Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

В умовах загальної глобалізації економіки руйнівні землетруси здатні призвести до найтяжчих економічних криз не тільки в окремо взятій країні, а й в усьому світі. Наприклад, у разі виникнення потужного землетрусу в районі Токіо економічний збиток може становити до трильйона доларів США. Це неминуче спричинить вилучення фінансів Японії зі світової економіки для відновлення національної економіки, що, у свою чергу, може призвести до світової економічної кризи. Завдяки інформації, отримуваній від ГІС “Екстремум”, що несе цілодобове чергування, російський уряд про цю подію довідається уже через 2 години.

Крім Японії, на земній кулі є ще кілька критичних точок, які можуть вплинути на світову економіку. Так, у результаті землетрусу на о. Тайвань у 1999 р. було пошкоджено більшість підприємств з виробництва комплектуючих для персональних комп'ютерів. Це значно вплинуло на ріст цін на цю продукцію в усьому світі, призвело до падіння індексів ділової активності на провідних світових біржах і до економічної кризи в більшості країн Південно-Східної Азії.

Донедавна у світі в основному застосовували два підходи до вирішення проблеми пом'якшення наслідків землетрусів: прогноз землетрусів і сейсмостійке будівництво. На жаль, нинішній рівень розвитку науки не дає змоги повністю вирішити проблему короткострокового й оперативного прогнозу землетрусів, здатного вчасно попередити людей про сейсмічну небезпеку й здійснити евакуацію населення насамперед із несейсмостійких будинків.

Проведення робіт із сейсмостійкого будівництва в потрібному обсязі навряд чи можливе через їхню дорожнечу (збільшення сейсмостійкості будинку на один бал досягається за рахунок збільшення його вартості на 10–15 %). Крім того, постає велика проблема розселення людей, які живуть у несейсмостійких будинках.

Статистика показує, що в районах руйнівних землетрусів число загиблих під завалами будинків (споруд) протягом 24 год після події може досягати 87 % загальної кількості людей, які опинилися під завалами, якщо рятувальні роботи не будуть розпочаті вчасно. Поряд із цим порушення в районі нещастя транспортних комунікацій, систем зв'язку й управління, як правило, не дає змоги органам влади оперативно оцінювати реальну обстановку й приймати адекватні рішення щодо проведення рятувальних робіт, визначати оптимальну кількість необхідних для порятунку людей сил і засобів. У цьому разі оперативний і вірогідний прогноз обстановки є запорукою успішного виконання рятувальних робіт, зниження кількості потерпілих і пом'якшення соціально-економічних наслідків землетрусів.

У зв'язку з викладеним, Федеральний центр науки і високих технологій Росії запропонував і реалізував підхід до вирішення проблеми захисту населення від землетрусів – застосування ГІС-технологій для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події. Результати оперативного прогнозу сприяють своєчасному прийняттю управлінських рішень щодо проведення рятувальних операцій, не чекаючи результатів розвідки із зон нещастя. Це дає змогу вчасно почати рятувальні роботи і зменшити кількість загиблих до 50 %. На рис. 5.6 наведено структуру програми ГІС “Екстремум” для розрахунку наслідків сильних землетрусів.

Програмні засоби ГІС “Екстремум” для оцінювання наслідків руйнівних землетрусів включають операційне середовище, засоби організації й проведення відеоконференцій, програми для розрахунку наслідків землетрусів. Крім того, до складу ГІС входить комплект програм, що дає змогу зберігати, систематизувати й обробляти значні обсяги картографічної і семантичної інформації, прогнозувати наслідки землетрусів, а також обґрунтовувати ефективні сценарії реагування.

У рамках блоку бази даних спеціалізованої ГІС інформаційні масиви структуровані в групи. Перша група інформаційних масивів уможливлює детальний опис досліджуваного простору. Вона включає цифрові топографічні дані, точність, повнота й надійність яких відповідають російським стандартам для карт масштабів 1 : 5 000 000, 1 : 1 000 000, 1 : 100 000, 1 : 10 000, 1 : 2000. Дрібномасштабні карти дають загальну інформацію про топогра-

Структура програми для оцінювання наслідків сильних землетрусів [5]

Рис. 5.6. Структура програми для оцінювання наслідків сильних землетрусів [5]

фію району, великомасштабні – дають змогу описувати структуру міст, населених пунктів, окремих об'єктів. Карти розламів та інженерно-геологічних умов вміщують геологічну характеристику середовища. Ця інформація доповнюється детальними даними про гідрографію.

Друга група даних призначена для опису рівня сейсмічної небезпеки. У базу даних включено карти загального сейсморайонування ЗСР-78 і ЗСР-97 (М 1 : 5 000 000), інші детальніші карти (від М 1 : 1 000 000 до М 1 : 200 000) та карти сейсмомікрорайонування (від М 1 : 25 000 до М 1 : 10 000) для територій сейсмонебезпечних регіонів Росії (Північний Кавказ, Сибір, Алтай- Саянський регіон, Далекий Схід, включаючи Камчатський регіон і Сахалінську обл.), інші регіони світу. Всі згадані дані формують набір тематичних карт, таблиць, мереж і графів. У базу даних включено також каталоги сильних землетрусів світу за період 1900–1995 pp., а для території Росії – історичні й інструментальні дані до 1993 р. В цю групу даних включені регіональні константи макросейсмічного поля.

Третя група інформації призначена для опису різних об'єктів впливу (елементів ризику). У розглянутому випадку – це населення, будинки і споруди, інфраструктура, системи життєзабезпечення, особливо відповідальні об'єкти.

Четверта група інформаційних масивів поєднує параметри законів руйнування будинків, ураження людей, а також парамет

ри моделей для визначення переліку заходів щодо зниження ризиків та оперативного реагування в разі НС. Усі чотири групи інформаційних масивів пов'язані єдиним координатним простором і єдиною системою мір.

У рамках блоку математичних моделей ГІС можна отримати: розподіл інтенсивностей землетрусів, значення максимальних прискорень коливання ґрунту і їх повторюваність; поля уражальних чинників у разі аварій на небезпечних виробничих об'єктах; закони руйнування будинків різного типу, характерних для даного регіону; закони ураження людей, що враховують специфіку території; оцінки наслідків землетрусів, вторинних природних і техногенних процесів; оцінки індивідуальних сейсмічних ризиків, інженерних, економічних і комплексних ризиків.

Основу ефективного функціонування ГІС “Екстремум” щодо оперативного прогнозування наслідків руйнівних землетрусів для зменшення кількості людських жертв становлять періодично нарощувані масиви цифрової картографічної й предметно-оріентованої інформації (структура і характер забудови, чисельність мешканців у населених пунктах та ін.). Це передбачає обстеження будинків і споруд у зонах підвищеного сейсмічного ризику для визначення їхньої реальної стійкості, сейсмостійкості, а також уточнення на основі результатів обстеження бази даних ГІС “Екстремум” з метою підвищення точності прогнозування наслідків землетрусів.

Щоб отримати надійніші оперативні оцінки можливих втрат у разі руйнівних землетрусів і підвищити ефективність заходів щодо реагування в межах системи пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів широко застосовують технологію уточнення властивостей існуючої забудови й визначення класів уразливості будинків (споруд), типових для регіонів світу, за допомогою матеріалів дистанційного зондування Землі. Крім того, результати дистанційного зондування (повторного фотографування) населених пунктів зони нещастя покладено в основу уточнення й коригування результатів оцінювання обстановки, отриманих за допомогою ГІС “Екстремум”.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події
  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА