Для визначення відповідності потенційного експерта переліченим вимогам застосовують анкетне опитування. Крім того, часто вдаються до способу самооцінювання компетентності експерта щодо аналізованого питання. Кількісну оцінку компетентності потенційного експерта визначають за формулою [18]
де – вага градації, яку перекреслив експерт за j-ю характеристикою в анкеті, бал;
– максимальна вага (межа шкали) j-ї характеристики, бал; т – загальна кількість характеристик компетентності в анкеті; λ – вага характеристики, перекресленої експертом у шкалі самооцінки, бал; Р – межа шкали самооцінки експерта, бал.
Оптимальну чисельність експертів у групі встановити досить складно, проте на сьогодні до цього питання розроблено низку формалізованих підходів [18, 19].
Зауважимо, що обробка результатів експертних оцінок щодо відносної важливості окремих характеристик полягає в ранжу- ванні оцінок важливості, даних експертами. Кожну оцінку, дану i-м експертом, виражають числом натурального ряду чисел. Суму рангів , дану експертами характеристиці j (j = 1, ..., m), визначають за формулою
де – ранг оцінки, даної i-м експертом j-й характеристиці; п – кількість експертів.
Ступінь узгодженості членів усієї експертної групи обчислюють за допомогою коефіцієнта конкордації. Цей коефіцієнт, визначений за сукупністю усіх характеристик, має такий вигляд:
де ; значення
розраховують
за наявності рівних рангів (п – число груп рівних рангів, te – число рівних рангів у групі).
Коефіцієнт конкордації набуває значень від 0 до 1. За W= 1 маємо повну узгодженість думок експертів, за W – 0 – повну неузгодженість. Низьке значення цього коефіцієнта може означати як відсутність спільності думок усіх експертів, так і наявність протилежних думок між підгрупами експертів, хоча всередині підгрупи узгодженість може бути високою.
Для визначення ступеня узгодженості думок експертів використовують коефіцієнт парної рангової кореляції:
де – різниця (за модулем) значень рангів оцінок j-ї характеристики, наданих експертами i та
;
.
Коефіцієнт парної рангової кореляції може набувати значень від -1 до +1. Значення відповідає повній узгодженості думок двох експертів,
– означає, що думка одного експерта протилежна думці другого.
Для визначення рівня значущості коефіцієнтів W і р можна скористатися критерієм χ2.
Метод перехресного впливу. На першому етапі застосування також ґрунтується на використанні висновків експертів щодо подій, які могли б охарактеризувати майбутнє в певний інтервал часу. Як тільки буде визначено найважливіші події , і = = 1, ..., Ν, що можуть адекватно охарактеризувати сценарії майбутнього у конкретній галузі, оцінюють ймовірності здійснення кожної з них. їх знаходять як прості чи вихідні ймовірності
Наступним кроком є побудова так званої матриці перехресного впливу. Вона має розмірність N × Ν, де N – число вибраних подій. Ця матриця визначає взаємний вплив подій. Після цього оцінюють ймовірності того, що означені події відбудуться:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертні методи та системи прийняття рішень“ на сторінці 2. Приємного читання.
