В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб, щорічно на них хворіє від 8 до 10 млн осіб, з яких близько 15 тис. осіб помирає [52].
На інфекції, керовані засобами імунопрофілактики, щорічно хворіє від 70 тис. до 180 тис. осіб, для запобігання їм профілактичними щепленнями щорічно охоплюється 16–18 млн населен-
Рис 3.22. Захворюваність населення України на інфекційні хвороби в 2002– 2005 pp. (тут і на рис. 3.23 – число випадків N на 1000 осіб): 1 – захворювань усього; 2 – грип і ГРВІ; 3 – всього без грипу і ГРВІ
ня країни. Щеплення дало змогу знизити захворюваність на дифтерію, кір, епідемічний паротит, вірусні гепатити А і В, не реєструвалися випадки гострого поліомієліту.
На стан здоров'я населення України найнегативніше впливають грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції (ГРВІ) верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, лептоспіроз, ВІЛ/СНІД, інфекції, керовані засобами специфічної профілактики (дифтерія, кір, епідемічний паротит, кашлюк, інфекційний мононуклеоз, малярія) (рис. 3.22).
Сучасну найактуальнішу проблему здоров'ю створює ротавірусна інфекція, що особливо поширюється в останні роки. Такою ж актуальною в Україні залишається захворюваність на гострі вірусні гепатити. Серед гострих вірусних гепатитів превалює вірусний гепатит А (ВГА) – у середньому 76,5 %, на частку вірусного гепатиту В припадає 17 %, гепатиту С – 4,5, інших етіологічно не розшифрованих гепатитів – 2,0 %.
Високий рівень захворюваності на ВГА пов'язаний з інтенсивним забрудненням довкілля, насамперед питної води і ґрунту, порушенням санітарних норм і правил при виготовленні й реалізації харчових продуктів.
Щорічно в Україні реєструються спалахи захворювань на кишкові та інші інфекції, в тім числі і в лікувально-профілактичних закладах. За період 1995–2005 pp. було 438 спалахів, під час яких постраждало 18 912 осіб, з них 12 110 (64 %) – діти. Найбільше постраждалих зареєстровано у 2001 р. (4440 осіб, з них 3062 – діти) внаслідок масового спалаху ротавірусної інфекції в Одесі, що пов'язано із забрудненням питної води централізованого водопостачання.
Захворюваність на ВГА за медико-соціальним значенням та економічним збитком посідає одне з провідних місць в інфекційній патології (рис. 3.23).
Рівень захворюваності на ВГА поступається лише грипу та ГРВІ, а орієнтовний економічний збиток тільки за останні три роки у середньому перевищує 100 млн грн за рік. За рівнем захворюваності на ВГА Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи. Число зареєстрованих випадків ВГА в Україні у різні роки – від 23 до 30 % захворюваності у країнах Європейського Союзу.
Головними напрямами протидії інфекційним хворобам є: а) щеплення; б) профілактичні й запобіжні заходи; в) постійне інформування населення про небезпеку зараження.
Джерело безпосередньої загрози здоров'ю людини – забруднення атмосферного повітря, яке значною мірою зумовлює негативні зміни у стані здоров'я населення України. Це виявляється у збільшенні кількості хронічних захворювань серцево-судинної та ендокринної систем, органів дихання, травлення, онкологічних, алергічних, генетично обумовлених патологій.
Рис. 3.23. Захворюваність населення України на вірусні гепатити: 1 – вірусні гепатити загалом; 2 – гепатит А; 3 – гепатит В
Екологічна ситуація в Україні істотно погіршилася внаслідок аварії на ЧАЕС. Після цієї катастрофи значно почастішали соматичні захворювання дітей, які живуть на контрольованих територіях. Насамперед це стосується захворювань органів травлення, оскільки слизова оболонка травного каналу нарівні з респіраторним трактом є основним шляхом надходження радіонуклідів в організм дитини.
Порівнянням показників імунного статусу дітей віком 8–14 років, які живуть на забруднених територіях України, Білорусі та Росії, з аналогічними показниками дітей, які мешкають у відносно “чистих” населених пунктах, виявлено зміни, що стосуються переважно Т-лімфоцитів. Кількість Т-лімфоцитів зменшилася передусім у хлопчиків. Визначено підвищену експресію поверхневих антигенів (антиген тимоцитів, антиген загального гострого лімфобластного лейкозу), що потребує постійного контролю за такими дітьми.
Протягом 20 років після Чорнобильської катастрофи у постраждалого населення України реєструються радіогенні стохастичні і детерміновані ефекти, а також інші наслідки впливу на здоров'я комплексу чинників аварії.
Рак щитоподібної залози у дітей. Захворюваність дітей на рак щитоподібної залози (РЩЗ) почала зростати з 1989 р. За даними Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, за 1989–2004 pp. тільки в Україні прооперовано 3400 осіб, які на момент аварії були дітьми та підлітками. З числа захворілих 11 осіб померло. У 2001 р. було зареєстровано 369 випадків цього захворювання, у 2002 р.– 311, у 2003 р.– 337, у 2004 р.– 374, тобто захворюваність вийшла на певне плато без очікуваного зниження [53]. Незважаючи на майже 99%-ву ефективність найближчих результатів лікування хворих на РЩЗ, якість їх життя у віддалений період залишається зниженою у зв'язку з довічною необхідністю замісної терапії тироїдними гормонами, з обмеженими фізичними, психологічними можливостями та репродуктивною функцією. Всі вони потребуватимуть медичної підтримки держави в наступний період.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекційні захворювання населення“ на сторінці 1. Приємного читання.
