Під час оцінювання ризиків землетрусу за формулою (1.4) територію розбивають на елементарні ділянки, а невеликі населені пункти подають однією ділянкою. За координати ділянок беруть координати точок, розміщених у центрі кожної з них.
Аварії та надзвичайні ситуації, як правило, обумовлюють наслідки різного характеру. З цієї причини потрібно мати єдину міру збитків (наприклад, вартісну, у цінових показниках) або відповідні вагові функції, які зводять різні наслідки до єдиної шкали [34].
У праці [35] запропоновано сумарний збиток за рік від несприятливої події обчислювати за формулою
(1.5)
де t – час, рік; – сумарний щорічний збиток, зумовлений втратою здоров'я людей (включаючи і смертельні випадки) внаслідок впливу уражальних, чинників, що виникають за штатного функціонування ПНО, за аварій, а також за надзвичайних ситуацій і катастроф; ΥΜ(t) – сумарний щорічний матеріальний збиток внаслідок впливу уражальних чинників, що виникають за штатного функціонування ПНО, за аварій, надзвичайних ситуацій і катастроф.
Для визначення збитку за формулою (1.5) потрібно мати оцінку вартості життя людини, про що йтиметься далі.
Цікавий підхід щодо оцінки ризику від природних і техно- природних процесів запропонував Ф. Рагозін у 1993 р. у праці [36], в якій для оцінки ризику крім ймовірності реалізації негативної події та можливих наслідків враховано ступінь уразливості об'єкта.
На думку Ф. Рагозіна, модель оцінки ризику техноприродних процесів, яка ґрунтується на припущенні, що за певний проміжок часу середній ризик, спричинений негативною подією А, можна визначити за виразом
(1.6)
де R(A) – ризик, спричинений негативною подією А; Р(А) – ймовірність (частота) події A; W(A) – можливий одномоментний збиток, спричинений подією А, що має розмірність втрат, не зовсім коректна, зважаючи на розмірність величин, що входять у формулу (1.6).
Автор праці [36] запропонував скористатися поняттями вартісного (R*) і подієвого (R**) ризику, які є окремими випадками комбінованого ризику, що визначають із формули (1.6). Цей ризик запишемо так:
(1.7)
(1.8)
Як видно з формули (1.8), подієвий ризик R**(А) є однією з характеристик небезпеки негативної події. На відміну від нього, вартісний ризик є показником уразливості об'єкта (населення,
житлових будинків тощо) за впливу небезпеки певної інтенсивності. Ймовірність реалізації негативної події (подієвий ризик) по суті збігається з терміном “ризик”, який був законодавчо прийнятий у промисловій безпеці. Бажання зберегти цю термінологію і спричинило його подальше застосування.
Розміри збитку, або вартісного ризику, в кожному конкретному випадку залежать, з одного боку, від інтенсивності негативної події (об'єм і швидкість переміщення мас порід, снігу, води, площ зони ураження тощо), а з іншого – від уразливості об'єкта.
Під уразливістю об'єкта розуміють рівень можливих втрат об'єкта або окремих його елементів (люди, будівлі, шляхи, землі тощо), зумовлених впливом на нього уражальних чинників певної інтенсивності. Як показник цієї властивості об'єкта пропонується застосовувати ступінь уразливості, що є відношенням уражених (зруйнованих) об'єктів (елементів) до їх загальної кількості в зоні ураження, яке зафіксоване для події певної інтенсивності. Ступінь уразливості одного й того самого об'єкта може істотно різнитися за подій різного енергетичного класу.
Ступінь уразливості зручно виражати у частках одиниці від можливих повних втрат у зоні ураження. Збиток у формулах ризику (1.6), (1.7) пов'язаний зі ступенем уразливості співвідношенням
(1.9)
де – ступінь уразливості внаслідок реалізації події А;
– умовний повний збиток внаслідок реалізації події А, що дорівнює кількості людей або вартості всіх об'єктів (елементів) у зоні ураження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Математичне визначення ризику“ на сторінці 2. Приємного читання.
