Інфекційні захворювання населення

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб, щорічно на них хворіє від 8 до 10 млн осіб, з яких близько 15 тис. осіб помирає [52].

На інфекції, керовані засобами імунопрофілактики, щорічно хворіє від 70 тис. до 180 тис. осіб, для запобігання їм профілактичними щепленнями щорічно охоплюється 16–18 млн населен-

Захворюваність населення України на інфекційні хвороби в 2002– 2005 pp. (тут і на рис. 3.23 – число випадків N на 1000 осіб): 1 – захворювань усього; 2 – грип і ГРВІ; 3 – всього без грипу і ГРВІ

Рис 3.22. Захворюваність населення України на інфекційні хвороби в 2002– 2005 pp. (тут і на рис. 3.23 – число випадків N на 1000 осіб): 1 – захворювань усього; 2 – грип і ГРВІ; 3 – всього без грипу і ГРВІ

ня країни. Щеплення дало змогу знизити захворюваність на дифтерію, кір, епідемічний паротит, вірусні гепатити А і В, не реєструвалися випадки гострого поліомієліту.

На стан здоров'я населення України найнегативніше впливають грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції (ГРВІ) верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, лептоспіроз, ВІЛ/СНІД, інфекції, керовані засобами специфічної профілактики (дифтерія, кір, епідемічний паротит, кашлюк, інфекційний мононуклеоз, малярія) (рис. 3.22).

Сучасну найактуальнішу проблему здоров'ю створює ротавірусна інфекція, що особливо поширюється в останні роки. Такою ж актуальною в Україні залишається захворюваність на гострі вірусні гепатити. Серед гострих вірусних гепатитів превалює вірусний гепатит А (ВГА) – у середньому 76,5 %, на частку вірусного гепатиту В припадає 17 %, гепатиту С – 4,5, інших етіологічно не розшифрованих гепатитів – 2,0 %.

Високий рівень захворюваності на ВГА пов'язаний з інтенсивним забрудненням довкілля, насамперед питної води і ґрунту, порушенням санітарних норм і правил при виготовленні й реалізації харчових продуктів.

Щорічно в Україні реєструються спалахи захворювань на кишкові та інші інфекції, в тім числі і в лікувально-профілактичних закладах. За період 1995–2005 pp. було 438 спалахів, під час яких постраждало 18 912 осіб, з них 12 110 (64 %) – діти. Найбільше постраждалих зареєстровано у 2001 р. (4440 осіб, з них 3062 – діти) внаслідок масового спалаху ротавірусної інфекції в Одесі, що пов'язано із забрудненням питної води централізованого водопостачання.

Захворюваність на ВГА за медико-соціальним значенням та економічним збитком посідає одне з провідних місць в інфекційній патології (рис. 3.23).

Рівень захворюваності на ВГА поступається лише грипу та ГРВІ, а орієнтовний економічний збиток тільки за останні три роки у середньому перевищує 100 млн грн за рік. За рівнем захворюваності на ВГА Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи. Число зареєстрованих випадків ВГА в Україні у різні роки – від 23 до 30 % захворюваності у країнах Європейського Союзу.

Головними напрямами протидії інфекційним хворобам є: а) щеплення; б) профілактичні й запобіжні заходи; в) постійне інформування населення про небезпеку зараження.

Джерело безпосередньої загрози здоров'ю людини – забруднення атмосферного повітря, яке значною мірою зумовлює негативні зміни у стані здоров'я населення України. Це виявляється у збільшенні кількості хронічних захворювань серцево-судинної та ендокринної систем, органів дихання, травлення, онкологічних, алергічних, генетично обумовлених патологій.

Захворюваність населення України на вірусні гепатити: 1 – вірусні гепатити загалом; 2 – гепатит А; 3 – гепатит В

Рис. 3.23. Захворюваність населення України на вірусні гепатити: 1 – вірусні гепатити загалом; 2 – гепатит А; 3 – гепатит В

Екологічна ситуація в Україні істотно погіршилася внаслідок аварії на ЧАЕС. Після цієї катастрофи значно почастішали соматичні захворювання дітей, які живуть на контрольованих територіях. Насамперед це стосується захворювань органів травлення, оскільки слизова оболонка травного каналу нарівні з респіраторним трактом є основним шляхом надходження радіонуклідів в організм дитини.

Порівнянням показників імунного статусу дітей віком 8–14 років, які живуть на забруднених територіях України, Білорусі та Росії, з аналогічними показниками дітей, які мешкають у відносно “чистих” населених пунктах, виявлено зміни, що стосуються переважно Т-лімфоцитів. Кількість Т-лімфоцитів зменшилася передусім у хлопчиків. Визначено підвищену експресію поверхневих антигенів (антиген тимоцитів, антиген загального гострого лімфобластного лейкозу), що потребує постійного контролю за такими дітьми.

Протягом 20 років після Чорнобильської катастрофи у постраждалого населення України реєструються радіогенні стохастичні і детерміновані ефекти, а також інші наслідки впливу на здоров'я комплексу чинників аварії.

Рак щитоподібної залози у дітей. Захворюваність дітей на рак щитоподібної залози (РЩЗ) почала зростати з 1989 р. За даними Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, за 1989–2004 pp. тільки в Україні прооперовано 3400 осіб, які на момент аварії були дітьми та підлітками. З числа захворілих 11 осіб померло. У 2001 р. було зареєстровано 369 випадків цього захворювання, у 2002 р.– 311, у 2003 р.– 337, у 2004 р.– 374, тобто захворюваність вийшла на певне плато без очікуваного зниження [53]. Незважаючи на майже 99%-ву ефективність найближчих результатів лікування хворих на РЩЗ, якість їх життя у віддалений період залишається зниженою у зв'язку з довічною необхідністю замісної терапії тироїдними гормонами, з обмеженими фізичними, психологічними можливостями та репродуктивною функцією. Всі вони потребуватимуть медичної підтримки держави в наступний період.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекційні захворювання населення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення
  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА