Основні принципи аналізу безпеки і ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Закон “Про об'єкти підвищеної небезпеки” є українською копією Директиви Севезо II. На жаль, з поля зору цього закону випали інші потенційно небезпечні об'єкти, на яких небезпечних речовин немає, але на них відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” [31] можуть статися такі надзвичайні ситуації: транспортні аварії, раптове руйнування будівель і споруд, аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії тощо.

Звісно, серед різних видів техногенної небезпеки хімічна посідає особливе місце, оскільки небезпечні хімічні речовини виробляються, використовуються, зберігаються, транспортуються і знищуються на дуже багатьох небезпечних об'єктах, а масштаби і ступінь ураження ними населення й навколишнього середовища страхітливі. Проте на території України нині в Державному реєстрі ПНО налічується 13 789 об'єктів, до числа яких входять об'єкти “нехімічного” профілю, зокрема промислові підприємства, шахти, кар'єри, магістральні газо-, нафто-, продуктопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, полігони промислових відходів, місця зберігання небезпечних речовин. Загальна зношеність споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж у всіх секторах економіки за невжиття термінових запобіжних заходів може спричинити велику кількість аварій на об'єктах “нехімічного” профілю. Це потребує застосування єдиних підходів державного управління й регулювання безпеки існуючого спектра ПНО України.

В Україні поки-що слабко розвинені нормативно-правові, організаційно-адміністративні, економічні, науково-методичні та інженерно-технічні методи управління ризиками, що сьогодні унеможливлює забезпечення рівня безпеки для населення, прийнятого в економічно розвинених країнах. Досі відсутній стандарт основних понять і термінів у сфері аналізу ризику. Відсутня система типових методик оцінювання ризиків надзвичайних ситуацій різного типу або збитків від них. Проте наукові дослідження, спрямовані на формування надійних і ефективних показників рівня безпеки населення, розробка методик і нормативів щодо її забезпечення постійно розвиваються і вдосконалюються.

Методологічний апарат кількісної оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій і збитків від них уже використовується в окремих галузях, зокрема при аналізі безпеки АЕС, в авіації, при декларуванні безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

У 2005 р. в МНС України під керівництвом Г.А. Хміль було розроблено Проект Концепції управління ризиками надзвичайних ситуацій, яка містить науково обґрунтовану систему поглядів, підходів і рекомендацій щодо переходу держави на систему аналізу й управління ризиками як основу регулювання безпеки населення і територій [32].

Концепція забезпечення безпеки на основі критеріїв ризику визначає роль механізмів державного регулювання техногенної безпеки України, нормування ризиків та напрямки державної політики з питань управління ними.

Зауважимо, що управління ризиками надзвичайних ситуацій передбачає організацію постійного моніторингу за рівнем небезпеки техногенних об'єктів, природних процесів та регулювальний вплив на параметри устаткування й технологічні процеси, природні комплекси, екзогенні геологічні процеси тощо для зниження їх небезпечності. Регулярний моніторинг ризиків дає змогу відстежувати зміни рівня безпеки небезпечних об'єктів упродовж їх життєвих циклів, отримувати реальні оцінки їх залишкового ресурсу, що в умовах обмежених фінансових ресурсів та значної зношеності основних виробничих фондів у державі уможливлює оптимізацію витрат на запобіжні заходи.

Фундаментальною основою щодо управління природними процесами є вивчення умов і чинників, які впливають на їх розвиток.

Проте навіть за доброго знання всіх закономірностей управління ними – надзвичайно складне завдання [33]. У багатьох випадках їх розвиток взагалі не піддається регулюванню. Люди поки-що не навчилися керувати такими явищами, як землетруси чи виверження вулканів, проте виробили методи зменшення негативних наслідків багатьох природних процесів за своєчасного прогнозування їх прояву. Зокрема це стосується проблем спорудження будинків підвищеної сейсмостійкості в сейсмічно активних районах, обстрілу лавинонебезпечних ділянок, дренування зсувонебезпечних схилів, будівництва захисних гребель на повененебезпечних річках тощо. Доволі ефективним способом зниження природних ризиків і підвищення рівня безпеки є раціональна господарська діяльність людини та вибір для проживання територій, найменш уразливих із погляду впливу уражальних чинників.

Сучасна парадигма розвитку суспільства ставить за мету підвищення якості життя і задоволення потреб як нинішнього, так і майбутніх поколінь. Умовою досягнення цього є створення кожною державою національної системи управління безпекою суспільного розвитку, складовою якої є система управління техногенною, природною та екологічною безпекою. Збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, проблем цивільного захисту населення, збереження сприятливого стану навколишнього природного середовища можливе лише за умов застосування науково обґрунтованих рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій. Показник ризику (як критерій) дає змогу порівнювати дію небезпечних чинників різних природи і виду, визначати з урахуванням внеску кожного окремого чинника інтегральний ступінь небезпеки будь-якого об'єкта, регіону, держави.

Незважаючи на відсутність уніфікованої методики і використання в розрахунках великої кількості припущень, застосування процедури оцінювання ризику – важливий інструмент для прийняття виважених та обґрунтованих рішень щодо створення системи безпеки суспільства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні принципи аналізу безпеки і ризику“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику
  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА