Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Розглянемо математичну модель вибору оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій та підхід до вирішення задач оптимізації витрат на управління ризиком за умови, що показники ризиків надзвичайних ситуацій визначені. При цьому слід провести диференціацію витрат на управління ризиком, що полягає як у зниженні ймовірності, так і наслідків можливих надзвичайних ситуацій. Враховують імовірнісний характер витрат на ліквідацію фактичних наслідків, а також часовий розрив між апріорними (запобіжними) витратами й апостеріорними (фактичними) витратами.

Розв'язок задачі формулюється як у загальному вигляді, так і в простих аналітичних виразах для деяких співвідношень між визначеними показниками ризику і витратами на управління ризиком, які дають можливість отримати прості аналітичні розв'язки. Нижче сформульовано математичну постановку задачі пошуку загальних мінімальних витрат на управління ризиком.

Постановка задачі. Нехай маємо набір загроз надзвичайних ситуацій. Позначимо їх НС, (i = 1, 2, 3, ..., m), які можуть бути визначені в рамках країни, регіону, міста, окремого об'єкта. Кожна така загроза НС, має спектр наслідків {Ri} і відповідні кожному значенню наслідків множини ймовірностей їх реалізації {Wi}.

Значення наслідків і ймовірностей їх реалізації залежать від апріорних витрат Zi, спрямованих на зменшення ймовірності виникнення НС і відповідних їхніх наслідків. Витрати на запобігання НС різні як із погляду їх спрямованості, так і часу, та пов'язані з різними відомствами, організаціями, спеціалістами. Сформулюємо три якісні групи таких витрат [11].

• Апріорні витрати Z1 на запобігання НС, тобто на зниження ймовірностей їх реалізації.

• Апріорні витрати на вжиття запобіжних заходів щодо мінімізації наслідків можливих НС.

• Апостеріорні витрати Z3 (коли НС уже реалізувалася) на пом'якшення і ліквідацію наслідків, а також на компенсацію збитку від наслідків НС.

Пояснимо ці три складові витрат на прикладі потенційно небезпечного об'єкта. Витрати Z1 відповідають, як правило, витратам на вивчення запобігання катастрофічному руйнуванню устаткування, контролю за якістю його виготовлення, на монтаж, контроль, обслуговування і ремонт під час експлуатації. Витрати Z2 пов'язані з організацією аварійного охолодження, створення локалізаційних систем тощо. Витрати Z3 пов'язані із впровадженням плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій щодо захисту населення, реабілітацією заражених територій, компенсацією завданих збитків.

Слід підкреслити принципову відмінність між апріорними витратами Z1, Z2 і апостеріорними витратами Z3. Витрати Ζ1, Ζ2 мають місце у початковий момент часу t = 0, коли починається боротьба із реалізацією загрози надзвичайної ситуації. Витрати Z3 – потрібні в момент Т, коли відбудеться НС, реалізація якої має ймовірнісний характер (може відбутися коли завгодно або може взагалі не відбутися за період часу, що розглядається). Це необхідно враховувати у ймовірнісному й часовому аспектах. Крім того, у здійснення витрат Z3 може включатися система страхування із страхувальником і страховими компаніями. Отже, задача зводиться до пошуку мінімальних значень функції Z за певних умов:

(8.15)

Залежно від ситуації предметом розгляду можуть бути і = 1, 2, 3, ..., m НС. Спочатку розглянемо розв'язок задачі для однієї надзвичайної ситуації.

Розв'язок задачі для однієї надзвичайної ситуації. Перепишемо вираз (8.15) відповідно до постановки задачі:

(8.16)

де – витрати на зменшення ймовірності W події; () – витрати на зменшення апріорних (актуальних) наслідків ; – витрати на ліквідацію апостеріорних наслідків

Усі витрати обраховуватимемо в грошовому виразі, тобто в гривнях. Наслідки НС будемо вимірювати в натуральних одиницях (число людських жертв, збиток здоров'ю, площі заражених територій, екологічний збиток, число зруйнованих будівель тощо). Для цього введемо узагальнену одиницю вимірювання НОН (натуральна одиниця наслідків). Очевидно, що для кожної НОН має бути свій еквівалент у гривнях (рублях, доларах США тощо).

Розглядаємо об'єкти, які мають обмежений строк життя і ймовірність виникнення НС за життєвий цикл . Розмір апостеріорних (фактичних) наслідків може не збігатися з розміром апріорних (розрахованих) наслідків внаслідок похибок прогнозу. Тому доцільно ввести деякий коефіцієнт між цими величинами, тобто

(8.17)

Оскільки витрати Z3 мають імовірнісний характер, постає запитання, як їх враховувати у рівнянні (8.16). Згідно з теорією ймовірностей, слід оперувати середньоочікуваними наслідками, що для об'єктів з обмеженим життєвим цикломможна виразити так:

(8.18)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій
  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА