Однією з найбільших техногенних загроз для населення і навколишнього середовища є об'єкти підвищеної небезпеки. Аварії на цих об'єктах, у тім числі пожежі, вибухи, витікання небезпечних речовин, можуть призвести не тільки до ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами, а й до негативного впливу на навколишнє середовище, руйнування будинків, споруд. У зв'язку з цим питання оцінки небезпеки та існуючих на підприємстві ризиків виникнення аварій, їх практичне застосування для забезпечення стійкого функціонування потенційно небезпечних об'єктів, складання декларації безпеки, обґрунтування управлінських рішень щодо зниження небезпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям є актуальними для безпеки будь-якого суспільства.
Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” передбачає декларування безпеки ОПН, при цьому під ризиком у ньому розуміється ймовірність небажаної події, тому для оцінки ризику передбачено використання ймовірнісних моделей. На виконання Закону Міністерство праці і соціальної політики України розробило Методику визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки [10].
Методика визначає порядок проведення аналізу небезпеки об'єктів підвищеної небезпеки на основі оцінок ризику та рівні прийнятних ризиків.
Алаліз ступеня небезпеки й оцінку рівня ризику для об'єктів підвищеної небезпеки треба здійснювати у такій послідовності:
• визначити джерела виникнення аварій (слід визначити ті апарати чи установки, на яких можливі аварії з найбільшим викидом небезпечних речовин;
• визначити ті з них, на яких аварії з ураженням і завдаванням збитків можливі за межами підприємства;
• з'ясувати характеристики небезпечних речовин, зокрема сумарну масу небезпечних речовин, що спричинюють аварії, вибухо- та пожежонебезпечність, токсичність;
• виявити небезпечні події, що ініціюють виникнення аварій;
• описати уражальні чинники аварій;
• скласти перелік можливих зовнішніх впливів (природно-кліматичні умови, сейсмічність, грунти, топографічні характери стики місцевості та інші дані, які можуть характеризувати можливі зовнішні впливи природного характеру);
• вибрати методи і моделі для дослідження ступеня небезпеки та оцінювання рівня ризику;
• розробити ймовірні сценарії розвитку аварій з урахуванням умов їх виникнення;
• визначити ймовірності (відносні частоти) виникнення аварій протягом року для кожної події, що ініціює аварію;
• змоделювати аварії і розрахувати ймовірні зони дії уражальних чинників за різними сценаріями розвитку аварій;
• виділити місця проживання населення, території підприємств і організацій, що потрапляють у зону ураження;
• оцінити можливі негативні наслідки аварій;
• оцінити ризик аварій на об'єкті (об'єктах) підвищеної небезпеки.
Аналіз небезпеки й оцінювання ризику виконують у повному обсязі, передбаченому цією Методикою, для об'єктів підвищеної небезпеки першого класу. Для об'єктів підвищеної небезпеки другого класу визначають тільки масштаби небезпеки.
Методику можна застосовувати також для оцінювання рівня ризику й експертизи рішень з безпеки потенційно небезпечних об'єктів, у тім числі під час:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.
