Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Одним із опосередкованих вимірів безпеки людини є ризик її смертності [8]. Тому для встановлення співвідношення природних, техногенних, біологічних і соціальних чинників впливу на безпеку людини за допомогою методів математичного моделювання у праці [9] визначено кількісні оцінки екзогенного та ендогенного ризиків смертності населення України за період 1980–2005 pp., досліджено динаміку ризиків смертності внаслідок впливу зовнішніх шкідливих чинників.

Математична модель оцінювання екзогенної та ендогенної складових ризиків смертності

Докладний аналіз і кількісні оцінки ризиків смертності людини в усіх сферах життєдіяльності потребують виокремлення їх за причинами смерті, а саме [10, 11]:

• екзогенні ризики смертності людини, спричинені зовнішніми впливами на організм людини;

• ендогенні ризики смертності людини як результат вроджених захворювань чи природного старіння.

Аналіз і кількісне оцінювання ризиків смертності найдоцільніше проводити за статистичними даними щодо коефіцієнтів смертності населення. Статистичною базою для виконаного дослідження слугували дані статево-вікових показників смертності населення України за 1980–2005 pp., надані Держкомстатом України.

Основою математичної моделі для виділення ендогенної та екзогенної складових ризику із демографічних даних коефіцієнтів смертності населення є закон Гомперца–Мейкема, який описує залежність інтенсивності смертності від віку для певних груп населення і відповідає принципу універсальності, оскільки описує тривалість життя різних біологічних видів, включаючи людину. Результати досліджень, виконаних у працях [10–12], підтверджують, що він досить добре збігається із статистичними даними інтенсивності смертності (коефіцієнтів смертності) населення в різних країнах і в різні періоди часу.

Одну з перших і найвдалішу спробу виразити залежність смертності від віку математично зробив англійський вчений Б. Гомперц ще в 1825 р. Вона мала такий вигляд:

(7.1)

де – інтенсивність смертності у віці τ; β і а – параметри рівняння.

Б. Гомперц зазначав, що разом зі смертністю, яка експоненціально збільшується з віком, може існувати компонента смертності, що від віку не залежить. Смерть людини може бути наслідком двох співіснуючих причин: одна з них випадкова, без попередньої схильності до смерті чи виснаженості організму; друга – виснаженість або підвищена нездатність чинити опір деструктивним впливам. Однак під час аналізу таблиць смертності Б. Гомперц обмежився експоненціальною складовою смертності. Лише через 35 років У. Мейкем додав до формули Б. Гомперца цей незалежний від віку параметр. У результаті з'явилася формула, відома нині як закон Гомперца–Мейкема.

Закон Гомперца–Мейкема для виокремлення ендогенної та екзогенної складових із медико-демографічних даних щодо смертності населення має такий вигляд:

(7.2)

де – коефіцієнти смертності населення; t – змінна часу; τ – вік людини; а і β – сталі; R(t) – змінна, що залежить тільки від часу і розглядається як значення екзогенного ризику смертності; член рівняння β ехр(ат) не залежить від часу, а залежить від віку й описує ендогенну складову інтенсивності смертності.

При цьому для розвинених держав складова, яку описують за допомогою R(t), упродовж останніх 50 років монотонно спадала і за останні роки досягла практично сталого значення, причому коефіцієнти а і β для конкретної популяції залишаються сталими упродовж тривалого періоду часу. Саме ця обставина і дає змогу розглядати член R(t) у рівнянні (7.2) як екзогенну складову, а – як ендогенну складову смертності для конкретної популяції.

Однак детальніші дослідження засвідчили, що складова R(t) також залежить від віку τ, і в наближенні рівняння (7.2) описує екзогенну складову інтенсивності смерті тільки інтегрально для всіх вікових груп. Автори праці [11] запропонували математичну модель для виокремлення ендогенних та екзогенних ризиків смертності із загальних статистичних даних інтенсивності смертності, яка описується формулою

(7.3)

де – екзогенна складова інтенсивності смертності населення, що залежить від часу t і віку τ; – ендогенна складова, яка залежить тільки від віку й описується моделлю Гомперца–Мейкема.

Результати досліджень підтвердили, що математична модель (7.1) адекватно описує статистичні дані для інтенсивності смертності (коефіцієнтів смертності) населення, причому експоненціальний закон залежності ендогенної складової смертності від віку простежується чітко, а екзогенної – має інший характер. Вона хоч і зростає з віком як ендогенна складова, проте закон зростання не експоненціальний.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема
  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА