Забруднення ґрунтів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Значної екологічної шкоди зазнають ґрунти України внаслідок їх забруднення викидами промисловості, невиваженого використання в аграрному секторі засобів хімізації, а також забруднення значних площ у місцях розташування великих тваринницьких комплексів та птахофабрик.

До 20 % забруднених земель міських, приміських та індустріальних районів перебувають у кризовому стані. Спостерігаються процеси подальшого окиснення ґрунтів, зменшення в них вмісту рухомого фосфору й обмінного калію.

Сучасний технічний стан зрошувальних і осушувальних систем, значні площі підтоплення зрошуваних земель та кислих і зарослих чагарниками осушених земель призвели до зниження загальної врожайності сільськогосподарських культур відносно прогнозованого рівня на ЗО % на зрошуваних та на 15 % – на осушених землях.

Після аварії на ЧАЕС площі забруднених територій в Україні значно збільшилися. Радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн га земель 12 областей, у тім числі 3,1 млн га орних земель, близько 400 тис. га природних кормових угідь, понад 3 млн га лісів. Із землекористування вилучено 119 тис. га сільськогосподарських угідь, у тім числі 65 тис. га ріллі [41].

1995–2005 pp. відбувався процес самодезактивації поверхневого шару ґрунту, але швидкість його була незначною. Горизонтальна міграція радіонуклідів не привела до відчутного їх перерозподілу в агроландшафтах [43].

Дані спектрометричних досліджень підтвердили вертикульну міграцію 137Cs профілем ґрунту. Інтенсивніше цей процес відбувається у пухкішому, гумусовому шарі. У шарі грунту 0–20 см 37Cs розподілений рівномірно, тут зосереджено в середньому 41 % цієї забруднювальної речовини, у шарі 20–40 см його рівень знижується до мінімального (в середньому 7 %), на глибині 100 см – він теж розподілений рівномірно.

За 20 років, що минули після Чорнобильської аварії, внаслідок радіоактивного розпаду щільність забруднення грунтів зменшилась приблизно на 35 %. Там, де щільність забруднення земель 137Cs у 1986 р. становила 15 Кі/км2, сьогодні вона знизилась до 10 Кі/км2 [42].

Внаслідок вертикальної міграції на луках й пасовищах нукліди потрапляють вглиб, але винесення їх за межі кореневого шару невелике. Прямі спостереження за вмістом 137Cs в орному шарі показали, що фактично цей показник зменшився не більш як на 15–20 %. Очевидно, це пов'язано зі щорічним перемішуванням орного шару під час оранки та культивацій.

Забруднювальні речовини, що потрапляють в атмосферу, осідають на ґрунті в радіусі до 5–10 км від джерела забруднення. Практично повсюдно у містах джерелами забруднення ґрунтів важкими металами й радіонуклідами є підприємства чорної та кольорової металургії, легкої промисловості, ТЕЦ.

Тверді відходи. Забруднення природного середовища зумовлене передусім відходами промислових, сільськогосподарських і побутових об'єктів. Тверді відходи, до яких належать металургій-

Розподіл відходів за видами економічної діяльності у 2005 р.

Рис. 3.18. Розподіл відходів за видами економічної діяльності у 2005 р.

ні шлаки, відходи збагачення корисних копалин, звалища побутового сміття, часто складують на сільськогосподарських угіддях, вони і є джерелами виділення токсичних речовин і елементів, які потрапляють в атмосферу, ґрунти, поверхневі й підземні води, завдаючи їм непоправної шкоди. Наприклад, тільки у 2005 р. на підприємствах України утворилось 2 млн 412 тис. т відходів І–III класів небезпеки, що лише на 8,5 тис. т менше порівняно з 2004 р. Основна частина відходів (2,1 млн т або 88 % їх загального обсягу) належить до III класу небезпеки.

Відходи II класу небезпеки становили 320,8 тис. т, І класу – 12,6 тис. т. Найбільші кількості відходів утворюються на підприємствах чорної металургії (600,7 тис. т або 25 % загального обсягу відходів), виробництва кольорових металів (380,9 тис. т або 16 %), хімічного виробництва (356,6 тис. т або 15 %), сільського, мисливського та лісового господарств (192,6 тис. т або 8 %), виробництва електричних машин та апаратури (166,4 тис. т або 7 %) (рис. 3.18).

Частка відходів, які були повністю використані для отримання тієї чи іншої продукції або знешкоджені, становила 39 %.

Дуже небезпечними для навколишнього середовища є відходи, які формують несанкціоновані звалища або скидаються безпосередньо у водойми. У 2005 р. було зафіксовано 1,8 тис. т таких відходів, у тім числі 14 т відходів І класу небезпеки.

За статистичними даними, у місцях організованого складування відходів знаходиться лише 39 % загальної їх кількості. Загалом станом на 1 січня 2006 р. у сховищах організованого складування та на території підприємств країни було накопичено 21,7 млн т небезпечних відходів [39]. Дві третини сумарної їх кількості, що належать до І–III класів небезпеки, зберігається на територіях Донецької та Запорізької областей, і майже чверть – на територіях АР Крим, Дніпропетровської, Луганської та Сумської областей. З відходів І класу небезпеки 90 % розміщено у сховищах організованого складування Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської та Чернігівської областей.

За низького рівня впровадження технологій переробки відходів існує реальна загроза для населення й біосфери великих і середніх міст. Внаслідок постійного зростання обсягу відходів, утилізація і складування яких знаходяться на дуже низькому рівні, вони накопичуються на великих територіях, що призводить до трансформування природних ландшафтів у техногенні. Динаміку утворення й поводження з відходами в Україні ілюструє рис. 3.19.

Аналіз основних загроз навколишньому середовищу України не можна проводити без урахування наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки вона спричинила значний негативний вплив на загальну екологічну ситуацію в державі. В Україні накопичені значні обсяги радіоактивних відходів (РАВ). Вони утворилися внаслідок аварії на ЧАЕС, видобутку уранової руди, експлуатації АЕС і дослідних ядерних реакторів, а також використання джерел іонізу-

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення ґрунтів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів
  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА