Аналіз існуючих математичних визначень ризику показав, що, незважаючи на інтенсивний розвиток в останнє десятиліття методів аналізу й оцінювання ризику, в Україні ще й досі існує значна невизначеність щодо терміна “ризик”. Відсутня загальновизнана система термінів у сфері теорії ризику, що знайшло відображення як у наукових працях, так і в деяких нормативних актах.
У різних джерелах ризик тлумачиться і як небезпека, і як ймовірність несприятливої події, і як очікуваний збиток від несприятливої події, і як векторна величина, складовими якої є ймовірність несприятливої події та очікуваний збиток від неї та ін. Головною проблемою наукового визначення поняття “ризик” є його комплексний характер, що потребує якнайповнішого врахування усіх чинників небезпеки, що призводять до виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення усіх наслідків, до яких вони можуть призвести.
Як уже зазначалося, ризик – це ймовірність збитків для здоров'я людей, майна та (або) навколишнього середовища від негативної події, яка має відповідну ймовірність своєї реалізації. Він визначається як добуток ймовірності реалізації негативної події на ймовірність величини (величину) можливого збитку від неї.
На сьогодні вчені ще не запропонували уніфікованого підходу до математичного моделювання оцінок ризику. Найчастіше з поняттям “ризику” пов'язують ймовірність настання небажаної події. Так, у Законі України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” [14] дано таке визначення: “ризик – ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки і/(або) за її межами”. У Законі України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” [34] наведено таке визначення: “ризик – кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них”. У праці [35] під ризиком розуміють можливість виникнення аварії на небезпечному виробничому об'єкті і тяжкість її наслідків.
У сучасній практиці для формалізації ризику R широко використовують модель, яка пов'язує між собою ймовірність виникнення негативних подій(аварій, катастроф) і ймовірність можливих збитків
у результаті цих подій:
(1.1)
Якщо , маємо R = PW. Зауважимо, що
.
За формулою (1.1) можна пояснити як невизначеність можливої появи події, що призводить до небажаних наслідків, так і величину цих наслідків.
Оцінка ризику має передбачати розвиток несприятливих подій за різними сценаріями, що потребує узагальнення формули (1.1):
(1.2)
де індекс і стосується події, індекс j – відповідного сценарію.
У науковій літературі [2] використовують вираз для оцінювання ризику у вигляді інтеграла
(1.3)
де F(W) – вагова функція втрат, за допомогою якої наслідки різної природи зводяться до єдиної (наприклад, вартісної) оцінки збитку; p(W) – щільність розподілу випадкової величини W
У такому формулюванні ризик – це міра небезпеки, яка фактично визначається як математичне сподівання збитку.
За складніших структур подій і збитків наведені вище формули для обчислення ризику можуть бути ускладнені. Так, при визначенні комплексного ризику для населення від надзвичайних ситуацій під ризиком розуміють математичне сподівання втрати людей M(N) у межах деякої території (наприклад, міста) і використовують формулу
(1.4)
де R – ризик для населення в результаті виникнення надзвичайної ситуації; Р – ймовірність аварії або надзвичайної ситуації, внаслідок якої виникає уражальний чинник, що характеризується параметром I (наприклад, інтенсивність землетрусу в балах, надлишковий тиск на фронті ударної хвилі, токсодоза тощо); S – площа населеного пункту (область інтегрування);
– щільність населення в межах майданчика (х, у), що розглядається;
– відповідно мінімальне і максимальне значення параметра уражального чинника для населеного пункту; р(I) – ймовірність ураження людей залежно від I як параметра; f(х, у, I) – щільність розподілу інтенсивності параметра I в межах майданчика з координатами (х, у).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Математичне визначення ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.
