Метод “дерево відмов” є найзагальнішим, використовується для подання логіки відмов технічних систем. Це графічна ієрархічна схема, яка за допомогою ребер графа і логічних операторів І, АБО (що означають відповідно добуток і суму подій) пов'язує відмови елементів із відмовою об'єкта.
Відмовами – базисними подіями можуть бути події, пов'язані із виходом з ладу елементів системи, неготовністю устаткування внаслідок технічного обслуговування, випробувань чи інших обставин, помилками персоналу, що можуть тягти за собою небажану подію. “Дерево відмов” – це модель різних паралельних і послідовних поєднань відмов, що призводять до реалізації заздалегідь визначеної негативної події. Метод “дерево відмов” ґрунтується на дедуктивному аналізі відмов, дає змогу визначати небажаний стан системи (виникнення аварії), аналізувати систему з урахуванням умов експлуатації для з'ясування всіх можливих сценаріїв розвитку негативної події. Отже, “дерево відмов” відбиває логічні взаємозв'язки базисних подій, які призводять до негативної події, що знаходиться у вершині дерева. Схеми “дерева відмов” точно визначають логічні комбінації базисних подій, що ведуть до верхньої події. Метод “дерево відмов” детально описаний у розд. 4, тут розглянемо метод “дерево подій”.
Метод “дерево подій”
Послідовність подій (не тільки відмов системи, а й зовнішніх впливів на неї), які призводять до аварії, можна простежити за допомогою “дерева подій”. На відміну від структурних схем і “дерева відмов” “дерево подій” має глибший фізичний зміст. Якщо основною перевагою “дерева відмов” порівняно з блок-схемами є облік причинно-наслідкового зв'язку між відмовами елементів, то “дерево подій” дає картину фізичних процесів, які призводять елементи і систему до критичних станів.
Аналіз “дерева подій” дає змогу відповісти на запитання: які аварійні ситуації можуть виникнути і які ймовірності цих подій? Відповідь можна отримати за допомогою аналізу можливих сценаріїв розвитку аварії. Термін “сценарій” розглядають при цьому як відносну картину можливого розвитку подій, розроблену з метою зосередження уваги на вивченні причинно-наслідкових зв'язків і на тих моментах розвитку небезпечних подій, які потребують прийняття управлінських рішень з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію. Сценарій має давати послідовні відповіді на такі запитання: як саме, крок за кроком, може виникати та чи інша гіпотетична ситуація; які альтернативні розв'язки існують на кожному етапі розвитку подій для того, щоб вплинути на даний процес і вжити превентивних заходів безпеки.
Технологія сценарного аналізу спрямована на розв'язання двох основних проблем:
• виділення ключових моментів розвитку небезпечної події і розробки на цій основі якісно інших варіантів її динаміки;
• всебічний аналіз та оцінка кожного з варіантів, вивчення його структурних особливостей і можливих наслідків реалізації.
“Дерево подій” починається з вихідної події, якою є будь-яка, здатна призвести до відмови якої-небудь системи чи компонента. У “дереві подій” вихідні події пов'язані з усіма іншими можливими подіями – гілками, а кожен сценарій є можливим шляхом розвитку аварії, що складається з набору таких розгалужень.
Визначивши усі вихідні події й організувавши їх у логічну послідовність, можна отримати велике число потенційних сценаріїв аварії. За допомогою аналізу “дерева подій” можна визначити шляхи розвитку аварії, які роблять найбільший внесок у ризик через їх високу ймовірність або потенційний збиток.
Метод “дерево подій” дає змогу:
• описати сценарії аварій з різними наслідками від різних вихідних подій;
• визначити взаємозв'язок відмов системи з наслідками аварії;
• скоротити первинний набір потенційних аварій та обмежити його лише логічно значущими аваріями;
• ідентифікувати верхні події для аналізу відмов.
Приклад “дерева подій”, наведений на рис. 6.4, відповідає гіпотетичній послідовності подій у разі аварії з втратою теплоносія у водоохолодному реакторі АЕС (аварія типу LOCA) [2]. Початковою подією є розрив трубопроводу з імовірністю H0. Наступні події: знаходження системи електропостачання у справному стані з імовірністю і в несправному стані з імовірністю H1; спрацьовування системи аварійного охолодження з імовірністю S2 та її неспрацьовування з імовірністю H2; спрацьовування системи видалення продуктів поділу з імовірністю S3 та її неспрацьовування з імовірністю H3; збереження цілісності захисної оболонки з імовірністю S4 та її порушення з імовірністю H4.
У першому стовпчику справа від рисунка вказано можливість аварії, у другому – ймовірність аварії за певного сценарію роз-
Рис. 6.4. “Дерево подій” у разі аварії на атомній електростанції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”“ на сторінці 1. Приємного читання.
