У сучасних умовах на території України зафіксовано більш як 20 видів екзогенних геологічних процесів (ЕГП), у тім числі природних, природно-техногенних і техногенних, що пов'язані з господарською діяльністю людини. Нині, коли освоюються несприятливі для будівництва території, а також інтенсивно експлуатуються вже освоєні ділянки, нерідко порушується геодинамічна рівновага, що склалася в природі. Це активізує геологічні процеси, а також може призвести до порушення морфології природних ландшафтів і геомеханічних змін природного масиву.
На території України найпоширенішими є такі ЕГП: зсуви, підтоплення, просідання, ерозія, абразія, карст. Основна рушійна сила цих процесів – підземні (для абразії – поверхневі) води. Коливання кількості та якості підземних вод у верхній зоні породного масиву, що доповнюються зміною температурного режиму, стають показником активізації того чи іншого ЕГП.
Протягом 1997–2005 pp. на території України сталося 80 НС геологічного характеру. Найбільшу їх кількість зафіксовано у 1997–1999 pp., що збігається з періодом масової активізації природних процесів у роки високої водності. Періоди мінімуму у 2002–2003 pp. змінилися підвищенням активності екзогенних геологічних процесів у 2004–2005 pp. (див. рис. 3.5, в). За прогнозними моделями фахівців Державної геологічної служби підвищена активність між максимумами циклів припадає саме на 2004-2006 pp.
Значне поширення зсувів на території України визначається її геологічною будовою та геоморфологічними умовами. Зсуви на зсувонебезпечних територіях активуються під дією природних та антропогенних чинників. Це найнебезпечніші екзогенні геологічні процеси, які можуть призвести до катастрофічних наслідків, як це сталося у Дніпропетровську у 1997 р. та в Чернівцях у 1999 р. (завдані збитки становили відповідно 34 і 20 млн грн).
На території України зафіксовано понад 20 тис. зсувів, їх кількість постійно зростає. Протягом останніх років у багатьох населених пунктах зареєстровано зміщення гірських порід, що призвели до руйнування будівель та об'єктів забезпечення життєдіяльності. Із процесами зсувів ґрунтових мас в Україні доводиться стикатись дедалі частіше. На їх поширення значною мірою безпосередньо впливає господарська діяльність. Цей вплив пов'язаний з додатковим навантаженням на схили та їх підрізуванням під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій.
Переважна більшість зсувонебезпечних ділянок із катастрофічним і значним виявом процесу зосереджена в гірських регіонах країни (Карпати, Крим). Майже в усіх адміністративних областях Карпатського регіону є ділянки сучасного активізування зсувного процесу. Ураженість зсувами схилів на території Закарпатської обл. становить 2,8 % (350 км2), Івано-Франківської обл. – 1,8 (246 км2), Чернівецької обл. – 9,1 % (740 км2).
Господарська діяльність стала причиною зсуву ґрунтових мас по правому схилу долини р. Збруч у смт Гусятин в 1996 р. Зсув зруйнував старе кладовище, насосну станцію та артсвердловину. Його вершина знаходилась приблизно за 10 м від 5-поверхового житлового будинку.
У 2002 р. в Україні сталося 4 надзвичайні ситуації, спричинені зсувами. Зокрема 2 зсуви ґрунту у Тячівському й Рахівському районах Закарпатської обл., де визначальним чинником активізації зсувних процесів були несприятливі погодні умови, дощі, які перезволожили ґрунт і спричинили зсувні процеси. Активізувався зсув і у Верховинському районі Івано-Франківської обл. на схилі гори Ігрець. Слід зазначити, що цей район знаходиться у межах інтенсивно розчленованого рельєфу Передкарпаття з активним розвитком зсувів внаслідок господарської діяльності.
Ураженість зсувами Кримського регіону становить 0,21 % території (57,9 км2); більшість із них поширені на південному узбережжі Чорного моря. За протяжністю вони в основному невеликі – до 150 м, але окремі досягають 2–2,5 км.
У 2002 р. зареєстровано також зсув ґрунту в межах Севастопольської міськради, що спричинив пошкодження дорожнього полотна автотраси Севастополь–Ялта.
На території Києва поширені двоярусні складні зсуви відносно малих площ, але зі значними негативними наслідками. У столиці зафіксовано 96 зсувів і 6 зсувних рельєфів загальною площею 5,45 км2. Близько 40 % активізації процесу в цій зоні спричинено техногенними чинниками. Зсуви постійно активуються на правому схилі Сирецької балки, що виявляється локальними зміщеннями. В напруженому стані знаходяться дніпровські схили на Подільській і Центральній дільницях.
Найбільше зсувів зареєстровано в АР Крим, Дніпропетровській, Чернівецькій та Київській областях. Зсувонебезпечна ситуація спостерігається також у Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській областях, а найінтенсивніше вони активізувались у 2005 р. у Закарпатській, Чернівецькій, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській та Донецькій областях (рис. 3.6, див. кольорову вклейку).
З метою забезпечення функціонування і розвитку системи запобігання зсувам та підвищення безпеки проживання населення в районах їх поширення прийнято Постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження комплексної програми протизсувних заходів на 2005–2014 роки” [25]. Завданнями цієї програми є вивчення поширення і динаміки зсувонебезпечних процесів, проведення моніторингу, прогнозування екологічного стану навколишнього середовища, в тім числі НС, що створюються в результаті розвитку таких процесів. Для цього передбачено:
• виконання спеціальних інженерно-геологічних досліджень, спрямованих на вивчення і прогнозування розвитку зсувних процесів;
• створення повноцінного кадастру зсувів і зсувонебезпечних ділянок;
• оцінювання несприятливих наслідків, викликаних зсувними процесами;
• ведення моніторингу за станом зсувонебезпечних ділянок для забезпечення організації і проведення досліджень, збору, обробки, збереження та аналізу інформації, прогнозування змін;
• розробку обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень;
• визначення й забезпечення підвищення ефективності здійснення протизсувних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу природних чинників і господарської діяльності на активізацію зсувів і зниження ризику виникнення НС техногенного та природного характеру, формування системи запобігання утворенню зсувів;
• удосконалення механізму регулювання й контролю за провадженням господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники природної небезпеки і ризику“ на сторінці 2. Приємного читання.
