Соціальний ризик

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Під час розрахунку соціального ризику враховують ймовірність перебування людей в зоні ураження та ймовірність небезпечного впливу на людей понад визначену кількість (захворювання або смерть) для даного регіону протягом певного періоду часу від можливих джерел небезпеки. Соціальний ризик характеризує має штаб та ймовірність (частоту) аварій і визначається функцією розподілу втрат (збитку), яка має визнану міжнародну назву – F/N-крива; у західноєвропейських наукових працях її називають кривою Фармера.

Залежно від завдань аналізу параметр N визначає загальну кількість потерпілих, число смертельно травмованих або інший показник тяжкості наслідків.

Ключовим принципом в аналізі соціального ризику є ідея, запропонована Фармером ще у 1967 р., яка полягала у встановленні випадкової, але ретельно підібраної залежності між середньою кількістю радіоактивних викидів в атмосферу з ядерного реактора і ймовірністю (середньою частотою за рік) реалізації такої події [10]. Так визначалася гранична крива частоти аварійних викидів, яку часто застосовують як вхідні дані при проектуванні нових атомних станцій, а також під час оцінювання ступеня техногенно- екологічної безпеки різних об'єктів підвищеної небезпеки. Вважають, що ця крива відділяє верхню зону неприпустимо високого ризику від зони прийнятного ризику, розміщеної нижче від цієї кривої. У практиці криву Фармера найчастіше застосовують як критерій безпеки при визначенні верхньої межі припустимої ймовірності. Якщо ця умова виконується, то вважають, що основна мета досягнута, а саме: аварії, які спричинюють невеликі викиди і призводять до незначних наслідків, але при цьому чинять певний вплив на здоров'я людей і дещо забруднюють навколишнє середовище, можуть траплятися порівняно часто, тоді як за катастрофічних викидів ймовірність реалізації таких подій, як правило, має бути надзвичайно низькою.

Класичним прикладом використання F/N-діаграм є праця Расмусена, де такі залежності застосовані для порівняння соціального ризику від реакторів АЕС США та від техногенних і природних надзвичайних ситуацій. Ці F/N-діаграми, використані для подання залежності частоти реалізації загрози від її масштабу, наведено на рис. 2.5.

Як бачимо, величина ризику, зумовленого природними катаклізмами, як правило перевищує ризик аварій та катастроф, що відбуваються під час експлуатації техніки.

Уже зазначалося, що найуніверсальнішою характеристикою будь-якої випадкової величини Y є її функція розподілу F(y), яка дорівнює ймовірності Р того, що випадкова величина Y набуде значення, меншого за у:

F(y) = P(Y<y).

Частота і кількість нещасних випадків, пов

Рис. 2.5. Частота і кількість нещасних випадків, пов'язаних із технікою (а) та природними катастрофами (б) [12]: 7 – сумарна крива; 2 – загальна кількість аварій літаків; 3 – пожежі; 4 – вибухи; 5 – прориви гребель; 6 – викиди шкідливих хімічних речовин; 7 – аварії літаків (без пасажирів); 8 – 100 ядерних реакторів; 9 – смерчі; 10 – урагани; 11 – землетруси; 12 – падіння метеоритів

Функцію розподілу F(y) іноді називають інтегральним законом розподілу. У практиці аналізу ризику здебільшого використовують трохи видозмінену характеристику випадкової величини втрат , а саме

Частіше її називають F/N-діаграмою. На основі F/N-діаграм оцінюють соціальний ризик. Математично F/N-діаграма представляється гіперболою у координатній площині, де на осі абсцис відкладено N – кількість людей, які загинули внаслідок реалізації загрози, на осі ординат – ймовірність (частота) подій, коли гине N і більше людей.

За загальновживаною назвою F/N-діаграма – прихована класична функція розподілу втрат F(y), тільки вона побудована в координатах , тому що • У подальшому розгляді цю характеристику випадкової величини втрат Y в разі аварії на ОПН будемо називати інтегральною функцією розподілу втрат (F/Y-діаграма). Приклад графічного зображення інтегральної функції розподілу втрат персоналу за аварії на нафтоперегінному об'єкті ілюструє рис. 2.6 [11].

До узагальнених властивостей інтегральної функції розподілу втрат , що відповідає функції розподілу втрат у разі аварії на ОПН F(y), побудованій в координатах , належать перелічені нижче.

• 1. Інтегральна функція розподілу втрат – спадна функція з додатною областю визначення свого аргументу , тобто при

• 2. На плюс-нескінченності інтегральна функція розподілу втрат дорівнює нулю (), а при нульовому аргументі – набуває значення, що дорівнює одиниці ().

• 3. Інтегральна функція розподілу людських втрат – розривна східчаста функція, стрибки якої відбуваються в точках, що відповідають можливим значенням випадкової величини N, і до-

Інтегральна функція розподілу числа загиблих п за аварії на нафтоперегінній станції (F/N-діаграма)

Рис. 2.6. Інтегральна функція розподілу числа загиблих п за аварії на нафтоперегінній станції (F/N-діаграма)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальний ризик“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик
  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА