Для отримання оцінки ймовірностей застосовують методи моделювання складних систем, зокрема імітаційного моделювання, стохастичного моделювання та деякі інші.
Після отримання оцінки ймовірностей здійснюють ще один етап моделювання, скориставшись наведеними методами для отримання оцінок можливого сценарію, що виникає за певних конкретних умов:
Кількість цих оцінок визначає число . Наведений метод на першому етапі фактично використовує метод Делфі, результати якого застосовують для обчислення оцінок ймовірностей можливих сценаріїв розвитку майбутнього відповідно до описаної процедури.
Метод морфологічного аналізу запропонував у 1969 р. швейцарський математик і астроном Фріц Звіскі для вивчення нових геометричних форм, яких можуть набувати створювані технологічні системи.
Метод ґрунтується на системному підході і з цього погляду потребує ідентифікації так званих характеристичних параметрів , i = 1, ..., K для систем, що вивчаються.
Після того як набір характеристичних параметрів задано, потрібно визначитися із множинами значень кожного з них або з так званими можливими морфологічними просторами. Спільний можливий морфологічний простір для системи визначають як перетин можливих морфологічних просторів для всіх характеристичних параметрів:
де – множина значень характеристичних параметрів.
Із можливого морфологічного простору системи, M (системи), виділяється так званий морфологічний простір реального досягнення (системи)
(системи), в якому розв'язками залишаються лише елементи, яких можна реально досягти.
Отже, за методом морфологічного аналізу проблему оцінки небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій можна розв'язати тоді, коли елементи можливих морфологічних просторів для різних характеристичних параметрів є сумісними, тобто перетин цих просторів не дорівнює порожній множині
У результаті виконання етапу якісного аналізу проблеми виробляють якісні оцінки або попередні сценарії розвитку подій, які використовують на наступному етапі передбачення, що полягає в написанні узагальнених сценаріїв, аналізі та оцінці їх реалістичності з метою підготовки остаточних рішень.
Цей етап є інтегральним у комплексі робіт з передбачення у тому розумінні, що об'єднує попередні якісні оцінки, сценарії, побудовані за допомогою різних методів, а також висновки та оцінки людей, які власне і створюють узагальнені сценарії.
Метод аналізу ієрархій є методом розв'язання багатокритеріальних завдань з ієрархічними структурами, які включають як помітні, так і непомітні чинники. Він розроблений американським математиком Томасом Сааті на початку 1990-х років. Метод ґрунтується на попарних порівняннях. До того ж його застосування дає змогу включати в ієрархію усі наявні в дослідника проблеми знання та факти. Експерт у процесі попарних порівнянь не тільки вибирає у кожній парі більш небезпечний об'єкт чи територію, а й вказує, у скільки разів один елемент переважає другий за ознакою, що розглядається.
Алгоритм цього методу складається з таких етапів.
• 1. Визначення цілі (фокусу) проблеми.
• 2. Системний аналіз та структуризація проблеми у вигляді ієрархічної моделі (ціль, критерії, альтернативи).
• 3. Формування бази даних характеристик (альтернатив) (їх кількісні значення, за відсутності – експертні оцінки).
• 4. Формулювання запитань для порівняння елементів усіх рівнів ієрархії і підготовка анкет для опитування експертів.
• 5. Заповнення матриць попарних порівнянь елементів кожного рівня групою експертів, до складу якої входить системний аналітик.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертні методи та системи прийняття рішень“ на сторінці 3. Приємного читання.
