Експертні методи та системи прийняття рішень

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

• 6. Визначення власних векторів матриць попарних порівнянь та їх нормування.

• 7. Оцінка узгодженості суджень експерта на основі відношення узгодженості.

• 8. Перевірка узгодженості матриць порівнянь. Якщо матриці узгоджені, то виконують п. 9, якщо ні – то переходять до п. 5.

• 9. Визначення локальних і глобальних пріоритетів (вагових коефіцієнтів) кожного з елементів ієрархії.

• 10. Визначення найліпшої альтернативи.

Розглянемо скінченну множину альтернатив X = {х1, ..., хm}. При порівнянні довільних двох елементів Xі І Xj цієї множини перед ОПР або експертами, що допомагають їй, ставитиметься таке запитання: у скільки разів один елемент переважає інший? Для полегшення роботи експертів опитуванню передує ознайомлення їх зі шкалою відносної важливості елементів (табл. 4.1) [19].

Таблиця 4.1. Шкала відносної важливості елементів

Ступінь важливостіВизначенняПояснення і рекомендації щодо використання
1Об'єкти рівноцінніОбидва об'єкти рівноцінні між собою
3Один об'єкт дещо переважає іншийЄ певні підстави вважати перший об'єкт дещо кращим за інший
5Один об'єкт значно кращий за іншийЄ підстави вважати один об'єкт значно кращим за інший
7Один об'єкт набагато кращий за іншийЄ вагомі підстави вважати перший об'єкт набагато кращим за інший
9Дуже велика перевага одного об'єкта над іншимПеревага одного об'єкта порівняно з іншим дуже велика
2, 4, 6, 8Значення, що відбивають проміжні судженняВикористовують у випадках, коли вибір між двома сусідніми непарними числами спричинює ускладнення
Числа, обернені до зазначених вищеЯкщо при порівнянні об'єкта xt з об'єктом х} перший отримав один із вищезазначених рангів, то інший об'єкт отримує ранг, обернений за значенням до рангу першого об'єкта

За результатами попарних порівнянь побудуємо матрицю розмірності (тхт), кожен елемент якоїє оцінкою відносної переваги об'єктапорівняно з об'єктом , визначеної експертом відповідно до рекомендацій щодо використання вищенаведеної шкали.

Припустимо, що – набір істинних відносних цінностей кожного з елементів множини X Якби відповіді експерта були цілком узгодженими між собою, слід було б очікувати виконання співвідношень для усіх . Це означає, зокрема, що потрібно покладати і для усіх i, . Останнє співвідношення означає, що коли об'єкт кращий за об'єкт у разів, то важливість об'єкта становить частину важливості об'єкта. Крім цього, узгодженість відповідей експерта означає також, що мають виконуватися і співвідношення: (для усіх ), оскільки, якщо об'єкт переважає об'єкт в а разів, а об'єкт переважає об'єкт у β разів, то перший об'єкт має переважати останній об'єкт в разів.

Отже, якби відповіді експерта були цілком узгодженими між собою й абсолютно точно відбивали переважання одного об'єкта над іншим, то для заповнення матриці А достатньо було б визначити лише один її рядок (або лише один стовпчик).

Тому за повної узгодженості між собою елементів матриці А справедливе співвідношення

Це означає, що вектор відносних важливостей є власним вектором матриці А і відповідає власному числу λ цієї матриці. Більш того, λ – найбільше власне значення матриці А, а всі інші її власні значення дорівнюють нулю.

Зазначені властивості цілком узгодженої матриці використовують для випадків, коли відповіді експерта міститимуть похибки, а саме: після побудови матриці результатів попарних порівнянь А відносні цінності об'єктів визначають як компоненти такого її власного вектора w, який відповідає найбільшому власному числу цієї матриці. Чим ближче наближається до m, тим краще узгоджені між собою відповіді експерта щодо відносної переваги об'єктів. Т. Сааті ввів індекс узгодженості:

де т – число порівнюваних елементів.

Якщо цей індекс становить до 10 % еталонного, то результати опитування експерта вважають задовільними. У протилежному разі експерт має уточнити свої оцінки відносної важливості об'єктів у попарних порівняннях.

Якщо є велика кількість критеріїв, що піддягатимуть порівнянню, метод Сааті доволі громіздкий. Ця властивість притаманна усім методам, які ґрунтуються на попарному порівнянні вихідних елементів. Нижче наведено еталонні значення показника узгодженості залежно від кількості порівнюваних об'єктів.

Кількість об'єктів3456789101112131415
Еталонне значення0,580,901,121,241,321,411,451,491,511,541,561,571,59

Цей метод можна застосовувати для оцінювання безпеки системи на основі оцінок стану її елементів, а також для оцінювання безпеки складних систем, загальний якісний стан яких визначається станом підрозділів, а структура внутрішніх зв'язків має деревоподібну ієрархію. Прикладами системи з наведеною ієрархією можуть бути: оцінювання ризику техногенної і природної небезпеки України в регіональному вимірі (див. розд. 5), стан безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, стан територіальної або глобальної телекомунікаційної мережі.

У результаті аналізу системи потрібно визначити, які її елементи найбільше впливають на загальний стан. Рішення щодо впливу на найважливіші елементи системи приймають залежно від результату оцінки загальної ситуації.

Наступний розділ:

Експертні системи

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертні методи та системи прийняття рішень“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень
  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА