Забруднення ґрунтів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

За розробленими програмами захисту населення і території України від радіоактивного випромінювання та впливу Зони відчуження, одним із проектів передбачено спуск водойми-охолодника (ВО) ЧАЕС в період 2007–2010 pp. Після спуску ВО прогнозується, що фільтраційні потоки забруднених вод із зони розташування проммайданчика ЧАЕС уповільняться, це істотно зменшить забруднення дніпровської водної системи радіонуклідами, накопиченими у донних відкладах ВО і підземних водах під зруйнованим реактором ЧАЕС.

Екологічні ризики Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними чинниками: опроміненням природних об'єктів та їх радіоактивним забрудненням. Є два головні джерела опромінення населення – зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє опромінення зумовлюють радіонукліди, що поширились над місцевістю під час викиду з пиловими та дощовими хмарами, осіли на ґрунт, рослинний покрив, водну поверхню, шкірні покриви людей і тварин. Внутрішнє опромінення пов'язане з надходженням радіонуклідів в організм людини чи тварин з повітрям під час дихання та з харчовими продуктами, кормом, водою.

З липня 1986 р. головним джерелом небезпеки на забруднених територіях стало внутрішнє опромінення довгоіснуючими радіонуклідами l37Cs і 90Sr. Цей чинник небезпеки діятиме ще не одне десятиліття.

На території 30-кілометрової Зони відчуження ЧАЕС усі об'єкти живої природи – рослини, гриби, нижчі й вищі тварини, мікроорганізми, віруси в перші дні після аварії зазнали гострого опромінення й дотепер потерпають від впливу хронічного опромінення. Залежно від щільності радіоактивних випадань, фізико-хімічного стану радіонуклідів, їх біогеохімічних перетворень та міграції трофічними ланцюгами екосистем дози опромінення об'єктів біоти варіювали в дуже широких межах – від летальних для більш радіочутливих видів до рівнів, притаманних природній радіоактивності. З часом потужність доз опромінення зменшувалась внаслідок природного розпаду радіонуклідів і заглиблення їх у ґрунт. Проте й сьогодні в межах 10-кілометрової зони є ділянки, де потужність експозиційної дози опромінення перевищує кілька сотень мілірентгенів за годину.

Радіоактивне забруднення Зони відчуження характеризується неоднорідністю просторового розподілу радіонуклідів, різною динамікою їх міграційної здатності в ланках ланцюгів міграції на різних слідах викиду. Запаси основних радіонуклідів у компонентах наземних екосистем на території ЗВіЗБ(0)В становлять: 137Cs – близько 5,5 пБк, 90Sr – близько 2,5, трансуранових елементів (ТУЕ) – близько 0,1 пБк. У місцях захоронения радіоактивних відходів і тимчасової їх локалізації зосереджено l37Cs – 4,5 пБк, 90Sr – 3,5, ТУЕ – близько 0,1 пБк.

Природна міграція радіонуклідів повільно змінює характер забруднення навколишнього середовища. Перерозподіл радіо-нуклідів у ґрунтовому покриві простежується в основному в місцях антропогенного впливу й на ділянках, що зазнають регулярного затоплення (підтоплення). На іншій території ЗВіЗБ(0)В основна частина (90–95 %) активності всіх радіонуклідів залишається у верхньому 5–10-сантиметровому шарі ґрунту (включаючи лісову підстилку).

Основними шляхами міграції радіонуклідів за межі Зони відчуження є водний (річковий) стік (р. Прип'ять) – 84–96 % і повітряне (вітрове) перенесення – 3,5–14 %.

Нині Зона відчуження є площинним відкритим джерелом радіоактивності з власною структурою розподілу, вмістом різних форм і видів радіоактивних елементів. Унаслідок цього радіаційний чинник продовжує залишатися одним із основних у визначенні потенційної небезпеки як для населення, яке проживає на прилеглих до неї територіях, так і для населення України загалом (табл. 3.3).

Результати дозиметричної паспортизації підтвердили стійку тенденцію поліпшення радіаційної ситуації на територіях, віднесених до зон радіоактивного забруднення.

Якщо у 1991 р. на території України було 826 населених пунктів, доза опромінення населення в яких могла перевищувати 1 мЗв/рік, то у 2001 р. таких населених пунктів було 389, а 2004 р. – 202.

Таблиця 3.3. Запаси радіонуклідів у рослинних комплексах Зони відчуження [42]

УгрупованняПлоща, км2l37Cs, пБк90Sr, пБк
ҐрунтРослиниҐрунтРослини
Сосняки0,009
високопродуктивні1370,430,0150,14
низькопродуктивні4770,770,0220,280,012
Ліси0,037
змішані високопродуктивні5521,180,0380,45
листяні високопродуктивні420,130,0050,0740,007
листяні низькопродуктивні910,460,0190,230,021
Чагарники220,200,0030,130,004
Луки й перелоги3591,070,0100,530,010
Болота220,040,0010,0070,001
Усього17024,280,1201,840,100

Отже, екологічне оздоровлення забруднених радіонуклідами територій ЗВіЗБ(0)В, відродження життя на цих територіях е основними заходами щодо зниження ризику й ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у цій зоні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення ґрунтів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів
  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА