Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

З методологічної точки зору проблема аналізу ризику дуже близька до теорії прийняття рішень. Справді, визначення сценаріїв можливого розвитку подій, наслідків аварії, рівнів прийнятного ризику, обґрунтування безпеки потенційно небезпечного об'єкта, визначення місця для нового підприємства – це проблеми вибору одного з кількох можливих варіантів рішень. Вибір треба здійснювати з урахуванням багатьох, зазвичай суперечливих критеріїв (технічних, економічних, екологічних, соціальних, політичних) оцінки таких варіантів. Тому багатокритеріальні методи теорії прийняття рішень також можна використовувати для вирішення завдань аналізу ризику.

Системний аналіз

Як зазначалося вище, базовим принципом при дослідженні проблем безпеки й оцінювання ризику має бути принцип системності, який дає змогу глибоко зрозуміти проблему в цілому. Тому коротко зупинимось на формалізації поняття системи та її складових. У загальному випадку під системою розуміють сукупність об'єктів, що певним чином пов'язані між собою й утворюють певну цілісність. Властивості системи визначаються взаємозв'язками між об'єктами, які до неї входять. Об'єкти, що утворюють систему, називають елементами, або підсистемами, якщо в подальшому їх розглядають як системи. Головна особливість системи – її емерджентність. Під емерджентністю системи розуміють незвідність (ступінь незвідності) властивостей системи до властивостей її елементів. Це поняття тісно пов'язане з поняттям структури системи, а саме: структура є механізмом реалізації емерджентності. Інакше кажучи, саме структура визначає той спосіб, у який виявляються властивості окремих елементів у даній системі. Емерджентна властивість – це вияв цілісності системи, обумовлена тим, що всі її елементи об'єднані в одне ціле певними зв'язками і відношеннями. Сукупність зв'язків і відношень між елементами системи називають її структурою.

Водночас структурні зміни в системі викликають зміну властивостей самих елементів, які підпорядковуються загальним законам розвитку системи як цілого. У науковій теорії перехід від опису до пояснення, від явищ до сутності збігається з пізнанням структури досліджуваних систем і процесів, з переходом від одних структурних рівнів до інших, глибших. У зв'язку з цим у сучасній науці і техніці значно розвинені системно-структурні дослідження, а також відповідні їм методи.

Елементи системи взаємодіють під впливом зв'язків між ними, які залежать від взаємовідносин, що склалися, і від поточного стану системи. Тут важливим питанням є опис закономірностей динаміки системи, тобто впливу системи як цілого на зміну з часом окремих її елементів і навпаки.

Отже, система – це множина взаємозв'язаних елементів з їх властивостями, призначеними для досягнення загальної мети. Наведемо означення системи, запропоноване А.Б. Качинським [5].

Якщо елементи, які утворюють систему, позначити символами , де п – число елементів, то множина елементів буде складом (X) системи S. Елементи – це системоутворювальні елементи, оскільки вони об'єднані в систему певними відносинами і зв'язками. Крім того, ці елементи зазнають впливу зовнішніх відносно системи S об'єктів. Кожна складна система S впливає сама і зазнає впливу з боку множини інших систем – . Якщо вибрати певну міру інтенсивності взаємодії, то можна встановити певне число зовнішніх систем, що взаємодіють з даною системою S, яке прийнято називати оточуючим середовищем і позначати вектором Е:

Структуру системи позначають , де l – кількість зв'язків, що утворюють структуру системи.

Склад (X) системи, оточуюче середовище Е та структура Σ можуть змінюватися з часом, що описується залежностями

Функцією системи S(t) називають залежність (сукупність правил) F(t), відповідно до якої залежно від зовнішніх чинників E(t) відбуваються зміни з часом внутрішніх елементів Х(і) і структури Σ(t).

З урахуванням викладеного дамо таке формалізоване визначення поняття система: системою S(t), що функціонує в оточуючому середовищі Ε(ί), називають множину об'єктів

утворену із сукупності внутрішніх елементів X(t), які зв'язані між собою і з навколишнім середовищем E(t) сукупністю зв'язків Σ(t), що змінюються з часом відповідно до множини функцій F(t).

Системний підхід до вивчення будь-яких систем безпеки полягає:

• у визначенні складових частин (елементів) системи Х1, Х2, Х3, ..., Хп та пов'язаних з ними елементів (чинників) оточуючого середовища Е1, Е2, Е3, ..., Ет;

• у становленні структури системи (внутрішніх зв'язків) Σ1, Σ2, Σ3, ..., Σд;

• у знаходженні залежностей функціонування системи F1, F2, F3, ..., Fp, що визначають характер змін основних компонентів системи під впливом зовнішніх об'єктів (елементів оточуючого середовища).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику
  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА