За наявності вагових коефіцієнтів характеристик ризиків і нормованих значень вхідних даних комплексний показник потенційної небезпеки у-го регіону розраховують за формулою
(5.71)
де – комплексний показник потенційної небезпеки j-го регіону;
– питомий внесок (ваговий коефіцієнт) характеристики
у комплексний показник потенційної небезпеки ΚΝj;
– нормоване значення характеристики і для j-го регіону.
За допомогою цього показника можна порівнювати окремі території, райони, області, країни щодо потенційної небезпеки надзвичайних ситуацій.
Нижче наведено розраховані комплексні показники KNj потенційної техногенної і природної небезпеки для 26 адміністративних одиниць України. Серед них – Автономна Республіка Крим (№ 1), далі йдуть 24 області та об'єкт (№ 26), який узагальнює середньоукраїнські значення характеристик. Комплексний показник потенційної небезпеки інтерпретують так: даний регіон тим більше потенційно небезпечний, чим більше значення його комплексного показника КNj.
Згідно з розрахунками, високий рівень потенційної небезпеки щодо надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру мають Дніпропетровська (KNj = 0,520), Запорізька (KNj = = 0,463) та Одеська (KNj= 0,414) області, відповідно до класифікації вони становлять потенційно найбільш небезпечну щодо виникнення НС групу областей України. Донецька (KNj = = 0,385), Херсонська (KNj = 0,385), Житомирська (KNj = 0,377) області та Автономна Республіка Крим (KNj = 0,377) теж мають високий рівень потенційної небезпеки, але їх ми виділили в окрему групу, оскільки за значеннями комплексного показника по-
| Адміністративна одиниця | Комплексний показник потенційної небезпеки KNj |
| Автономна Республіка | |
| Крим (із м. Севастополь) | 0,376774 |
| Вінницька обл. | 0,266003 |
| Волинська обл. | 0,355784 |
| Дніпропетровська обл. | 0,520184 |
| Донецька обл. | 0,384702 |
| Житомирська обл. | 0,376985 |
| Закарпатська обл. | 0,226684 |
| Запорізька обл. | 0,462532 |
| Івано-Франківська обл. | 0,336314 |
| Київська обл. (із м. Київ) | 0,257049 |
| Кіровоградська обл. | 0,359802 |
| Луганська обл. | 0,283873 |
| Львівська обл. | 0,322841 |
| Миколаївська обл. | 0,354920 |
| Одеська обл. | 0,414468 |
| Полтавська обл. | 0,305137 |
| Рівненська обл. | 0,343733 |
| Сумська обл. | 0,334357 |
| Тернопільська обл. | 0,290784 |
| Харківська обл. | 0,301074 |
| Херсонська обл. | 0,385231 |
| Хмельницька обл. | 0,302975 |
| Черкаська обл. | 0,313990 |
| Чернівецька обл. | 0,276199 |
| Чернігівська обл. | 0,289863 |
| Україна в середньому | 0,332024 |
Рис. 5.13. Розподіл регіонів України за комплексним показником потенційної небезпеки
тенційної небезпеки вони істотно різняться від попередньої групи областей.
Групу областей з помірним рівнем небезпеки утворюють Кіровоградська (KNj = 0,360), Волинська (KNj = 0,356), Миколаївська (KNj= 0,355), Рівненська (KNj = 0,344), Івано-Франківська (KNj = 0,336). Комплексні показники потенційної небезпеки в них дещо вищі за середньоукраїнський показник (KNj = 0,332) .
Потенційно найбезпечнішими щодо НС можна вважати групу таких областей (за винятком окремих їх районів): Закарпатська (KNj = 0,227), Київська (KNj = 0,257), Вінницька (KNj = 0,266), Чернівецька (KNj = 0,276), Тернопільська (KNj = 0,291). На рис. 5.13 наведено розподіл регіонів (областей) України за комплексним показником потенційної небезпеки щодо НС. Прямою лінією позначено середньоукраїнський показник небезпеки. Отримані результати підтвердили неоднорідність регіонів України щодо комплексного показника потенційної небезпеки.
Отже, отримані кількісні оцінки комплексних показників потенційної небезпеки областей України дали можливість створити необхідну базу для подальших досліджень основних напрямів забезпечення техногенної і природної безпеки, здійснення постійного моніторингу загроз безпеці України, вжиття заходів щодо мінімізації цих загроз.
Закцентуємо увагу, що ця методика дає змогу враховувати як кількісні, так і якісні характеристики досліджуваної проблеми, що особливо важливо при аналізі й оцінюванні характеристик ризиків природних надзвичайних ситуацій.
Аналітичну оцінку характеристик, які не мають кількісного виміру, можна отримати на основі простих аналітичних шкал, нижньою межею яких буде повна відсутність, а верхньою – повне забезпечення по цій характеристиці [25].
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
