Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

В усьому світі триває поширення технологій, що використовують ядерні матеріали й ДІВ. Крім прямого використання в ядерній галузі, їх застосовують у сільському господарстві, промисловості, медицині, дослідницьких і навчальних програмах. Пов'язані з ними радіаційні ризики необхідно обмежувати й забезпечувати їх зниження дотриманням належних норм радіаційної безпеки [41– 43]. Відповідно до міжнародних угод щодо переміщення всіх радіоактивних матеріалів у межах держав і між ними мають застосовуватися суворі регулювальні, адміністративні (пов'язані з безпекою) та інженерно-технічні засоби контролю, мета яких полягає в забезпеченні надійності й безпеки таких переміщень. Що стосується ядерних матеріалів, з'являються додаткові вимоги до їх фізичного захисту та обліку, які забезпечують гарантії від загроз ядерного поширення і будь-яких спроб переведення їх із мирного застосування у військове.

Терористичні атаки, скоєні у вересні 2001 р., підтвердили необхідність посилення контролю й забезпечення збереження ядерних і радіоактивних матеріалів. У зв'язку з цим вживаються необхідні заходи з метою підвищення фізичного захисту і збереження ядерних матеріалів на глобальному рівні. Проте події в багатьох країнах світу свідчать про переміщення радіоактивних матеріалів поза регулювальними й законними структурами.

Серед основних чинників, які визначають стан проблеми з незаконним обігом і поширенням ЯР-матеріалів і ядерних технологій, можна виділити соціально-політичні, економічні, організаційні та інформаційні, злочинні.

Соціально-політичні:

• закінчення періоду “холодної війни”, розпад СРСР і Варшавського Договору призвели до руйнування стабільних глобальних і регіональних структур міжнародної безпеки, підвищення самостійності держав у галузі військового будівництва, що є потужною стимулювальною причиною розробки власної стратегії щодо створення ядерної зброї або зброї масового ураження;

• підвищення ролі ядерної зброї як головного елемента національних стратегій безпеки ядерних держав, а в окремих випадках неядерних держав;

• істотні зміни геополітичної ситуації у світі призвели до значного росту амбіцій радикального крила ісламських фундаменталістських угруповань, що спричинило численні регіональні й локальні військові конфлікти, які охопили нові країни й поширилися далеко за межі територій конфліктуючих сторін;

• глобалізація світової економіки та формування нового конфліктного і терористичного середовища призвели до появи нового, недержавного суб'єкта – транснаціональних терористичних угруповань, які усвідомили можливість нанесення матеріального і морального збитку без значних людських і фінансових ресурсів за допомогою нової зброї масового ураження, створеної на основі ЯР-матеріалів та ДІВ.

Економічні:

світовий ринок ядерних матеріалів і технологій, який обіцяє мільярдні прибутки, став ареною жорстокої конкуренції не імпортерів, а експортерів; у боротьбі за ринки збуту держави-постачальники (насамперед, США, Росія, Канада, Франція, КНР, ФРН, Італія, Бельгія, Норвегія та ін.) іноді формально підходять до дотримання гарантій МАГАТЕ і навіть до факту неучасті країн-імпортерів у ДНЯЗ (Ізраїль, Індія, Пакистан); наявна інформація про військові розробки, що ведуться, не зупиняють експортерів від підписання комерційних угод (Ірак, Іран, Лівія) [44].

Організаційні та інформаційні:

• поява великої кількості ядерного матеріалу в результаті скорочення ядерних озброєнь;

• розширення кола держав, які почали володіти ядерною зброєю (горизонтальне поширення), і граничних держав (близько- ядерні), що мають потенційні можливості для її створення;

• поширення міжнародної міграції висококваліфікованих фахівців у галузі ядерних технологій, що стримувалось існуючою “залізною завісою”;

• істотний ріст обміну науково-технічною інформацією, можливість вільного доступу за допомогою “інтернет-технологій” до спеціальних знань у галузі ядерної й радіаційної фізики;

• велика кількість безконтрольних ДІВ, які утворились після розпаду СРСР – це відпрацьовані джерела, які використовувались у народному господарстві, медицині, військовій галузі та ін.;

• розпад і занепад державної системи контролю за ДІВ, радіоактивними відходами колишнього СРСР, втрата інформації про місце знаходження військових радіоактивних матеріалів;

• відсутність у країнах, що розвиваються, інфраструктури, яка б забезпечувала жорсткий контроль і відповідальність за незаконне поширення ядерних матеріалів.

Злочинні:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів
  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА