Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

У російському Науково-технічному центрі “Промышленная безопасность” розроблена “Методика прогнозирования зон токсического заражения и последствий аварий с выбросом опасных веществ ТОКСИ+” [14], що є комп'ютерним комплексом програм, призначених для проведення розрахунків зон токсичного забруднення небезпечними хімічними речовинами за аварій на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті з використанням “Методики прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте” (РД 52.04.253–90) [15] і “Методики оценки последствий аварийных взрывов топливно-воздушных смесей (ТВС)”, РД 03-409–01 [16].

Методика “ТОКСИ+” дає змогу визначити: тривалість викиду і кількість НХР, яка надійшла в атмосферу за різних сценаріїв аварії; просторово-часове поле концентрації НХР в атмосфері; розміри зон хімічного забруднення, що відповідають різним ступеням ураження людей, обумовленого інгаляційною токсодозою, в тім числі з урахуванням часу накопичення токсодози (пробітфункція).

За методикою “ТОКСИ+” можна розглянути широкий спектр можливих аварійних ситуацій (часткове або повне руйнування устаткування, витікання газової, рідкої речовини чи двофазного середовища) з урахуванням конструктивних особливостей конкретної установки, на якій сталася аварія (наявність трубопроводів і резервуарів, спрацьовування відсічної арматури, зупинка компресорів чи насосів).

У загальному випадку вхідними даними (параметрами завдання) є: фізико-хімічні і токсикологічні характеристики НХР; кількість і технологічні параметри НХР; параметри устаткування, в якому зберігається НХР; ймовірний сценарій викиду НХР в атмосферу, а для викиду рідкої фази додатково – характер розливу на підстильній поверхні; топографічні характеристики території поблизу аварійного об'єкта; метеоумови на момент аварії; час експозиції.

У разі викиду НХР із частково зруйнованого (розгерметизованого) устаткування або витікання НХР із трубопровідної системи до набору вхідних даних додаються параметри витікання НХР, у тім числі дані про розмір і місцезнаходження отвору розгерметизації.

Ще одна група вхідних параметрів належить до параметрів розрахунку. Вони визначають розміри меж і точність розрахунку, а також координати так званих псевдодатчиків, у яких фіксуються параметри токсичної хмари в різні моменти часу, а також контрольну точку за часом, для якої розраховують просторові поля концентрацій і токсодоз.

Уведення вхідних даних умовно поділено на три частини.

• 1. Уведення параметрів аварії. У цій частині вводяться власне параметри аварії, такі як сценарій, число і характеристики НХР, параметри стану навколишнього середовища.

• 2. Уведення параметрів витікання. У цій частині вводяться параметри, пов'язані з процесом витікання НХР з пошкодженого устаткування, необхідні для розрахунків за 2- і 4-м сценаріями розвитку аварій.

• 3. Уведення параметрів розрахунку. Вводяться параметри, не пов'язані власне з аварією, але необхідні для визначення діапазонів і точності розрахунку.

У цій програмі як параметри аварії потрібно ввести такі: сценарій аварії, обумовлений ступенем пошкодження устаткування з НХР й агрегатним станом цієї речовини; назву НХР та її кількість в аварійному устаткуванні (може бути введена через параметри “маса” або “обсяг”); погодні умови; характер розливу.

Залежно від агрегатного стану НХР в устаткуванні і характеру його руйнування методика передбачає проведення розрахунків для чотирьох сценаріїв аварій.

Для НХР, що знаходяться в технологічному устаткуванні в газоподібному стані:

сценарій 1 – повне руйнування устаткування, що містить НХР у газоподібному стані;

сценарій 2 – порушення герметичності (часткове руйнування) устаткування, що містить НХР у газоподібному стані.

Для НХР, що знаходяться в технологічному устаткуванні в рідкому стані:

сценарій 3 – повне руйнування устаткування, що містить НХР у рідкому стані;

сценарій 4 – порушення герметичності (часткове руйнування) устаткування, що містить НХР у рідкому стані.

За сценаріями 1 і З НХР миттєво надходить у навколишнє середовище, за сценаріями 2 і 4 – крізь отвори площею S протягом певного часу. Сценарії 1 і 3 застосовують тільки до ємнісного устаткування, сценарії 2 і 4 – як до ємнісного устаткування, так і до трубопроводів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”
  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА