На основі аналізу фахівців та з урахуванням Державного класифікатора надзвичайних ситуацій [20] було проведено ідентифікацію загроз техногенній і природній безпеці України, згідно з якою основними загрозами у техногенній сфері визнано радіаційно небезпечні, хімічно небезпечні, пожежовибухонебезпечні, гідродинамічні об'єкти та аварії на транспорті.
Серед найважливіших загроз природній безпеці України фахівці визнали загрози гідрометеорологічного характеру (сильні дощі, зливи, сильний вітер, шквали, смерчі, заморозки, посухи тощо); загрози геологічного характеру; пожежі в природних екосистемах; загрози медико-біологічного характеру.
Із загроз соціально-політичного характеру до уваги брали виявлення застарілих боєприпасів, що входить до компетенції цивільного захисту.
Кількісною мірою загрози є ризик. Чинники ризиків, які характеризують загрози техногенній і природній безпеці України, наведено в IV рівні моделі (див. рис. 5.12). Зауважимо, що всі характеристики в разі порівнювання регіонів нормуються і беруться їх відносні величини.
До характеристик ризиків техногенної сфери віднесено такі: зони радіаційної небезпеки, кількість населення, що потрапляє під вплив радіації за можливих аварій на АЕС, небезпека ураження території НХР (кількість небезпечних хімічних речовин на одиницю території регіону), кількість населення, що потрапляє у зону можливого зараження НХР, наявність систем виявлення НХР (чим їх більше, тим небезпека аварії менша), кількість осіб, які загинули від пожежі чи вибуху, кількість ВПНР на душу населення, зони катастрофічного затоплення, кількість населення, що потрапляє у зону можливого катастрофічного затоплення, ризик загинути внаслідок ДТП, ризик бути травмованим внаслідок ДТП.
Як характеристики ризиків природної сфери ми розглянули: сильні дощі, зливи, сильний вітер, шквали, смерчі, великий град, заморозки, сильні хуртовини, ожеледь, високі рівні води (водопілля, паводки), зсуви, підтоплення, карст, сейсмонебезпечні території, лісові, степові пожежі та пожежі хлібних масивів, а також інфекційні захворювання людей, масове отруєння людей, інфекційні захворювання тварин, ураження рослин хворобами і шкідниками, оскільки згідно з Державним класифікатором НС України вони належать до природних надзвичайних ситуацій.
За визначеними показниками IV рівня ієрархії, ґрунтуючись на офіційних джерелах інформації [21–23] та даних Гідрометеорологічної служби МНС України, сформовано базу даних показників, що характеризують ризики виникнення техногенних і природних надзвичайних ситуацій в Україні (у регіональному вимірі). Всього у переліку 28 показників, які наведено нижче.
| Показник | Стислий зміст показника | ||
| Радіоактивні ураження за потенційних аварій на АЕС | |||
| Х1 | Небезпека ураження території за аварій на АЕС (зони можливого радіоактивного ураження, тис. км2, відсоток усієї території регіону) | ||
| Х2 | Кількість населення, що потрапляє у зону можливого ураження за аварій на АЕС (відсоток усього населення регіону) | ||
| Розміщення хімічно небезпечних виробництв | |||
| Х3 | Небезпека ураження території регіону НХР (маса НХР на одиницю території, т/км2) | ||
| Х4 | Небезпека ураження населення регіону НХР (кількість населення, яке знаходиться у зоні можливого зараження НХР, відсоток усього населення регіону) | ||
| Х5 | Наявність систем виявлення НХР на хімічно небезпечних об'єктах (одиниць) | ||
| Пожежо- і вибухонебезпечні об'єкти | |||
| Х6 | Небезпека загинути від пожежі чи вибуху (кількість осіб, які загинули від пожежі чи вибуху, на 10 000 населення) | ||
| Х7 | Небезпека ВПНР для територій (маса вибухопожежонебезпечних речовин на одиницю території, т/км2) | ||
| Розміщення гідродинамічних об'єктів | |||
| Х8 | Небезпека катастрофічного затоплення територій (зони можливого катастрофічного затоплення, км2, відсоток усієї території регіону) | ||
| Х9 | Кількість населення, що потрапляє у зону можливого затоплення (тис. осіб) | ||
| Аварії на транспорті | |||
| Х10 | |||
| Х11 | Ризик бути травмованим внаслідок ДТП (кількість осіб, травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на 10 000 населення) | ||
| Небезпечні чинники гідрометеорологічного характеру | |||
| Х12 | Сильні дощі, зливи (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | ||
| Х13 | Сильний вітер, шквали, смерчі (кількість стихійних явищ за період 1981-2003 pp.) | ||
| Х14 | Великий град (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | ||
| Х15 | Заморозки – загибель посівів, врожаю (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | ||
| Х16 | Сильний сніг, сильні хуртовини, ожеледь (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.) | ||
| Х17 | Високі рівні води – водопілля, паводки (кількість НС за період 1997-2003 pp.) | ||
| Небезпечні чинники геологічного характеру | |||
| Х18 | Площа зсувонебезпечних територій (км2) | ||
| Х19 | Заболочені і перезволожені сільськогосподарські угіддя внаслідок підтоплення (відсоток площі території) | ||
| Х20 | Ураженість території карстовими процесами (відсоток площі території) | ||
| Х21 | Сейсмічнонебезпечні території (силою понад 6 балів) (тис. км2) | ||
| Пожежі в природних екосистемах | |||
| Х22 | Зона можливих лісових пожеж (тис. га) | ||
| Х23 | Площа можливих польових пожеж (відсоток усіх сільськогосподарських угідь) | ||
| Небезпечні чинники медико-біологічного характеру | |||
| Х24 | Інфекційні захворювання людей (кількість НС за період 1997–2003 pp.) | ||
| Х25 | Масове отруєння людей (кількість НС за період 1997–2003 pp.) | ||
| Х26 | Інфекційні захворювання тварин (кількість НС за період 1997–2003 pp.) | ||
| Х27 | Ураження рослин шкідниками (кількість НС за період 1997–2003 pp.) | ||
| Небезпечні чинники соціально-політичного характеру | |||
| Х28 | Виявлення застарілих боєприпасів | ||
* Дестимулятор небезпеки.
Статистичні дані показників, які характеризують ризики виникнення техногенних і природних надзвичайних ситуацій в регіонах України для подальшого використання в розрахунках нормували за формулою
Наведений перелік показників є основою статистичної бази даних для кількісної оцінки інтегральних показників безпеки у регіонах України щодо виникнення надзвичайних ситуацій, їхнього комплексного порівняльного аналізу. Статистичні дані, потрібні як вхідні для математичних моделей, можуть бути підготовлені й оброблені за допомогою програми Microsoft Excel.
Формуючи базу даних, ми виходили з наявності матеріалу та його якості. Зауважимо, що серед показників небезпеки виникнення НС треба розрізняти стимулятори і дестимулятори. Якщо зі збільшенням значення показника рівень небезпеки збільшується, то такий показник називають стимулятором. І навпаки, якщо в разі збільшення показника рівень небезпеки зменшується, то його називають дестимулятором. Це потрібно враховувати під час обчислення комплексного показника небезпеки. Так, Х5 – наявність систем виявлення НХР на хімічно небезпечних об'єктах є дестимулятором для небезпеки виникнення НС. У подальшому число показників може уточнюватися і доповнюватися.
Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України“ на сторінці 1. Приємного читання.
