Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

На основі аналізу фахівців та з урахуванням Державного класифікатора надзвичайних ситуацій [20] було проведено ідентифікацію загроз техногенній і природній безпеці України, згідно з якою основними загрозами у техногенній сфері визнано радіаційно небезпечні, хімічно небезпечні, пожежовибухонебезпечні, гідродинамічні об'єкти та аварії на транспорті.

Серед найважливіших загроз природній безпеці України фахівці визнали загрози гідрометеорологічного характеру (сильні дощі, зливи, сильний вітер, шквали, смерчі, заморозки, посухи тощо); загрози геологічного характеру; пожежі в природних екосистемах; загрози медико-біологічного характеру.

Із загроз соціально-політичного характеру до уваги брали виявлення застарілих боєприпасів, що входить до компетенції цивільного захисту.

Кількісною мірою загрози є ризик. Чинники ризиків, які характеризують загрози техногенній і природній безпеці України, наведено в IV рівні моделі (див. рис. 5.12). Зауважимо, що всі характеристики в разі порівнювання регіонів нормуються і беруться їх відносні величини.

До характеристик ризиків техногенної сфери віднесено такі: зони радіаційної небезпеки, кількість населення, що потрапляє під вплив радіації за можливих аварій на АЕС, небезпека ураження території НХР (кількість небезпечних хімічних речовин на одиницю території регіону), кількість населення, що потрапляє у зону можливого зараження НХР, наявність систем виявлення НХР (чим їх більше, тим небезпека аварії менша), кількість осіб, які загинули від пожежі чи вибуху, кількість ВПНР на душу населення, зони катастрофічного затоплення, кількість населення, що потрапляє у зону можливого катастрофічного затоплення, ризик загинути внаслідок ДТП, ризик бути травмованим внаслідок ДТП.

Як характеристики ризиків природної сфери ми розглянули: сильні дощі, зливи, сильний вітер, шквали, смерчі, великий град, заморозки, сильні хуртовини, ожеледь, високі рівні води (водопілля, паводки), зсуви, підтоплення, карст, сейсмонебезпечні території, лісові, степові пожежі та пожежі хлібних масивів, а також інфекційні захворювання людей, масове отруєння людей, інфекційні захворювання тварин, ураження рослин хворобами і шкідниками, оскільки згідно з Державним класифікатором НС України вони належать до природних надзвичайних ситуацій.

За визначеними показниками IV рівня ієрархії, ґрунтуючись на офіційних джерелах інформації [21–23] та даних Гідрометеорологічної служби МНС України, сформовано базу даних показників, що характеризують ризики виникнення техногенних і природних надзвичайних ситуацій в Україні (у регіональному вимірі). Всього у переліку 28 показників, які наведено нижче.

ПоказникСтислий зміст показника
Радіоактивні ураження за потенційних аварій на АЕС
Х1Небезпека ураження території за аварій на АЕС (зони можливого радіоактивного ураження, тис. км2, відсоток усієї території регіону)
Х2Кількість населення, що потрапляє у зону можливого ураження за аварій на АЕС (відсоток усього населення регіону)
Розміщення хімічно небезпечних виробництв
Х3Небезпека ураження території регіону НХР (маса НХР на одиницю території, т/км2)
Х4Небезпека ураження населення регіону НХР (кількість населення, яке знаходиться у зоні можливого зараження НХР, відсоток усього населення регіону)
Х5Наявність систем виявлення НХР на хімічно небезпечних об'єктах (одиниць)
Пожежо- і вибухонебезпечні об'єкти
Х6Небезпека загинути від пожежі чи вибуху (кількість осіб, які загинули від пожежі чи вибуху, на 10 000 населення)
Х7Небезпека ВПНР для територій (маса вибухопожежонебезпечних речовин на одиницю території, т/км2)
Розміщення гідродинамічних об'єктів
Х8Небезпека катастрофічного затоплення територій (зони можливого катастрофічного затоплення, км2, відсоток усієї території регіону)
Х9Кількість населення, що потрапляє у зону можливого затоплення (тис. осіб)
Аварії на транспорті
Х10
Х11Ризик бути травмованим внаслідок ДТП (кількість осіб, травмованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на 10 000 населення)
Небезпечні чинники гідрометеорологічного характеру
Х12Сильні дощі, зливи (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)
Х13Сильний вітер, шквали, смерчі (кількість стихійних явищ за період 1981-2003 pp.)
Х14Великий град (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)
Х15Заморозки – загибель посівів, врожаю (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)
Х16Сильний сніг, сильні хуртовини, ожеледь (кількість стихійних явищ за період 1981–2003 pp.)
Х17Високі рівні води – водопілля, паводки (кількість НС за період 1997-2003 pp.)
Небезпечні чинники геологічного характеру
Х18Площа зсувонебезпечних територій (км2)
Х19Заболочені і перезволожені сільськогосподарські угіддя внаслідок підтоплення (відсоток площі території)
Х20Ураженість території карстовими процесами (відсоток площі території)
Х21Сейсмічнонебезпечні території (силою понад 6 балів) (тис. км2)
Пожежі в природних екосистемах
Х22Зона можливих лісових пожеж (тис. га)
Х23Площа можливих польових пожеж (відсоток усіх сільськогосподарських угідь)
Небезпечні чинники медико-біологічного характеру
Х24Інфекційні захворювання людей (кількість НС за період 1997–2003 pp.)
Х25Масове отруєння людей (кількість НС за період 1997–2003 pp.)
Х26Інфекційні захворювання тварин (кількість НС за період 1997–2003 pp.)
Х27Ураження рослин шкідниками (кількість НС за період 1997–2003 pp.)
Небезпечні чинники соціально-політичного характеру
Х28Виявлення застарілих боєприпасів

* Дестимулятор небезпеки.

Статистичні дані показників, які характеризують ризики виникнення техногенних і природних надзвичайних ситуацій в регіонах України для подальшого використання в розрахунках нормували за формулою

Наведений перелік показників є основою статистичної бази даних для кількісної оцінки інтегральних показників безпеки у регіонах України щодо виникнення надзвичайних ситуацій, їхнього комплексного порівняльного аналізу. Статистичні дані, потрібні як вхідні для математичних моделей, можуть бути підготовлені й оброблені за допомогою програми Microsoft Excel.

Формуючи базу даних, ми виходили з наявності матеріалу та його якості. Зауважимо, що серед показників небезпеки виникнення НС треба розрізняти стимулятори і дестимулятори. Якщо зі збільшенням значення показника рівень небезпеки збільшується, то такий показник називають стимулятором. І навпаки, якщо в разі збільшення показника рівень небезпеки зменшується, то його називають дестимулятором. Це потрібно враховувати під час обчислення комплексного показника небезпеки. Так, Х5 – наявність систем виявлення НХР на хімічно небезпечних об'єктах є дестимулятором для небезпеки виникнення НС. У подальшому число показників може уточнюватися і доповнюватися.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України
  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА