Розглянемо математичну модель вибору оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій та підхід до вирішення задач оптимізації витрат на управління ризиком за умови, що показники ризиків надзвичайних ситуацій визначені. При цьому слід провести диференціацію витрат на управління ризиком, що полягає як у зниженні ймовірності, так і наслідків можливих надзвичайних ситуацій. Враховують імовірнісний характер витрат на ліквідацію фактичних наслідків, а також часовий розрив між апріорними (запобіжними) витратами й апостеріорними (фактичними) витратами.
Розв'язок задачі формулюється як у загальному вигляді, так і в простих аналітичних виразах для деяких співвідношень між визначеними показниками ризику і витратами на управління ризиком, які дають можливість отримати прості аналітичні розв'язки. Нижче сформульовано математичну постановку задачі пошуку загальних мінімальних витрат на управління ризиком.
Постановка задачі. Нехай маємо набір загроз надзвичайних ситуацій. Позначимо їх НС, (i = 1, 2, 3, ..., m), які можуть бути визначені в рамках країни, регіону, міста, окремого об'єкта. Кожна така загроза НС, має спектр наслідків {Ri} і відповідні кожному значенню наслідків множини ймовірностей їх реалізації {Wi}.
Значення наслідків і ймовірностей їх реалізації залежать від апріорних витрат Zi, спрямованих на зменшення ймовірності виникнення НС і відповідних їхніх наслідків. Витрати на запобігання НС різні як із погляду їх спрямованості, так і часу, та пов'язані з різними відомствами, організаціями, спеціалістами. Сформулюємо три якісні групи таких витрат [11].
• Апріорні витрати Z1 на запобігання НС, тобто на зниження ймовірностей їх реалізації.
• Апріорні витрати на вжиття запобіжних заходів щодо мінімізації наслідків можливих НС.
• Апостеріорні витрати Z3 (коли НС уже реалізувалася) на пом'якшення і ліквідацію наслідків, а також на компенсацію збитку від наслідків НС.
Пояснимо ці три складові витрат на прикладі потенційно небезпечного об'єкта. Витрати Z1 відповідають, як правило, витратам на вивчення запобігання катастрофічному руйнуванню устаткування, контролю за якістю його виготовлення, на монтаж, контроль, обслуговування і ремонт під час експлуатації. Витрати Z2 пов'язані з організацією аварійного охолодження, створення локалізаційних систем тощо. Витрати Z3 пов'язані із впровадженням плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій щодо захисту населення, реабілітацією заражених територій, компенсацією завданих збитків.
Слід підкреслити принципову відмінність між апріорними витратами Z1, Z2 і апостеріорними витратами Z3. Витрати Ζ1, Ζ2 мають місце у початковий момент часу t = 0, коли починається боротьба із реалізацією загрози надзвичайної ситуації. Витрати Z3 – потрібні в момент Т, коли відбудеться НС, реалізація якої має ймовірнісний характер (може відбутися коли завгодно або може взагалі не відбутися за період часу, що розглядається). Це необхідно враховувати у ймовірнісному й часовому аспектах. Крім того, у здійснення витрат Z3 може включатися система страхування із страхувальником і страховими компаніями. Отже, задача зводиться до пошуку мінімальних значень функції Z за певних умов:
(8.15)
Залежно від ситуації предметом розгляду можуть бути і = 1, 2, 3, ..., m НС. Спочатку розглянемо розв'язок задачі для однієї надзвичайної ситуації.
Розв'язок задачі для однієї надзвичайної ситуації. Перепишемо вираз (8.15) відповідно до постановки задачі:
(8.16)
де – витрати на зменшення ймовірності W події;
(
) – витрати на зменшення апріорних (актуальних) наслідків
;
– витрати на ліквідацію апостеріорних наслідків
Усі витрати обраховуватимемо в грошовому виразі, тобто в гривнях. Наслідки НС будемо вимірювати в натуральних одиницях (число людських жертв, збиток здоров'ю, площі заражених територій, екологічний збиток, число зруйнованих будівель тощо). Для цього введемо узагальнену одиницю вимірювання НОН (натуральна одиниця наслідків). Очевидно, що для кожної НОН має бути свій еквівалент у гривнях (рублях, доларах США тощо).
Розглядаємо об'єкти, які мають обмежений строк життя і ймовірність виникнення НС за життєвий цикл
. Розмір апостеріорних (фактичних) наслідків
може не збігатися з розміром апріорних (розрахованих) наслідків
внаслідок похибок прогнозу. Тому доцільно ввести деякий коефіцієнт
між цими величинами, тобто
(8.17)
Оскільки витрати Z3 мають імовірнісний характер, постає запитання, як їх враховувати у рівнянні (8.16). Згідно з теорією ймовірностей, слід оперувати середньоочікуваними наслідками, що для об'єктів з обмеженим життєвим цикломможна виразити так:
(8.18)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
