Проблеми і методи управління ризиками

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління


Концептуальні засади управління ризиками


Аналіз частоти і масштабів наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження у світі, починаючи з другої половини XX ст., свідчить про тенденцію підвищення ризиків небезпечних природних явищ, техногенних аварій і катастроф, які часто відзначаються транскордонним характером. Незважаючи на застосування широкого спектра правових, організаційних, управлінських, технічних і науково-методологічних заходів і засобів, розмір втрат у виробничій і невиробничій сферах життєдіяльності людини та шкоди навколишньому середовищу невпинно зростає, що змушує визнати недосконалість існуючої стратегії забезпечення сталого розвитку сучасного суспільства. Внаслідок цього сьогодні особливого значення набуває такий критерій ефективності функціонування соціоприродних систем, як безпека.

Відомо, що США та країни Європейського Союзу, формуючи політику і стратегію у сфері техногенної та природної безпеки, спираються на Концепцію управління ризиками, або, як її ще називають, Концепцію прийнятного ризику. При цьому під управлінням ризиком розуміють процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімального ризику виникнення аварій та надзвичайних ситуацій, тобто зниження ризику до такого рівня, який тільки є досяжним з погляду економічних і соціальних чинників. Нині управління ризиками без перебільшення можна вважати однією з головних технологій нашої цивілізації та важливою складовою сталого розвитку суспільства.

Деякі кроки у напрямі використання технології управління ризиками зроблено і в Україні, але поки що управлінські механізми, спрямовані на зменшення ризиків надзвичайних ситуацій до прийнятного рівня, не отримали широкого практичного застосування. Впровадження системи аналізу й управління ризиками на виробництві як основи регулювання техногенної безпеки, прогнозування криз і нестабільностей у природно-соціальній сфері, управління цими нестабільностями мають стати основою забезпечення безпеки населення і територій.

У наукових і державних колах України розуміють необхідність застосування нових підходів у сфері регулювання техногенної та природної безпеки, що спираються на поняття ризику. Методологічний апарат кількісної оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій уже використовується в окремих галузях, зокрема для аналізу безпеки АЕС, декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки. Проте на цей час в українській нормативній базі відсутня система методик для оцінювання рівнів небезпеки і ризиків різних типів потенційно небезпечних об'єктів, тому декларування безпеки ОПН відбувається дуже повільно. Щоб прискорити цей процес, необхідна відповідна наукова підтримка. Запровадження кількісних методів оцінювання техногенних і природних ризиків є одним із стратегічних напрямів досягнення у державі прийнятного рівня безпеки для населення, об'єктів економіки та навколишнього природного середовища.

У 2005 р. на замовлення МНС України було розроблено Концепцію управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, яка містить науково обґрунтовану систему поглядів, підходів і рекомендацій щодо переходу держави на систему аналізу й управління ризиками як основу регулювання безпеки населення і територій [1]. Праця є надзвичайно актуальною для України, оскільки на території нашої держави знаходиться велика кількість потенційно небезпечних об'єктів, переважно в зонах із великою концентрацією населення, що збільшує ризики надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають значних матеріальних збитків, забруднюють навколишнє середовище. Однією з головних причин низького рівня безпеки населення, територій, техногенних і природних об'єктів в Україні є недостатня ефективність державної політики, спрямованої на посилення превентивної діяльності у сфері забезпечення техногенної, природної та екологічної безпеки.

Підвищення ступеня захищеності населення і територій від надзвичайних ситуацій, зниження ризиків виникнення та мінімізація наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру належать до числа пріоритетних завдань системи цивільного захисту. Аналіз функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в Україні показав, що сучасні принципи регулювання техногенної і природної безпеки впроваджуються повільними темпами. Запровадження європейських стандартів безпечної життєдіяльності як одна з вимог євроатлантичної інтеграції України можливе за умов концептуальних і методологічних інновацій та інституційних перетворень.

Ресурси, що сьогодні витрачаються нашою державою на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, перевищують видатки, які виділяються на запобігання надзвичайним ситуаціям. Запровадження сучасних методів управління техногенними і природними ризиками є одним зі шляхів підвищення коефіцієнта корисної дії та конкурентоспроможності економіки України.

Стратегія управління ризиком має ґрунтуватися на виборі рівня ризику в межах від мінімального до прийнятного. Будь- який ризик має бути знижений настільки, наскільки це є практично досяжним, на основі принципу затрати–вигоди. Слід враховувати, що жодна господарська діяльність не може бути виправдана, якщо вигода від неї не перевищує завданого збитку.

Необхідність впровадження концептуальних засад управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру викликана глобальними і національними чинниками, які справляють негативний вплив на безпеку населення і територій. До них належать:

• підвищення рівня ризику стихійних природних явищ, обумовлених глобальними і регіональними змінами клімату, зростанням сейсмічної активності тощо, а також інтенсифікацією впливу техногенної діяльності людини на навколишнє природне середовище;

• значна кількість небезпечних техногенних об'єктів на території України;

• підвищення ймовірності та масштабів впливу стихійних природних явищ і катастроф на функціонування небезпечних техногенних об'єктів;

• підвищення рівня ризику техногенних аварій і катастроф, обумовлених критичним ступенем зношеності (60–70 %) основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі, системах життєзабезпечення України;

• високий рівень травматизму і смертності населення України, спричинений надзвичайними подіями та нещасними випадками;

• неефективність механізмів державного контролю й регулювання техногенної та природної безпеки;

• недостатній технічний і технологічний розвиток державної системи спостережень за чинниками, що зумовлюють надзвичайні ситуації природного характеру;

• неадекватність державної превентивної політики у сфері забезпечення техногенної та природної безпеки рівню реальних ризиків небезпеки, ступеню складності сучасних технологічних комплексів на території України і небезпечних природних явищ;

• необхідність удосконалення єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій в її теперішньому вигляді для ефективної нейтралізації сучасних загроз безпеці людини, суспільства і держави.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми і методи управління ризиками“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками
  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА