Політика запобігання великим аваріям має визначати загальні цілі та принципи забезпечення безпеки промислових об'єктів, на яких є небезпечні речовини. Всі інші документи, що стосуються безпеки підприємства, спираються на неї, деталізують та реалізують її положення.
Директива диференціює вимоги до підприємств “нижчого” і “верхнього” класу. Однак і перші, і другі мають розробити свою політику запобігання великим аваріям. Відмінність полягає в тому, що підприємства “нижнього” класу розробляють як окремий документ “Політику запобігання великим аваріям” згідно з вимогами, викладеними в Додатку III Директиви і надають її уповноваженому органу з питань техногенної безпеки. Для об'єктів “верхнього” класу, які підпадають під дію статей 9, 11, 13, ця політика запобігання великим аваріям і організація системи управління безпекою обґрунтовуються у “Звіті про безпеку”. Крім того, для об'єктів “верхнього” класу відповідно до Додатка IV складається об'єктовий план дій у надзвичайних ситуаціях, який передається до уповноваженого органу і використовується для розроблення зовнішнього (територіального) плану дій.
Згідно з Настановою ЄС щодо політики запобігання великим аваріям та систем управління безпекою, яка спирається на Директиву Севезо II, система управління безпекою підприємства має реалізовувати зазначені на рис. 1.1 сім елементів політики запобігання великим аваріям.
Організація та управління персоналом. Визначаються роль і відповідальність персоналу, залученого до управління безпекою, на всіх організаційних рівнях підприємства. Визначаються зміст і вимоги до навчання персоналу.
Оперативний (експлуатаційний) контроль. Передбачає прийняття і реалізацію процедур та інструкцій щодо безпечної експлуатації, включаючи технічне обслуговування процесів, обладнання, тимчасових зупинок виробництва й підприємства загалом.
Управління змінами. Є розроблянням і реалізацією процедур здійснення запланованих змін устаткування, технологічних процесів і складських приміщень. Процедури мають охоплювати постійні, тимчасові і невідкладні зміни. Зазвичай потреба у змінах системи управління безпекою виникає після проведення аудитів. Ефективність управління змінами залежить від організації їх проектування, планування та документування виконаних процедур.
Планування дій у надзвичайних ситуаціях. Передбачає реалізацію процедур ідентифікації потенційних джерел небезпеки, складання планів реагування на надзвичайні ситуації, заходів з ліквідації та пом'якшення наслідків аварій, систематичний аналіз,
перевірку і перегляд існуючих планів щодо їх відповідності вимогам із техногенної безпеки. Одним з елементів планів дій у надзвичайних ситуаціях є повідомлення громадськості про можливу загрозу або аварійну ситуацію, що вже склалася на підприємстві.
Ідентифікація й оцінювання загроз. Передбачає систематичне виконання процедур із виявлення джерел небезпеки за нормальних умов функціонування об'єкта, а також у разі аварії, та оцінювання ризиків виникнення аварій і надзвичайних ситуацій. Невизначеність в оцінках ризиків має бути виражена кількісно, а за відсутності такої можливості – описана якісно.
Процедури ідентифікації й оцінювання загроз треба застосовувати на всіх стадіях життєвого циклу підприємства, починаючи від проектування і закінчуючи його ліквідацією.
Моніторинг. Передбачає реалізацію процедур оцінювання відповідності політики запобігання великим аваріям, системи управління безпекою стандартним вимогам промислової безпеки, діючої на підприємстві, та коригування цих елементів у разі виявлення такої невідповідності.
Аудит і огляд. Передбачають прийняття і реалізацію процедур систематичного оцінювання політики запобігання великим аваріям та ефективності системи управління безпекою, а також організацію звітів про дієвість цієї політики, рівень безпеки та ефективність дій керівництва.
Об'єктивність аудиту досягається обстеженням підприємства незалежною від його діяльності аудиторською командою.
Крім аудиту Директива Севезо II ставить обов'язкову вимогу щодо організації компетентними органами системи інспекцій та інших заходів контролю для небезпечних промислових об'єктів. Метою таких інспекцій є отримання переконливих даних, які мають засвідчити, що:
• на підприємстві вжито всі необхідні заходи щодо запобігання великим аваріям;
• є всі необхідні засоби для мінімізації наслідків великих аварій як на території підприємства, так і поза його межами;
• інформація у звіті про техногенну безпеку адекватна реальному стану підприємства;
• забезпечено доступність інформації для громадськості про рівень безпеки підприємства.
Дієвість політики запобігання великим аваріям забезпечується регулярним доведенням її до персоналу, навчанням персоналу, систематичною реалізацією та оцінюванням її результативності й постійним удосконаленням.
Стосовно аналізу рівня безпеки, нині у світі розроблено кілька концепцій безпеки, які спираються на такі базові принципи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні принципи аналізу безпеки і ризику“ на сторінці 2. Приємного читання.
