уражального чинника для населеного пункту;– ймовірність ураження людей залежно від I як параметра; f(х, у, І) – щільність ймовірності розподілу інтенсивності f землетрусу в межах майданчика з координатами (х, у).

За відомої інтенсивності землетрусу І в точці з координатами (х, у) математичне сподівання втрат визначають за формулою

(5.2)

де M(N) – математичне сподівання втрати людей у межах деякої території; S – площа населеного пункту (область інтегрування); і – параметричний закон ймовірності ураження людей, що знаходяться в i-му типі будинку, від землетрусу інтенсивністю I; – щільність розміщення людей у межах елементарного майданчика (х, у).

За формулою (5.2) математичне сподівання втрат визначають для випадку, коли вихідні дані відомі. В разі завчасного визначення математичного сподівання втрат треба враховувати, що інтенсивність землетрусу в кожній точці – величина випадкова, тому втрати визначають за формулою

(5.3)

де – відповідно мінімальне і максимальне значення параметра уражального чинника для населеного пункту; φ(t) – функція, що характеризує знаходження людей у будинках протягом доби.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризиків від землетрусів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів
  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА