Значно менше у світовій практиці атомної енергетики застосовують реактори водо- і газографітові, в яких графіт слугує уповільнювачем електронів, а газ або вода – теплоносієм. Найпершим аналогом цього реактора була американська модифікація HTRE (український аналог – РБМК-1000, який працював на Чорнобильській АЕС). Перелік найбільших аварій на АЕС з реакторами типу HTRE наведено в табл. 3.2.
Таблиця 3.1. Аварії на атомних електростанціях з реакторами типу PWR
| Рік аварії | Місце виникнення аварії | Причина аварії | Наслідки аварії |
| 1979 | США, Три-Майл- Айленд, штат Пенсільванія | Помилка персоналу, відмова обладнання, проектна помилка, втрата теплоносія, часткове розплавляння активної зони | Викид радіоактивних речовин в атмосферу, ураження близько 40 000 осіб радіоактивним йодом, що завдало шкоди їх здоров'ю |
| 1982 | США, АЕС Джина, штат Нью-Йорк | Вибух труби парогенератора | Викид радіоактивної пари в атмосферу |
| 1986 | США, АЕС компанії' “Керр-Мак-Джі” неподалік м. Горе, штат Оклахома | Вибух циліндра з ядерним матеріалом | 1 працівник помер, 100 – госпіталізовано |
Таблиця 3.2. Аварії на атомних електростанціях та об'єктах ядерно-паливного никлу з реакторами типу HTRE
| Рік аварії | Місце виникнення аварії | Причина аварії | Наслідки аварії |
| 1957 | Велика Британія, реактор Центру ядерних досліджень в Уіндс- кайлі | Перегрівання графіту і палива з розплавлянням активної зони | Викид радіоактивних речовин в атмосферу, плоїла забруднення – 520 км2; від раку померло 39 осіб |
| 1961 | США, дослідницький реактор HTRE в м. Річланд. штат Вашингтон | Перебої в роботі системи керування | Викид радіоактивних речовин у навколишнє середовише, забруднення ближньої зони ізотопами плутонію |
| 1986 | Україна, Чорнобильська АЕС. Київська обл., реактор РБМ ΚΙ 000 | Вибух реактора внаслідок проведення недостатньо підготовленого експерименту; недостатній рівень безпеки реактора РБМК- 1000; помилки персоналу | Глобальна катастрофа. Радіоактивний викид у навколишнє середовише, людські жертви, масове опромінення населення України, частково Росії та Білорусі, забруднення навколишнього середовища низки країн Європи |
Критичні аварійні ситуації виникали не тільки на АЕС, а й на інших об'єктах інфраструктури ядерно-паливного циклу. Так, у 1957 р. в Росії біля с. Киштим (Челябінська обл.) стався тепловий вибух у сховиші високоактивних рідких РАВ, внаслідок чого у навколишнє середовише потрапили радіонукліди загальною активністю 20 мКі, у тім числі 18 мКі осіли поблизу сховища, 2 мКі суміші радіоактивних ізотопів утворили Східноуральський радіаційний слід, у зоні якого опинилися 272 тис. осіб. У 1999 р. в японському місті Токаімура на заводі зі збагачення урану, внаслідок технологічної помилки персоналу, стався викид урану у навколишнє середовище. Було проведено евакуацію 310 тис. населення із зони радіусом 10 км, 161 особу уразила променева хвороба.
Слід зазначити, що з 2001 р. в Україні спостерігається стабільне зменшення кількості небезпечних подій на всіх АЕС. Незначне їх збільшення у 2004–2005 pp. зафіксовано у зв'язку з пуском двох нових енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС.
Негативний вплив АЕС на навколишнє середовище пов'язаний переважно з проблемою знешкодження радіоактивних відходів. З розвитком ядерної енергетики їх кількість стрімко зростатиме. Через відсутність надійних джерел альтернативного палива вся економіка України і сьогодні, і в далекій перспективі об'єктивно буде “прив'язана” до атомної енергетики. Водночас в Україні практично відсутня індустрія і, відповідно, ідеологія радіологічного захисту при переробці та захороненні радіоактивних відходів ядерно-енергетичних технологій.
Теплоелектростанції як сировину використовують тверде паливо, мазут, газ, постачальником яких є гірничодобувна галузь промисловості. Під час роботи ТЕС в атмосферне повітря потрапляє до третини всіх шкідливих викидів (від стаціонарних джерел) (тверді часточки, діоксид сірки, оксиди азоту).
З експлуатацією ТЕС пов'язані такі чинники, що негативно впливають на стан навколишнього середовища і здоров'я населення: надлишкова теплота, яка міститься у газоподібних продуктах горіння, стічних водах, системах охолодження, гарячих відходах шлаку і золи; газоподібні продукти горіння (оксиди вуглецю, азоту, сірки); аерозолі конденсації (дим, туман), дрібнодисперсна зола; сажа, поліциклічні вуглеводні, в тім числі 3,4-бензпірен; важкі метали (ртуть, свинець, мідь, природні уран і торій, арсен, нікель та ін). Крім того, ТЕС, які працюють на вугіллі, складують тверді відходи на великих територіях, які в подальшому стають джерелом забруднення атмосферного повітря і водних ресурсів. До того ж у процесі видобутку вугілля значно порушуються природні умови геологічного середовища.
Розсіювання атмосферних викидів ТЕС багато в чому залежить від висоти труби і переважного напрямку вітрів у даній місцевості. Зона активного впливу ТЕС, що експлуатуються в Україні, у результаті викидів у повітря газоподібних продуктів простягається на відстань близько 11 км. Тверді відходи частково розносяться вітром і водою, створюючи навколо площ їх розміщення ареали техногенного забруднення грунтів і підземних вод. Небезпечні компоненти стічних вод, потрапивши у водойми, можуть поширюватися вниз за течією на значні відстані. Найбільший негативний вплив на навколишнє середовище спричинюють ТЕС, що працюють на вугіллі, найменший – ті, що працюють на природному газі.
Рівні забруднення довкілля залежать не лише від виду та якості палива, а й від масштабів його використання, досконалості
обладнання, технологічних процесів, системи очищення викидів [10]. У 2001 р. для виробництва електроенергії підприємствами Мінпаливенерго України було використано 27,8 млн т вугілля, 234 тис. т мазуту і 9,981 млрд кубометрів природного газу [11].
Електроенергетика – найбільш водомістка галузь промисловості, а відтак – і найбільший забруднювач водних ресурсів. Серед галузей промисловості, що визначають високий рівень водо- використання (46,9 %), виділяється електроенергетика – 28,8 %, у тім числі ТЕС – 27,3, АЕС – 1,4 %.
Так, за даними Мінпаливенерго, у 2003 р. кількість енергії, виробленої ТЕС, ТЕС і АЕС, становила 170 754 кВт-год (95,1 %); із них на частку ТЕС припадало 80 085,3 кВт-год (44,6 %), ГЕС – 9253,6 (5,2 %), АЕС – 81 406 кВт-год (45,3 %). Найважливіші ТЕС України: Бурштинська (2400 МВт), Запорізька (3600), Змієвська (2400), Зуївська (1200), Криворізька (3000), Курахівська (1460), Ладижинська (1800), Луганська (1600), Придніпровська (1860), Слов'янська (1600), Старобешевська (2000), Трипільська (1800), Вуглегірська (3600 МВт) [10].
З усіх енергоблоків ТЕС 87 % працюють на вугіллі, інші – на газовому паливі або мазуті. Теплові електростанції, паливом для яких є природний газ, дають набагато менше шкідливих викидів, ніж ТЕС, які спалюють мазут і вугілля. Зауважимо, що жодна з великих ТЕС на території України не використовує як паливо один тільки природний газ.
Теплові електростанції, що працюють на продуктах нафтохімії (мазут, зазвичай разом із природним газом), відіграють другорядну роль в електроенергетиці України. Оскільки газома- зутні ТЕС менше забруднюють повітряне середовище і ґрунти порівняно з вугільними, їх, як правило, розміщують у великих містах і використовують також як джерела теплоти.
Найбільший негативний вплив на об'єкти навколишнього середовища чинять вугільні ТЕС, далі за зменшенням негативного ефекту йдуть мазутні ТЕС, ГЕС, газові ТЕС і АЕС. Негативний вплив теплових електростанцій пов'язаний переважно із забрудненням атмосферного повітря, впливом на геологічне середовище (видобуток палива) і меншою мірою – із забрудненням ґрунту.
Тверді відходи ТЕС – це в основному зола і шлак, що утворюються в процесі спалювання палива. Кількість золи залежить від виду палива. Так, зольність сланців досягає 80 % відносно маси згорілого палива, зольність вугілля – до 50, паливного торфу – до ЗО, мазуту – до 1, деревини – близько 1 %; при спалюванні природного газу зола практично не утворюється.
У кам'яному вугіллі можуть міститися берилій (до 300 г/т), стибій (до 590), арсен (до 300), хром (до 100), уран (до 10), торій (до 16), радій (до 7 г/т) та інші елементи. Вони практично цілком переходять у золу, тому радіоактивність вугільної золи може досягати 150 Бк/кг [12]. Учені дослідили, що поверхневе забруднення радіонуклідами внаслідок викидів АЕС на порядок менше за поверхневе забруднення радіонуклідами внаслідок викидів ТЕС.
Гідротехнічні споруди, ГЕС перетворюють механічну енергію потоку води на електричну за допомогою гідравлічних турбін, які обертають електричні генератори. Усі великі гідростанції України побудовані на річках. Робота ГЕС не пов'язана з викидами великих обсягів забруднювальних речовин і тепла в повітря, водойми, ґрунт. їх шкідливий вплив на навколишнє середовище полягає у зміні режиму водотоків і виявляється в затопленні й підтопленні великих територій, у зміні місцевого клімату, порушенні умов життя гідробіонтів. Отже, ГЕС безпосередньо впливають на стан водойм і геологічне середовище.
Найбільші ГЕС України: Київська ГАЕС (235,5 МВт), Київська (361,2), Канівська (444 МВт), Кременчуцька (625), Дніпродзержинська (352), Дніпровська (1538,2), Каховська (351), Дністровська (702 МВт).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники техногенної небезпеки і ризику“ на сторінці 4. Приємного читання.
