Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

де dN – число осіб, які отримують ефективну дозу від Е до Е + + dE; – середня ефективна доза на групу населення i; – число осіб у групі.

Колективна ефективна доза – це міра колективного ризику виникнення стохастичних ефектів опромінення. Одиницею її вимірювання є людино-зіверт (люд.-Зв).

Дія іонізуючого випромінювання на організм може проявлятися як у формі гострої променевої хвороби, так і в зростанні ступеня ризику віддалених наслідків, як правило, онкологічних і генетичних. Гостра дія випромінювання великою мірою залежить від потужності поглиненої дози (інтенсивності опромінення) і здебільшого має чітко виражений дозовий поріг. За інших однакових умов доза, отримана в результаті одноразового опромінення, призводить до набагато інтенсивніших проявів променевої хвороби, ніж доза, накопичена протягом тривалого часу. У разі повільного накопичення поглиненої дози радіаційно уражені тканини частково відновлюються внаслідок природної регенерувальної здатності організму.

У результаті аварійного викиду Чорнобильської АЕС практично на всій території України випав радіоактивний йод, що став джерелом внутрішнього опромінення щитоподібної залози (через споживання радіоактивно забруднених продуктів харчування та інгаляційного надходження) практично всього населення України.

Рівні випадінь 131I на території України були вкрай нерівномірними, а середньообласні їх значення варіювали від 0,01 МБк/ м2 (Івано-Франківська обл.) до 2,02 МБк/м2 (Київська обл.) [17].

До найбільш постраждалих від радіації територій України належать 13 районів північних частин Київської, Житомирської та Чернігівської областей. При цьому максимального впливу (як із погляду доз опромінення, так і можливих радіологічних наслідків) зазнали діти та підлітки на момент аварії (табл. 7.4).

Аналіз отриманих оцінок доз показав, що у Житомирській обл. найвищі поглинені дози опромінення щитоподібної залози (5000–7000 мГр) отримали діти та підлітки чотирьох сіл Народицького р-ну: Ноздрище, Нове Шарно, Христинівка та Малі Міньки, у Київській обл. (2000–4000 мГр); діти та підлітки п'яти населених пунктів Поліського р-ну: Варовичі, Ковшилівка, Кливини, Володимирівське, Денисовичі, а також с. Городчан Чорнобильського р-ну (тепер Іванківського). У дітей та підлітків с. Весняне Поліського р-ну середня доза опромінення щитоподібної залози досягала ~7300 мГр. У Чернігівській обл. найвищі дози опромінення щитоподібної залози (1500–7000 мГр) у дітей та підлітків шести населених пунктів Чернігівського р-ну: для мешканців сіл Москалі, Мньов та Скупарі ці дози знаходяться в інтервалі 1500–2000 мГр, для с. Центральне – 3200, для с. Локотьків – 6500 мГр. Середня для дітей та підлітків по-

Таблиця 7.4. Середні поглинені дози опромінення щитоподібної залози радіойодом (мГр) дитячого та підліткового населення в районах Київської, Житомирської та Чернігівської областей України [17]

ОбластьРайонКількість населених пунктівЧисельність населення 0–18 років (1986)Середня по районах поглинена доза опромінення щитоподібної залози, мГр
середня по районумінімальнамаксимальна
ЖитомирськаКоростенський11333 600221371470
Луганський497500318791138
Народицький76700015591196879
Овруцький15422 700533822166
Олевський6019 000213441259
КиївськаІ Банківський67710019955632
Бородянський4515 60016152797
Вишгородський5818 40026369757
Києво-Свято- шинський5145 2005122128
Макарівський6310 40020585716
Поліський618100778167269
Чернігів ськаКозелецький10716 10013026605
Ріпкинський1129900236341471
Чернігівський12518 200427436528

глинена доза опромінення щитоподібної залози міст Київ, Житомир, Чернігів дорівнює відповідно 53, 40 та 128 мГр.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання
  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА