Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

За наявності вагових коефіцієнтів характеристик ризиків і нормованих значень вхідних даних комплексний показник потенційної небезпеки у-го регіону розраховують за формулою

(5.71)

де – комплексний показник потенційної небезпеки j-го регіону; – питомий внесок (ваговий коефіцієнт) характеристики у комплексний показник потенційної небезпеки ΚΝj; – нормоване значення характеристики і для j-го регіону.

За допомогою цього показника можна порівнювати окремі території, райони, області, країни щодо потенційної небезпеки надзвичайних ситуацій.

Нижче наведено розраховані комплексні показники KNj потенційної техногенної і природної небезпеки для 26 адміністративних одиниць України. Серед них – Автономна Республіка Крим (№ 1), далі йдуть 24 області та об'єкт (№ 26), який узагальнює середньоукраїнські значення характеристик. Комплексний показник потенційної небезпеки інтерпретують так: даний регіон тим більше потенційно небезпечний, чим більше значення його комплексного показника КNj.

Згідно з розрахунками, високий рівень потенційної небезпеки щодо надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру мають Дніпропетровська (KNj = 0,520), Запорізька (KNj = = 0,463) та Одеська (KNj= 0,414) області, відповідно до класифікації вони становлять потенційно найбільш небезпечну щодо виникнення НС групу областей України. Донецька (KNj = = 0,385), Херсонська (KNj = 0,385), Житомирська (KNj = 0,377) області та Автономна Республіка Крим (KNj = 0,377) теж мають високий рівень потенційної небезпеки, але їх ми виділили в окрему групу, оскільки за значеннями комплексного показника по-

Адміністративна одиницяКомплексний показник потенційної небезпеки KNj
Автономна Республіка
Крим (із м. Севастополь)0,376774
Вінницька обл.0,266003
Волинська обл.0,355784
Дніпропетровська обл.0,520184
Донецька обл.0,384702
Житомирська обл.0,376985
Закарпатська обл.0,226684
Запорізька обл.0,462532
Івано-Франківська обл.0,336314
Київська обл. (із м. Київ)0,257049
Кіровоградська обл.0,359802
Луганська обл.0,283873
Львівська обл.0,322841
Миколаївська обл.0,354920
Одеська обл.0,414468
Полтавська обл.0,305137
Рівненська обл.0,343733
Сумська обл.0,334357
Тернопільська обл.0,290784
Харківська обл.0,301074
Херсонська обл.0,385231
Хмельницька обл.0,302975
Черкаська обл.0,313990
Чернівецька обл.0,276199
Чернігівська обл.0,289863
Україна в середньому0,332024

Розподіл регіонів України за комплексним показником потенційної небезпеки

Рис. 5.13. Розподіл регіонів України за комплексним показником потенційної небезпеки

тенційної небезпеки вони істотно різняться від попередньої групи областей.

Групу областей з помірним рівнем небезпеки утворюють Кіровоградська (KNj = 0,360), Волинська (KNj = 0,356), Миколаївська (KNj= 0,355), Рівненська (KNj = 0,344), Івано-Франківська (KNj = 0,336). Комплексні показники потенційної небезпеки в них дещо вищі за середньоукраїнський показник (KNj = 0,332) .

Потенційно найбезпечнішими щодо НС можна вважати групу таких областей (за винятком окремих їх районів): Закарпатська (KNj = 0,227), Київська (KNj = 0,257), Вінницька (KNj = 0,266), Чернівецька (KNj = 0,276), Тернопільська (KNj = 0,291). На рис. 5.13 наведено розподіл регіонів (областей) України за комплексним показником потенційної небезпеки щодо НС. Прямою лінією позначено середньоукраїнський показник небезпеки. Отримані результати підтвердили неоднорідність регіонів України щодо комплексного показника потенційної небезпеки.

Отже, отримані кількісні оцінки комплексних показників потенційної небезпеки областей України дали можливість створити необхідну базу для подальших досліджень основних напрямів забезпечення техногенної і природної безпеки, здійснення постійного моніторингу загроз безпеці України, вжиття заходів щодо мінімізації цих загроз.

Закцентуємо увагу, що ця методика дає змогу враховувати як кількісні, так і якісні характеристики досліджуваної проблеми, що особливо важливо при аналізі й оцінюванні характеристик ризиків природних надзвичайних ситуацій.

Аналітичну оцінку характеристик, які не мають кількісного виміру, можна отримати на основі простих аналітичних шкал, нижньою межею яких буде повна відсутність, а верхньою – повне забезпечення по цій характеристиці [25].


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій
  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА