Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Центральним питанням у загальній ієрархічній моделі є: наскільки відчутно впливають окремі чинники найнижчого рівня ієрархії на вершину – загальну ціль. Встановлення пріоритетів чинників найнижчого рівня відносно цілі зводиться до послідовності завдань визначення пріоритетів для кожного рівня, а кожне таке завдання – до послідовності парних порівнянь.

Розглянемо елементи системи техногенної і природної безпеки деякого рівня г ієрархії і позначимо їх . Ми хочемо визначити пріоритети (вагові коефіцієнти)їх впливу на деякий елемент іншого рівня. Тому елементи цього рівня ієрархії розмістимо у вигляді квадратної матриці, де в лівому куті і зверху запишемо порівнювані елементи.

Позначимо через число, що відповідає значенню переваги елемента Сi порівняно з Сj. Матрицю, яка складається з цих чисел, позначимо через А, тобто . Матрицю парних порівнянь можна зобразити так:

Якби відповіді особи, яка приймає рішення, або експерта були цілком узгодженими за всіх порівнянь, то слід було б очікувати виконання співвідношень для всіх ) і матриця А була б узгоджена. Для такої матриці, коли порівняння ґрунтуються на точних вимірюваннях, тобто ваги ω,, відомі, , де

Тому

Зауважимо, що

Це означає, зокрема, що коли об'єкт хi• важливіший за об'єкт в разів, то цінність об'єктастановить частину цінності об'єкта

Для неспроможної матриці А просте співвідношення > не виконується, тому шукають іншу умову, що пов'язує величини aij і ωj. Для неспроможної матриці А маємо причому п – це максимальне власне значення матриці А, а решта його власних значень дорівнюють нулю, оскільки А має єдиний ранг і сума усіх власних значень дорівнює сліду матриці

Отже, для знаходження вектора пріоритетів треба знайти вектор ω, який би задовольняв рівняння

(5.66)

де – найбільше власне значення матриці А.

Таблиця 5.7. Шкала відносної важливості елементів

Інтенсивність відносної важливостіОзначенняПояснення і рекомендації щодо використання
1Однакова важливістьОднаковий вплив двох видів елементів на ціль
3Значна перевага одного над іншимДосвід і судження дають значну перевагу одному виду елемента над іншим
5Істотна перевагаДосвід і судження дають істотну перевагу одному виду над іншим
7Велика перевагаОдному виду елемента надається настільки велика перевага, що він стає практично визначальним
9Величезна перевагаОчевидність переваги одного виду елемента над іншим підтверджується найбільшою мірою
2, 4, 6, 8Проміжні рішення між двома сусідніми судженнямиЗастосовують у компромісному випадку

Оскільки вагові коефіцієнти елементів ω1, ω2, ..., ωn невідомі, то для проведення парних порівнянь елементів використано шкалу відносної важливості, розроблену Т. Сааті [24] й наведену в табл. 5.7. Врахувавши той факт, що здатність людини розпізнавати різні властивості об'єктів обмежена числом Міллера, яке дорівнює 7 ± 2, то для більшої узгодженості й точності експерту не слід порівнювати більше ніж 9 об'єктів.

Парні порівняння приводять до формування квадратної таблиці матричної форми з однаковими кількостями рядків і стовпців, яка має властивості оберненої симетричності. Однакова вага впливу вимірюється одиницею (1), тому по діагоналі матриць парних порівнянь завжди будуть знаходитись одиниці.

У разі порівняння ваги кожного елемента з вагою будь-якого іншого елемента відносно загальної для них властивості або мети матриця порівнянь набуває такого вигляду:

(5.67)

Оскільки у формуванні матриць парних порівнянь брала участь група експертів, то матриці (5.67) кожен експерт заповнював окремо, а результати усереднювали з метою поєднання різних суджень. Ми підготовили анкети, які дають змогу отримати кількісні характеристики окремих елементів після заповнення окремими експертами. Експертами були висококваліфіковані фахівці, які працюють у проблемній сфері понад 10 років.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки
  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА