Забруднення ґрунтів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Динаміка утворення та поводження з відходами І–III класів небезпеки: 1 – утворено; 2 – використано; 3 – знешкоджено; 4 – спрямовано у сховища

Рис. 3.19. Динаміка утворення та поводження з відходами І–III класів небезпеки: 1 – утворено; 2 – використано; 3 – знешкоджено; 4 – спрямовано у сховища

вального випромінювання в промисловості, медицині і наукових закладах. Обсяги РАВ зростатимуть у зв'язку з експлуатацією об'єктів ядерно-паливного циклу і виведенням з експлуатації енергоблоків АЕС. Загальний об'єм РАВ, що нині підлягає похованню, становить 3,3-4,6 млн м3.

Значну потенційну радіаційну небезпеку для навколишнього середовища і здоров'я людей створює територія Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В), що представлена на рис. 3.20. Зона відчуження – це територія, з якої в 1986 р. евакуйовано населення, зона безумовного (обов'язкового) відселення – територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоіснуючими радіонуклідами зі щільністю забруднення ґрунту нуклідами цезію від 15,0 Кі/км2 і вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 і вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 і вище, а також території з грунтами, які сприяють інтенсивній міграції радіонуклідів у рослини, зі щільністю забруднення нуклідами цезію 5,0–15,0 Кі/км2, або стронцію 0,15–3,0 Кі/км2, або плутонію 0,01–0,1 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона отримувала в доаварійний період [45].

На сьогодні основними радіонуклідами, які визначають забруднення ЗВіЗБ(0)В, є 137Cs, 90Sr, трансуранові елементи (ТУБ), що випромінюють α-частинки – 238,239,240pU, 241Am. За останніми оцінками, їх запаси в ЗВіЗБ(0)В становлять близько 20 • 1015 Бк активності. До 90 % обсягу усіх радіоактивних відходів зосереджено в Зоні відчуження.

Створення Чорнобильської зони відчуження (зони, яка відповідно до чинного законодавства України отримала особливий статус) – вимушений захід, пов'язаний із надзвичайно високим рівнем радіоактивного забруднення цієї території. Він обумовлений також необхідністю проведення цілого комплексу робіт щодо забезпечення цією територією бар'єрної функції на шляху міграції радіонуклідів, перетворення об'єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему.

Радіонукліди Чорнобильського викиду потрапили в навколишнє середовище і нині містяться в усіх природних підсистемах.

У замкнених водоймах Зони відчуження протягом останнього десятиліття спостерігалися підвищені рівні забруднення 90Sr внаслідок вилуження його у воду з дрібних часточок ядерного палива. Найбільш забрудненими озерами Зони відчуження є замкнені водойми на забруднених ділянках заплав річок, водойма-охолод-

Зонування території України за ступенем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [44]: 1 – Зона відчуження; 2 – зона тимчасового відселення; 3 – зона постійного контролю; 4 – зона періодичного контролю

Рис. 3.20. Зонування території України за ступенем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [44]: 1 – Зона відчуження; 2 – зона тимчасового відселення; 3 – зона постійного контролю; 4 – зона періодичного контролю

ник ЧАЕС, а також штучні водойми, що утворилися на забруднених територіях внаслідок будівництва гідротехнічних споруд або неефективної роботи дренажних систем на підтоплених територіях.

Характерним прикладом таких водних об'єктів на території Зони відчуження є озеро Глибоке.

Озеро Глибоке розташоване на найбільш забрудненій ділянці лівобережної заплави річки Прип'ять за кілька кілометрів від ЧАЕС. На водозборах озера і в намулах дна, навіть через 20 років після аварійного викиду ЧАЕС, збереглася значна кількість паливних часточок зруйнованого реактора. Розпад і вилуження радіонуклідів із них є основним джерелом високих рівнів радіоактивного забруднення водойми 90Sr (100–200 Бк/л) [42].

Водойма-охолодник ЧАЕС – найбільша із замкнених водойм (площа понад 22 км2, об'єм води до 149 млн м3), що була забруднена радіоактивними випаданнями під час аварії, а також скидами з об'єктів проммайданчика ЧАЕС.

Прогнозні оцінки винесення 90Sr з підземним стоком, що формується у межах Зони відчуження ЧАЕС [42]: 1 – Зона відчуження загалом; 2 – болотна система оз. Азбучин; 3 – водозбір Прип

Рис. 3.21. Прогнозні оцінки винесення 90Sr з підземним стоком, що формується у межах Зони відчуження ЧАЕС [42]: 1 – Зона відчуження загалом; 2 – болотна система оз. Азбучин; 3 – водозбір Прип'ятського загону; 4 – ПТПРВ “Буцбаза”; 5– проммайданчик ЧАЕС

Загалом для Зони відчуження і прилеглих територій забруднення підземних вод не набуло катастрофічного характеру, як це прогнозувалося протягом перших років після аварії. Згідно з експертними оцінками, навіть у разі повернення місцевого населення в Зону відчуження із гіпотетичним використанням колодязної води і води із забруднених горизонтів для питного постачання, дози опромінення людей порівняно із дозами зовнішнього опромінення і внаслідок споживання місцевих продуктів харчування залишатимуться низькими [42, 46].

Протягом останнього десятиліття відносно високі рівні забруднення вод, а іноді такі, що в десятки і сотні разів перевищують ГДК для вод питного постачання, спостерігаються тільки в межах місць захоронения і тимчасового зберігання радіоактивних відходів, які були споруджені без застосування спеціальних протифільтраційних засобів, штучних геохімічних чи інших інженерних бар'єрів.

За прогнозними оцінками, забруднення підземних вод, загалом інтегроване в Зоні відчуження ЧАЕС, почне розвантажуватись у р. Прип'ять не раніше, ніж через 50 років (рис. 3.21).

Протягом наступних років максимальне розвантаження дорівнюватиме 100–120 ГБк (3,0-3,5 Кі). Порівняно з очікуваним стоком радіостронцію із поверхневими водами підземна складова стоку не перевищуватиме 10–15 %.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення ґрунтів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів
  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА