• безумовного пріоритету безпеки і збереження здоров'я над будь-якими іншими елементами умов та якості життя членів суспільства;
• прийнятності небезпеки і ризику, згідно з яким встановлюються нижній і верхній (граничнодопустимий) рівні безпеки і в цьому інтервалі прийнятний рівень безпеки (ризику) з урахуванням соціально-економічних чинників;
• мінімальної небезпеки, згідно з яким ризик необхідно знижувати настільки, наскільки це можливо, добиваючись досягнення розумного компромісу між рівнем безпеки і розміром витрат на її забезпечення;
• неперевищення гранично допустимих навантажень на екосистеми (полягає в тому, щоб особи, які ухвалюють управлінські рішення щодо забезпечення безпеки людей, не піддавали ризику здатність природи забезпечувати життєві потреби майбутніх поколінь).
Основні принципи управління безпекою і ризиком детально викладені у розд. 8. Тут ми наведемо загальну структуру аналізу й оцінювання ризику в природно-техногенній системі, яка може бути подана у вигляді послідовності таких етапів:
• обґрунтування цілей і завдань аналізу й оцінювання ризику;
• аналіз системних особливостей природно-техногенної системи;
• ідентифікація всіх джерел небезпеки;
• визначення подій, що можуть ініціювати виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;
• формування ймовірних сценаріїв розвитку аварій;
• оцінювання ймовірності (частоти) виникнення негативних подій;
• обґрунтування фізико-математичних моделей, розрахунок просторово-часового перенесення і прогнозування масштабів можливих наслідків аварій для населення і територій за різними сценаріями розвитку аварій;
• оцінювання ймовірностей впливу зовнішніх чинників, які не залежать від умов експлуатації промислового об'єкта;
• розрахунок можливих прямих і непрямих збитків від аварій на об'єктах;
• аналіз структури ризику та кількісна оцінка ризику;
• побудова полів потенційного ризику навколо кожного з виділених джерел небезпеки;
• визначення достатності превентивних заходів для забезпечення стійкості об'єкта до зовнішніх впливів;
• визначення пріоритетних заходів зі зниження ризику виникнення аварій і надзвичайних ситуацій.
Будь-яка діяльність людей у зонах з високим ступенем ризику для їх життя неприпустима. У разі вимушеного перебування людей у таких районах обов'язково треба впроваджувати заходи, спрямовані на захист людей і виробництв, передбачати підвищені соціально-економічні компенсації їх персоналу.
Важливі кроки у напрямі запобігання великим аваріям зроблено і в Україні. Нині центральним правовим актом, який стосується забезпечення техногенної безпеки, є Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” [14]. Його поява була логічним результатом гармонізації українського законодавства з європейським і впливом Директиви Севезо II. У зазначеному законі як визначення “об'єкт підвищеної небезпеки” і “потенційно небезпечний об'єкт”, так і їх категорійність за класами небезпеки, ґрунтуються на наявності на них небезпечних речовин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні принципи аналізу безпеки і ризику“ на сторінці 3. Приємного читання.
