Зважуючі коефіцієнти для окремих видів випромінювання для розрахунку еквівалентної поглиненої дози наведено нижче.
| Вид випромінювання | Зважуючий коефіцієнт WR |
| Фотони будь-яких енергій | 1 |
| Електрони і мюони будь-яких енергій | 1 |
| Нейтрони енергією, ке В | |
| < 10 | 5 |
| 10-100 | 10 |
| 100-2000 | 20 |
| 2000-20 000 | 10 |
| > 20 000 | 5 |
| Протони, крім протонів віддачі, енергія яких більша за | 5 |
| 2 MeВ | |
| Альфа-частинки, осколки поділу, важкі ядра | 20 |
Ефективна доза (Е) – сума добутків еквівалентних доз в окремих органах і тканинах (
) на відповідні зважуючі фактори
для органа чи тканини:
Ефективна доза – величина, яку використовують як міру ризику виникнення віддалених наслідків опромінення всього тіла людини та окремих органів і тканин з урахуванням їх радіочутливості. Нижче наведено зважуючі коефіцієнти для органів чи тканин для розрахунку ефективної дози (див. с. 390).
Використання поняття ефективної дози допускається за значень еквівалентних доз нижчих, ніж поріг виникнення детермінованих ефектів.
Річна еквівалентна доза в органі чи тканині Т – сума еквівалентної дози в органі чи тканині Т зовнішнього опромінення про-
| Тканина або орган | Зважуючий коефіцієнт | Тканина або орган | Зважуючий коефіцієнт |
| Гонади | 0,2 | Печінка | 0,05 |
| Кістковий мозок (червоний) | 0,12 | Стравохід | 0,05 |
| Товстий кишечник | 0,12 | Щитоподібна залоза | 0,05 |
| Легені | 0,12 | Шкіра | 0,01 |
| Шлунок | 0,12 | Клітини кісткових поверхонь | 0,01 |
| Сечовий міхур | 0,05 | Інші | 0,05 |
| Грудна залоза | 0,05 |
тягом року та очікуваної еквівалентної дози внутрішнього опромінення в органі чи тканині T, сформована надходженням радіонуклідів протягом 1 року. Період, за який розраховують очікувану дозу внутрішнього опромінення, становить:
• для референтного віку “дорослий” – 50 років;
• для інших референтних віків – інтервал часу з моменту надходження (як правило, використовують величину референтного віку – табл. Д.2.3 НРБУ–97 [14]) до віку 70 років.
Річна ефективна доза – сума ефективної дози зовнішнього опромінення протягом 1 року та очікуваної ефективної дози внутрішнього опромінення, сформована надходженням радіонуклідів протягом 1 року. Період, за який розраховують очікувану дозу внутрішнього опромінення, становить:
• для референтного віку “дорослий” – 50 років;
• для інших референтних віків – інтервал часу з моменту надходження (як правило, використовують величину референтного віку – табл. Д.2.3 НРБУ–97) до віку 70 років.
Очікувану еквівалентну дозу в органі чи тканині , накопичену до віку
при надходженні радіонукліда у віці τ, розраховують за формулою [15, 16]
де значення θ вибирають так: для референтного віку “дорослий” інтервал інтегрування становить 50 років (років); для решти референтних віків
років; Ητ(t,τ) – потужність
очікуваної еквівалентної дози в органі чи тканині Т в момент часу t.
Очікувану ефективну дозу (), накопичену до віку
при надходженні радіонукліда у віці τ, розраховують за формулою
де значення θ вибирають так:
• для референтного віку “дорослий” інтервал інтегрування потужності дози становить 50 років (θ – τ = 50 років); для решти референтних віків 0 = 70 років; додавання здійснюють за 12 органами і тканинами, для яких вказано зважуючий фактор wT в табл. Д.11.3 НРБУ–97;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання“ на сторінці 2. Приємного читання.
