Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Нелінійність росту збитку з часом є причиною того, що жодна характеристика річного збитку (у тім числі медіана його розподілу) непридатна для довгострокового прогнозу його величини. Розглянемо методику оцінювання і можливості використання з цією метою медіани максимального одиничного збитку µT за деякий термін Т (зазвичай за 20–30 років).

Відразу зазначимо, що якщо на підставі емпіричних даних виявляється, що , то це відбиває істотний нелінійний ріст збитку згодом. Термін, що рекомендується (20–30 років), обрано з таких міркувань. По-перше, він порівнюваний із плановою тривалістю безупинної (без капітального ремонту) експлуатації багатьох виробничих і житлових споруд. При цьому він достатній, щоб відбити ефект нелінійного росту очікуваного збитку згодом. По-друге, тільки такий термін здебільшого може бути забезпечений на основі наявної інформації про режим катастрофічних явищ. Нижче показано, що без залучення додаткових гіпотез щодо характеру розподілу збитку надійний прогноз на Т років можливий тільки на основі масиву даних, що описують режим збитку за термін, не менш як 1,5T.

Медіани обрані з тих міркувань, що математичні сподівання величин збитку для катастроф із “важкими хвостами” дорівнюють нескінченності, а середні значення, оцінювані за випадковими вибірками, украй хиткі і тому неінформативні. Навпаки, вибіркова медіана й у цих випадках збігається до свого теоретичного значення з ростом числа спостережень п. При цьому асимптотичне стандартне відхилення S наближеної медіани від точного значення описує співвідношення

(5.29)

де f(m) – щільність розподілу збитку від окремої ПОДІЇ В ТОЧЦІ X, що відповідає значенню медіани.

Практичне застосування співвідношення (5.29) для оцінювання точності визначення вибіркової медіани потребує згладжування вихідної емпіричної функції розподілу в точці X = m для отримання оцінки f(m).

Зупинимося докладніше на методиці оцінювання медіани максимального збитку від одиничної події за інтервал часу Т. Потік катастроф вважатимемо пуассонівським із середньою інтенсивністю λ подій за рік. Значення λ оцінимо за наявними даними звичайним способом. Якщо за час спостережень τ сталося N катастроф, то отримаємо оцінку λ у вигляді

(5.30)

Для пуассонівського потоку катастроф із деякою емпіричною функцією розподілу збитку від катастроф F(x) функція розподілу максимального збитку за Т років (за умови, що сталася принаймні одна подія) така:

(5.31)

Медіану цього розподілу обчислюють як корінь рівняння

(5.32)

Із залежностей (5.31) і (5.32) отримаємо, що медіана μT максимального збитку дорівнює кореню рівняння

(5.33)

Щоб отримати оцінку μT за вибіркою (), підставимо в (5.33) замість невідомої функції F(x) її вибірковий аналог – вибіркову функцію розподілу . Розв'язок (5.33) у цьому разі шукатимемо за допомогою інтерполяції двох вибіркових квантилів емпіричної функції розподілу , порядки яких сусідні зі значенням, обумовленим правою частиною рівняння (5.33). При цьому згадане вище обмеження поширюється на довжину використаної вихідної вибірки. Справді, застосування інтерполяції припускає, що отримане значення квантиля не перевищує максимального значення , а обмеження щодо тривалості періоду спостереження еквівалентне наведеній нижче нерівності

(5.34)

де п – число спостережень у вихідній вибірці.

Із (5.34) дістанемо явне обмеження на максимальний термін спостережень, на який ще можливе більш-менш надійне визначення медіани збитку на основі вихідної вибірки тривалістю. За співвідношення (5.34) можна спростити:

(5.35)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунок характерного максимального одиничного збитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку
  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА