Математичне визначення ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Такий повний ризик можна визначити лише із залученням результатів детальних спеціальних комплексних досліджень для відносно обмежених площ.

Статистична ймовірність події А, що входить у формули (1.6)– (1.12), на практиці здебільшого залежить від ймовірності прояву кількох незалежних подій В, тільки за певних комбінацій яких може відбутися подія А.

Загалом ризик від довільного числа негативних подій слід визначати з використанням для встановлення повторюваності негативних подій відомої формули повної ймовірності.

Для глибшого розуміння наведеного підходу пропонуємо приклад розрахунку ризику [36]. Селище розташоване у межах другої тераси річки і є небезпека селів. Рік тому сель зруйнував два житлові будинки, при цьому 1 людина отримала легку травму. Треба визначити соціальний та індивідуальний ризики проживання у селищі, які можуть бути спричинені селями.

Для вирішення завдання було проведено комплексні дослідження й побудовано карту масштабу 1 : 5000 у межах селища і на прилеглих територіях щодо можливості розвитку небезпечних техноприродних процесів, а також побудована карта масштабу 1 : 25 000 для виявлення осередків утворення селів і трас їхнього руху. Крім того, для оцінювання ризику скористалися результами раніше виконаних досліджень, які дали змогу встановити загальні регіональні просторово-часові закономірності формування різних техногенно-природних небезпек в інженерно-геологічній області, де знаходиться селище.

Комплексними дослідженнями встановлено таке. Селі, здатні завдати збитків селищу, формуються в єдиному селеносному саї, закладеному по місцю контакту древніх зсувних відкладів. За загальною шкалою небезпеки вони належать до 4- і 5-ї категорій небезпеки. Минулорічний сель був 4-ї категорії небезпеки. Повторюваність селів 4- і 5-ї категорій – 1 випадок відповідно на 25 і 100 років (ймовірність відповідно 0,04 і 0,01). Після виходу із

сая селі обох категорій за прогнозом займуть положення в певній точці А і в межах селища уразять площу в 4 га. За даними регіональних досліджень, селі 5-ї категорії небезпеки в зоні їх дії призводять до руйнування близько 50 % господарських об'єктів та загибелі близько 25 % населення (ступінь уразливості відповідно 0,50 і 0,25). Селі 4-ї категорії не призводять до загибелі людей, але пошкоджують близько 10 % об'єктів (ступінь ураження – 0,10).

На частині території, що розглядається, постійно проживає 1600 осіб. Щільність населення – 100 осіб/га. Для визначення соціального ризику скористаємося формулою (1.11). У цьому разі соціальний ризик обумовлений тільки селями 5-ї категорії небезпеки, які мають повторюваність Р(А) = 0,01 випадок/рік. Для спрощення розрахунків ймовірність знаходження групи постійних жителів селища у зоні ураження Р(Н) приймемо за 1. Ступінь соціальної уразливості . Чисельність населення (Н) у зоні впливу селю на площі 4 га становить 100 • 4 = 400 осіб. Тому

Індивідуальний ризик загибелі людей від селю у зазначеній зоні згідно з формулою (1.13)

Аналіз визначень терміну “ризик” та моделей оцінювання ризику, які існують у науковій літературі, наведено у праці [37]. Докладніший аналіз визначення і тлумачення поняття ризику провели автори цієї монографії (табл. 1.2).

Отже, інформація, наведена в табл. 1.2 підтверджує сказане вище про наявність множини визначень і тлумачень поняття “ризик”. Усі з визначень ризику і кожна модель придатні для використання у практичній роботі. Вибір конкретної математичної моделі оцінювання ризику залежить від окремої ситуації. Як наслідок – існує багато як самих моделей, так і підходів до визначення оцінки ризику.

При аналізі небезпеки для населення і навколишнього середовища використовують ризик, віднесений до одиниці часу, при цьому за одиницю часу найчастіше беруть 1 рік. Зауважимо, що коли йдеться про оцінку ризику, мається на увазі прогнозування величини, яка містить співвідношення ймовірності настання події і збитків від неї.

Слід зазначити, що застосування ймовірнісних і статистичних підходів до проблеми оцінювання ризику стикається із

Таблиця 1.2. Відомості про визначення і тлумачення поняття “ризик”

№ з/пСфера застосуванняТлумачення терміна “ризик” та оцінка ризикуДжерело
1Ризик (у спілкуванні)Можлива небезпека чогось[9]
2РизикМожливість небезпеки, шкода, втрати[101
3Ризик (в економіці)Ймовірність небажаної події[11]
4Ризик (у популярному тлумаченні)Наражання себе на небезпеку, відвага; можливі втрати в разі прийняття неправильного рішення, яке ухвалюється навмання, без попереднього розрахунку[37]
5Ризик (у праві)Можливі втрати внаслідок загибелі чи пошкодження майна або неможливості виконання зобов'язань[38]
6Ризик (у теорії надійності)А. Ймовірність появи несприятливої події · Б. Можливість людських жертв і матеріальних втрат або травм і пошкоджень[4]
7Ризик (у промисловій безпеці)Частота реалізації загрози, а загроза – це природне чи техногенне явище, за якого можлива поява явищ або процесів, здатних уражати людей, завдавати матеріальних збитків, руйнувати довкілля[12]
8Ризик (у військовій діяльності)Можлива небезпека якої-небудь невдачі, яка виникла у зв'язку з вчиненими діями, а також самі дії, за яких досягнення очікуваного результату пов'язане з такою небезпекою[39]
9Ризик (у теорії прийняття рішень)Очікуваний середній збиток. Розраховують за формулою · де Ρ(ω) – функція розподілу ймовірностей випадкової події (параметра, чинника); L(ω, d) – відома функція втрат двох аргументів; d – прийняте особою рішення d є D; D – простір можливих рішень); Ω – простір можливих реалізацій ω, ω є Ω. Якщо Ρ(ω) – функція, що диференціюється (має міру Лебега), то · де ρ(ω) – щільність розподілу ймовірностей. Отже, р(Р, d) – це математичне сподівання втрат – очікуваний середній збиток, завданий особі у разі прийняття рішення d[40]
10Ризик розпізнавання (в теорії кібернетики)Математичне сподівання втрат від помилок розпізнавання. Обчислюють за формулою де X – простір сигналів х, що розпізнаються; і – і, /– номери істинних класів сигналів; · k = К – номери відповідей алгоритму розпізнавання δ(•); L(i, к) – втрати у разі віднесення сигналу класу і до класу k; Р(і) – відомі апріорні ймовірності класів; р(х/і) – відомі апріорні щільності ймовірності кожного класу[41]
11Ризик статистичної процедури (в теорії статистичних рішень)Середні втрати. Розраховують за формулою · де L(θ, δ(χ)) – функція втрат; Θ – параметр функції розподілу ймовірностей; δ(Λ) – функція рішень; E0 – символ математичного сподівання; X – випадкова величина; Ρ(θ, х) – функція розподілу ймовірностей; N – область зміни X. Якщо δ (А) рандомізована, то де Q(d) – множина марківських перехідних розподілів, які визначають процедуру рандомізації[42]
12Умовний ризик. Середній (байє- сів) ризик (у теорії відновлення зображень)Середні втрати. Умовний ризик розраховують за формулою · де f – значення параметра, яке потрібно оцінити; g – значення параметра, отримане в результаті спостереження (вимірювання);– відома залежність оцінки / від параметра g; p(g/f) – відома умовна щільність ймовірності параметра g за фіксованого значення – відома функція втрат, яка залежить від параметра та його оцінки . · Середній (байєсів) ризик обчислюють за формулою · · Де Pa(f) – відома апріорна щільність ймовірності параметра f[43]
13Індивідуальний ризик (у промисловій безпеці) · Соціальний ризик (у промисловій безпеці)Ймовірність загибелі людини, що знаходиться у даному регіоні, від можливих джерел небезпеки протягом року з урахуванням імовірності її перебування в зоні ураження. Характеризує розподіл ризику Ймовірність загибелі людей понад певну кількість або частота виникнення подій, що полягають в ураженні певної кількості людей, які піддаються уражувальним впливам певного виду в разі реалізації певних загроз небезпеки від цієї кількості людей. Характеризує масштаб катастрофічності небезпеки
14Ризик (у соціально-філософській сфері)Діяльність, що здійснюється суб'єктами суспільного життя в ситуації неминучого вибору в умовах творчості, впровадження новацій, здійснення ініціативи тощо, пов'язана зі зняттям невизначеності. Ймовірність настання сприятливих і несприятливих наслідків діяльності
15Загальний ризик (у промисловій безпеці)Загальне число смертей за рік у розрахунку на 1000 осіб населення середнього віку. Загальний ризик включає соціально-економічний і техногенний ризики
16Соціально-економічний ризикЗагальне число смертей за рік у розрахунку на 1000 осіб, обумовлене недостатніми рівнями розвитку економіки, харчування, рівнем життя. В багатьох випадках Rce (соціально-економічний ризик) можна подати як функцію, яка залежить в основному від річного прибутку людини. Цей ризик подають у вигляді · де А = 280; L – річний прибуток людини у доларах США
17Ризик (у промисловій безпеці)Кількісна міра небезпеки. Ймовірність появи несприятливої події (апріорне трактування – із теорії рішень). Максимальний збиток, завданий несприятливою подією (апостеріорне трактування – із теорії ігор)[46]
18Ризик (у теорії прийняття рішень)А. Величина, що дорівнює добутку значення події А на міру можливості її настання q, тобто R – Aq. · Б. Величина, що дорівнює добутку РА (значущості події А) на ймовірність її настання Р, тобто R = РАР[30] · [47]
19Ризик (у радіаційній безпеці)Ймовірність шкоди для здоров'я людини, яка опинилася у сфері дії опромінення, що чисельно дорівнює добутку двох величин: · ймовірності опромінення за одиницю часу (рік); ймовірності реалізації радіологічних сто- хастичних і нестохастичних (детермінованих, гострих клінічних) наслідків для здоров'я осіб, які можуть стати об'єктами цього опроміїїення[48]
20Радіаційний ризикЙмовірність того, що у певної особи внаслідок опромінення виникне який-небудь шкідливий ефект[48]
21Генетичний ризик для популяції (в радіаційній безпеці)А. Число випадків виникнення різних тяжких генетичних захворювань на 1 млн народжених живими у популяціях, які отримали генетично значущу еквівалентну дозу іонізувального випромінювання 1 Зв (зіверт) у разі низьких потужностей доз і низьких доз. · Б. Число випадків виникнення різних тяжких генетичних захворювань на 1 млн народжених живими у разі опромінення батьківського покоління низькими дозами і дозами низької потужності (для еквівалентної генетично значущої дози 1 Зв)[49]
22Абсолютний радіаційний канцерогенний ризикАбсолютне збільшення смертності або числа захворювань на рак на 10 000 осіб, які отримали дозу опромінення D. Якщо опромінення сталося у віці /0, то відповідний ризик смерті впродовж життя становитиме · дe t – змінна інтегрування (вік, верхня межа якого дорівнює 100 років); v(t, D) – абсолютна додаткова смертність за дози D у віці t, Р(t0, D, t) – ймовірність дожити до віку t в особи, яка залишилась живою у віці t0, з урахуванням ризику смерті від раку внаслідок радіаційного ураження або з іншої причини
23Питомий сейсмічний ризик для спорудСередні питомі втрати. Розраховують за формулою · де vi – питомі втрати у разі інтенсивності сейсмічних коливань / (питомі втрати – відношення вартості відновлення або заміни споруди до її загальної початкової вартості); рi – ймовірність сейсмічних коливань інтенсивністю / в основі споруди в певний період часу, di – площа майданчика
24Сейсмічний ризикЙмовірність смертельного випадку в населеному пункті за рік після впливу землетрусу. Розраховують за формулою · де Рt – ймовірність знаходження людей у зоні ризику; M[N] – математичне сподівання втрати людей у населеному пункті за період часу, що розглядається; L – загальна кількість людей у населеному пункті; п – час статистичних спостережень, роки. · При розрахунку математичного сподівання втрат потрібно враховувати, що інтенсивність землетрусу в кожній точці – величина випадкова. У цьому разі величину втрат M[N] виражають так: · де S – площа населеного пункту (область інтегрування); hmin, hmax – відповідно мінімальна і максимальна можливі інтенсивності землетрусу (бал) для регіону, що розглядається; Р(I) – параметричний закон ураження людей внаслідок землетрусу інтенсивністю I; f(х, у, І) – функція щільності розподілу інтенсивності прояву землетрусу I в межах елементарного майданчика з координатами х, у; f(t) – функція, яка враховує знаходження людей у спорудах протягом доби; ψ (х, у) – щільність населення в межах майданчика, що розглядається (в межах елементарної ділянки з координатами (х, у))
25Ризик виникнення НС (у законодавстві України)Ступінь ймовірності певної негативної події, яка може статися в певний час чи за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки і (або) за її межами[14]
26Ризик (у теорі управління ри зиком в соці ально-економіч них системах)Міра кількісного виміру небезпеки, що є векторною (тобто багатокомпонентною); величиною, виміряною, наприклад, із за-; лучениям статистичних даних або розрахованою за допомогою імітаційних моделей, що включає такі кількісні показники: величину збитку від впливу того чи іншого небезпечного чинника; ймовірність виникнення (частоту виникнення) небезпечного чинника, що розглядається; невизначеність у величинах як збитку, так і ймовірності[37]
27Ризик ініціювання НС (у теорії цивільної оборони)Умовна ймовірність ураження об'єкта W(а, b). Розраховують за формулою · де ω(Δr/α, Ь) – вагова функція збитку, завданого об'єкту в результаті впливу на нього снаряду в разі реалізації Δr; Δr – вектор похибки траєкторії снаряду відносно точки прицілу; а – вектор параметрів надійності спрацювання підривника снаряду і потужності заряду останнього; Дг є R3 (R3 – тривимірний евклідовий простір); b – вектор параметрів, що визначають інженерну захищеність (уразливість) критичного елемента об'єкта; ср(Дг) – щільність розподілу вектора похибки траєкторії снаряду відносно точки прицілу (вектор точки “підриву заряду” відносно точки прицілу)(R – множина усіх дійсних чисел – одновимірний евклідовий простір)[50]
28Ризик (у законі, що стосується господарської діяльності)Кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них[34]
29Індивідуальний ризик (у сфері запобігання та ліквідації НС)Частота загибелі людей з певних причин (або їх сукупності) в певній точці простору. Розраховують за формулою · де Pq(x, у) – ймовірність впливу на людину в точці з координатами (х, у) 0-го ура- жувального чинника з інтенсивністю, що відповідає загибелі (ураженню) людини (здорового чоловіка віїсом 40 років) за умови реалізації Ат-Ї події (аварії, небезпечного природного явища, катастрофи); F(Am) – частота виникнення Ап-Ї події за рік; М – множина індексів, які відповідають подіям, що розглядаються; L – множина індексів, які відповідають переліку всіх ура- жувальних чинників, які виникають у разі цих подій[51]
Соціальний ризик (у сфері запобігання та ліквідації НС)Залежність частоти виникнення подій, які викликають ураження певної кількості людей, від загальної чисельності людей. Розраховують за формулою · де P(N/Qm) – ймовірність загибелі (ураження) N людей від Qm-го уражувального чинника; P(QJAi) – ймовірність виникнення Qm-ro уражувального чинника в разі реалізації Агї події; F(A) – частота виникнення А/~ї події. Результати проведеного аналізу подають у вигляді графіків, так званих F/JV-діаграм
30Професійний ризик (у страховому законодавстві)Ймовірність пошкодження (втрати) здоров'я або смерті застрахованого, пов'язана з виконанням ним зобов'язань згідно з трудовим договором (контрактом) та в інших встановлених законодавством випадках[37]
31РизикПрогнозована векторна величина збитку, що може виникнути внаслідок ухвалення рішень в умовах невизначеності та реалізації загрози. Є кількісною мірою небезпеки, що дорівнює добутку ймовірності реалізації даної загрози на ймовірність величини (величину) можливого збитку від неї[24]

серйозними технічними і соціально-психологічними труднощами, які полягають в отриманні вірогідних статистичних даних, необхідних для розрахункових моделей. Все це стає значною проблемою, коли проводиться аналіз безпеки високонадійних систем, а застосування процедури оцінювання ризику потребує застосування методів екстраполяції результатів в область малоймовірних значень.

Ризик – категорія ринкової економіки, і необхідність урахування випадковостей і невизначеностей під час аналізу небезпеки визнається нині не тільки фахівцями з промислової безпеки, а й працівниками державних структур. Актуальність і важливу практичну значущість цієї проблеми засвідчують численні публікації і прийняті останнім часом нормативні документи з питань декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

Наступний розділ:

Класифікація ризиків

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Математичне визначення ризику“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику
  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА