Чинники природної небезпеки і ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

• використання результатів виконання Програми органами державної і місцевої влади, територіальними громадами і підприємницькими структурами у прийнятті ефективних управлінських рышень.

Для виконання передбачених Програмою завдань планується використання сучасних наукових технологій і розробок, зокрема матеріалів аерокосмічного зондування – космічних знімків із високою роздільною здатністю, радіолокаційних космічних знімків, аерофотознімків, що отримані в різний час з інтервалом у кілька років. Ці матеріали уможливлять вивчення поширення й динаміки сучасних екзогенних геологічних процесів. Дослідження чинників, які визначають інтенсивність різноманітних ЕГП, дадуть змогу прогнозувати їх розвиток, визначати комплекс заходів з інженерного захисту територій.

Серед значної кількості стихійних лих, більшість з яких класифікуються як “миттєві”, безпосередню загрозу для існування довкілля становлять так звані повзучі катастрофи, до яких належить підтоплення. Процеси підтоплення пов'язані з високим рівнем підземних вод біля денної поверхні (глибина стояння ґрунтових вод менш як 2 м) або з безпосереднім їх виходом на денну поверхню.

Підтоплення території виникає й поширюється внаслідок підіймання рівня ґрунтових вод до денної поверхні і супроводжується перезволоженням ґрунтів, заболочуванням, затопленням низин. Підтоплення спричинює забруднення ґрунтових вод, вимивання часточок, усідання ґрунтів, формування зсувів. НС, які супроводжуються затопленням і руйнуванням житлових споруд, а іноді загибеллю людей, відбуваються епізодично за несприятливого збігу кліматичних чинників, але дані багаторічних спостережень свідчать про сталу тенденцію збільшення ризику катастрофічних проявів підтоплення [24].

Підтоплення може мати явний або прихований характер, а саме:

• “явний вид” – підтоплення в результаті підіймання рівня ґрунтових вод;

• “прихований вид” – збільшення вологості ґрунтів до критичного значення, що спричинює сирість у приміщеннях, явища просідання ґрунту та ін.

Дані щодо розвитку процесів підтоплення в Україні узагальнені в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України (рис. 3.7, див. кольорову вклейку).

Інші, не позначені на карті території, до регіонів періодичного підтоплення, пов'язаного з природними чинниками: сезонне підтоплення заплав і низьких надзаплавних терас, а також епізодичне підтоплення на вододілах, локальних ділянках у багатоводні роки.

Процеси підтоплення як природного, так і техногенного походження спостерігаються на значній території України. Площі природного і техногенного підтоплення охоплюють близько 96 тис. км2 (16 % території держави). За даними фахівців Державної геологічної служби Мінприроди, процес підтоплення набув регіонального характеру у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях, де зосереджено 87 % усіх підтоплених розорюваних земель.

Основними причинами й чинниками підтоплення міст і селищ є:

природні

• розташування населених пунктів на знижених ділянках місцевості, зокрема в річкових долинах, на приморських смугах, у долинах, на схилах балок, ярів тощо;

• кліматичні, геоморфологічні, геологічні та гідрогеологічні (опади, ерозія річкових долин, водний режим річок, ступінь дренованості товщ рельєфоутворювальних відкладів, глибина залягання регіонального водотривкого шару);

техногенні

• порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва;

• незадовільний стан природних дренажних систем (створення штучних водойм, замулення річок, засипання балок, ярів, озер, каналізування малих водотоків);

• незадовільний стан мереж водопостачання й каналізації, відсутність централізованих систем водовідведення;

• припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів;

• високий рівень техногенного навантаження на території, що спричинено промислово-міською забудовою, спорудженням водосховищ, ставків, хвостосховищ, каналів, водогонів, а також зрошенням тощо;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники природної небезпеки і ризику“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику
  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА