Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Зважуючі коефіцієнти для окремих видів випромінювання для розрахунку еквівалентної поглиненої дози наведено нижче.

Вид випромінюванняЗважуючий коефіцієнт WR
Фотони будь-яких енергій1
Електрони і мюони будь-яких енергій1
Нейтрони енергією, ке В
< 105
10-10010
100-200020
2000-20 00010
> 20 0005
Протони, крім протонів віддачі, енергія яких більша за5
2 MeВ
Альфа-частинки, осколки поділу, важкі ядра20

Ефективна доза (Е) – сума добутків еквівалентних доз в окремих органах і тканинах () на відповідні зважуючі фактори для органа чи тканини:

Ефективна доза – величина, яку використовують як міру ризику виникнення віддалених наслідків опромінення всього тіла людини та окремих органів і тканин з урахуванням їх радіочутливості. Нижче наведено зважуючі коефіцієнти для органів чи тканин для розрахунку ефективної дози (див. с. 390).

Використання поняття ефективної дози допускається за значень еквівалентних доз нижчих, ніж поріг виникнення детермінованих ефектів.

Річна еквівалентна доза в органі чи тканині Т – сума еквівалентної дози в органі чи тканині Т зовнішнього опромінення про-

Тканина або органЗважуючий коефіцієнт Тканина або органЗважуючий коефіцієнт
Гонади0,2Печінка0,05
Кістковий мозок (червоний)0,12Стравохід0,05
Товстий кишечник0,12Щитоподібна залоза0,05
Легені0,12Шкіра0,01
Шлунок0,12Клітини кісткових поверхонь0,01
Сечовий міхур0,05Інші0,05
Грудна залоза0,05

тягом року та очікуваної еквівалентної дози внутрішнього опромінення в органі чи тканині T, сформована надходженням радіонуклідів протягом 1 року. Період, за який розраховують очікувану дозу внутрішнього опромінення, становить:

• для референтного віку “дорослий” – 50 років;

• для інших референтних віків – інтервал часу з моменту надходження (як правило, використовують величину референтного віку – табл. Д.2.3 НРБУ–97 [14]) до віку 70 років.

Річна ефективна доза – сума ефективної дози зовнішнього опромінення протягом 1 року та очікуваної ефективної дози внутрішнього опромінення, сформована надходженням радіонуклідів протягом 1 року. Період, за який розраховують очікувану дозу внутрішнього опромінення, становить:

• для референтного віку “дорослий” – 50 років;

• для інших референтних віків – інтервал часу з моменту надходження (як правило, використовують величину референтного віку – табл. Д.2.3 НРБУ–97) до віку 70 років.

Очікувану еквівалентну дозу в органі чи тканині , накопичену до віку при надходженні радіонукліда у віці τ, розраховують за формулою [15, 16]

де значення θ вибирають так: для референтного віку “дорослий” інтервал інтегрування становить 50 років (років); для решти референтних віків років; Ητ(t,τ) – потужність

очікуваної еквівалентної дози в органі чи тканині Т в момент часу t.

Очікувану ефективну дозу (), накопичену до віку при надходженні радіонукліда у віці τ, розраховують за формулою

де значення θ вибирають так:

• для референтного віку “дорослий” інтервал інтегрування потужності дози становить 50 років (θ – τ = 50 років); для решти референтних віків 0 = 70 років; додавання здійснюють за 12 органами і тканинами, для яких вказано зважуючий фактор wT в табл. Д.11.3 НРБУ–97;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання
  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА