Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Об'єктами першочергової підвищеної небезпеки є ті. що мають потенційну загрозу забруднення навколишньою середовища радіоактивними речовинами (PP). Прогнозування динаміки поширення забруднення є важливим завданням уже на першому етапі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій радіаційного характеру. Одну з методик такою оцінювання покладено в основу системи COSYMA (Code System from MARIA) [19. 20]. яку широко використовують у країнах Європейської спільноти (Франція. Німеччина, Велика Британія, Словаччина та ін.), а також у країнах Азії та Австралії.

Система COSYMA – це комплекс комп'ютерних програм для оцінювання радіологічною виливу ядерних аварій на навколишнє природне середовище і людей, що включає розрахунок індивідуальних і колективних доз та ризиків, наслідків для здоров'я, контрзаходів, економічних витрат.

Система COSYMA розроблена спільними зусиллями учених Forschungszentrum Karlsruhe (FZK; Німеччина) і National Radiological Protection Board (NRPB; Велика Британія) як частина проекту MARIA (Methods of Assessing the Radiological Impact of Accidents) Європейської комісії, що використовується для оцінювання лозового навантаження на населення за різних радіологічних аварій.

Структурно вона включає три базові частини: модуль подання вхідних даних, комплекс програмних розрахунків та модуль подання результатів.

Форма визначення вхідних даних дає змогу різнопланово задавати кількісні та якісні характеристики інциденту, який трапився, зокрема: кількість і специфіку викидів радіоактивних речовин, природно-кліматичні умови, погодні умови, характеристики місцевості. Вважаємо, що така гнучкість вибору початкових умов визначає можливість застосування пакету COSYMA для досить адекватної оцінки наслідків аварій. За введеними параметрами автоматично із наявних вибирають програмні засоби для обробки інформації. Важливим, на наш погляд, є те, що в програмі передбачений варіант вказування не лише точних даних, а й можливих інтервалів їх зміни, що має велике значення для введення, наприклад, параметрів атмосфери, адже іноді в певний час ця інформація є дуже мінливою або не може бути визначена з необхідними точністю чи детальністю.

Позитивними характеристиками системи COSYMA є використання нею бази даних населеності, характеру сільськогосподарського виробництва. Передбачено використання територіально пов'язаних баз даних чи уточнення існуючих і ще низка перспектив для адаптації цієї системи до конкретної роботи. Система включає в себе кілька погодинних бібліотек метеорологічних даних, можливе створення власних бібліотек (типових для можливих аварій) метеорологічних умов.

Найважливішими вхідними даними системи є такі параметри:

• характеристика джерела викиду радіоактивності, обсяг і склад, висота викиду;

• засоби, які планують залучити для мінімізації наслідків аварії, укриття та наступна евакуація населення, дезактивація, вживання йодованих препаратів, обмеження в їжі;

• допустимі дози опромінення внутрішніх органів (індивідуально на кістковий мозок, гонади, легені, шкіру, щитоподібну залозу, тканину, печінку, горло, підшлункову залозу, шлунок);

• індивідуальний та колективний ризики ранніх негативних впливів на здоров'я (смертність від переопромінення червоного кісткового мозку, легенів, шкіри, шлунково-кишкового тракту хвороби від переопромінення легенів, розумова відсталість у новонароджених);

• індивідуальний та колективний ризики пізніших проявів на здоров'я (смерть від раку кісткової тканини, грудей, печінки тощо; смерть від лейкемії, загальна смертність від раку, спадкові тенденції для всіх поколінь);

• економічна вартість – загальні збитки від катастрофи.

Особливо важливими на певному часовому етапі після аварії є визначення типових для місцевості карт стабільності атмосфери, переважаючих у різні пори року напрямків вітрів, погодних умов, динаміки руху повітряних мас у горизонтальному та вертикальному напрямках.

Для побудови дисперсійних моделей потрібно знати показник гладкості земної поверхні на територіях, які потенційно можуть бути забруднені. Характеристики осідання дають змогу зробити прогнозні оцінки розмірів плями основного забруднення внаслідок аварії. Серед характеристик осідання радіонуклідів слід звернути увагу на коефіцієнт змиву радіонукліда, який визначає процес його переходу з території водозбірного басейну до річок і наступне винесення на прилеглі незаражені території.

Для характеристики складу викиду можна скористатись наведеним у системі переліком нуклідів, для яких уже вказані основні характеристики; для різних фаз викиду зазначено типову сукупність радіонуклідів.

При проведенні розрахунків впливу радіоактивного викиду на населення система дає змогу коригувати основну карту щільності населення на території, розбивши її на радіуси та сектори із центром у місці викиду.

Обрахунок індивідуальної та колективної доз пов'язаний із вживанням в їжу забруднених харчових продуктів. Тому для кожного продукту система потребує введення даних щодо кількості спожитого продукту, мінімального часу між збиранням урожаю та вживанням продуктів, урожайності на одиницю площі.

Ліквідація наслідків аварій, пов'язаних із викидами радіоактивних речовин, тягне за собою дуже великі економічні витрати. Система COSYMA дає змогу проаналізувати збитки від потен-

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA
  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА