шуму на життєдіяльність людини та населення в цілому
Захист здоров'я населення є основною метою усіх зусиль, спрямованих на зменшення впливу шуму як на суспільство в цілому, так і на окрему особу. Відповідно до визначення Всесвітньої організації здоров'я (ВОЗ) термін "здоров'я" означає не тільки відсутність захворювань, а й загальний психологічний та фізіологічний добробут. Використання терміна "здоров'я суспільства" ґрунтується на загальних інтересах суспільства, які мають виділятись, і там, де це можливо, шкідливі наслідки необхідно визначати у статистичних термінах. Загальний вплив може бути більш очевидно проаналізований порівняно до ізольованих, статистично незначимих впливів на окрему особу.
Шум, який може бути визначений як небажаний, є побічним явищем при експлуатації транспортних засобів, яке неможливо поки ше уникнути.
Повітряний транспорт не єдиний породжує шум. Але необхідно усвідомлювати, що аеропорт сам по собі не є джерелом шуму. Він утворюється переважно повітряними кораблями в межах або на околицях аеропорту: під час руху в повітрі та на землі (по злітній смузі, рулильких доріжках та перону), роботи авіаційних двигунів на місцях стоянки та прогрівання двигунів, на місцях опробування (тестування) двигунів після ремонту та технічного обслуговування. Крім того, джерелами шуму в районі аеропорту є спецавтотранспортні засоби, найбільш важливі серед них – теплові та вітрові машини, обладнані реактивними двигунами. Але шум від цих засобів може впливати на акустичну обстановку в межах тільки території аеродрому (при виконанні вимог щодо правильної орієнтації житлової забудови відносно служб аеропорту).
Проблема визначення шкідливого впливу АШ настільки широка та різностороння, що можна виділити кілька основних напрямів як у наукових дослідженнях з цього питання, так і в практичних застосуваннях.
Один із них включає в себе вивчення тривалої дії АШ на організм людини в цілому, або окремо на слухову функцію. Практична реалізація цих знань має місце під час нормування праці пілотів та інженерно-технічного складу, розробки засобів індивідуального захисту, удосконалення систем мовного зв'язку.
Другий напрям охоплює широку галузь дослідження реакцій та відповідей окремих людей та суспільства на шум. Саме цей напрям є тим підґрунтям для багатьох законодавчих актів, які пов'язані з шумом і які сьогодні використовуються в авіації.
Третій шар досліджень пов'язаний з вивченням впливу шуму на працездатність людини, її діяльність. У цілому медичні дослідження шумової проблеми направлені на визначення відношення між фізичними характеристиками шуму та його біологічними ефектами. У людини під упливом шуму можуть вироблятися небажані фізіологічні реакції, а тривалий вплив (підвищена експозиція) є причиною порушень, що призводять до збільшення ризику появи хронічних клінічних захворювань та незадоволення навколишнім середовищем. Шум може порушувати показники праці, відпочинку, сну, мовного зв'язку людей, сприймання акустичних сигналів, спричиняти пошкодження слуху людини та інші психологічні (наприклад, псувати настрій), фізіологічні, а в деяких випадках і патологічні реакції. Однак через складність та змінність таких реакцій, а також через взаємодію шуму з іншими факторами навколишнього середовища його несприятливий вплив на здоров'я сам по собі не піддається прямому аналізові.
Усі зазначені вище ефекти не мають чітких часових характеристик, які б прямо збігалися з початком та закінченням акустичного впливу.
Деякі ефекти можуть бути виявлені тільки через певний проміжок часу, при цьому інші можуть з'являтися з початком впливу, а потім вони слабшають або навіть зникають повністю під час продовження дії шуму.
Деякі ефекти можуть залишатися довго після закінчення акустичного впливу і вірогідно, що функціонування організму (індивідуума) в середовищі інтенсивного звуку може залучити адаптивні механізми, які (якщо визиваються часто) підривають фізіологічні та психологічні резерви організму і таким чином схиляють індивідуум до фізичних недуг або поведінкової реакції. Це твердження досить часто використовується в літературі, але види показаних резервів дуже рідкі для того, щоб бути зрозумілими повністю. Усе ж таки треба підкреслити, що визначені вище ефекти виявлялися багатьма дослідниками і їх експериментальні дані не можуть спростувати цієї гіпотези. Необхідно проаналізувати результати цих досліджень, щоб визначитися з критеріями та нормативними рівнями впливу АШ. Але спочатку необхідно визначити основні положення оцінки несприятливого впливу шуму.
Різноманітність та комплексність можливих реакцій людей, які проживають в умовах зашумленого середовища, безперервно змінюються протягом дня та ночі, з дня на день, від зміни місця розташування, що зумовлює вибір ключових статистичних індикаторів для визначення реакції людей, так само як і для впливу шуму. Індикатори впливу шуму на людей можна поділити на поведінкові (реакція людей на шумне середовище та як шум впливає на їх життєдіяльність) та фізіологічно-медичні індикатори хронічних змін (спричинені шумом втрати слуху тощо).
Несприятливий вплив АШ на людину визначається сукупністю таких факторів: 1) інтенсивністю та частотним складом АШ, які залежать від типу, потужності та кількості двигунів, що встановлені на літакові, режиму їх роботи, направленості випромінювання шуму, віддаленості та швидкості руху літака, значень метеорологічних величин; 2) тривалістю та частотою повторюваності впливу АШ, на які впливають швидкість та висота польоту літака, інтенсивність експлуатації парку літаків; 3) індивідуальними особливостями людей, часом доби тощо.
Критерії, що використовуються для оцінки несприятливого впливу АШ, відрізняються врахуванням згаданих факторів та математичною структурою. Найбільш простими критеріями є гучність та рівень гучності шуму, які враховують спектральний склад та інтенсивність шуму для визначення ступеня його сприйняття. Сприйняття гучності звуку людиною з нормальним слухом визначається за допомогою кривих однакового рівня гучності. Але необхідно зазначити, що рівень гучності визначає тільки один специфічний вплив шуму на людину і в багатьох випадках необхідно брати до уваги інші фактори, наприклад, небезпеку пошкодження слуху, неприємність шуму тощо. Незважаючи на це, в усьому світі прийнято вважати рівень звуку LA основною величиною, що широко використовується в проблемі боротьби з шумом. Найчастіше виміри шуму виконуються протягом значного інтервалу часу Т (наприклад, упродовж робочої зміни або доби). Вибір необхідного інтервалу часу визначається залежно від того, який комплекс шумового впливу оцінюється. Оскільки рівень LA протягом тривалого інтервалу часу може дуже сильно змінюватися за величиною, тому в практику введена величина еквівалентного рівня шуму ЕАекв – еквівалентного за енергією рівня тривалого шуму впродовж часу дії шуму Т. Ця величина LAeкв як базова для оцінки впливу шуму в населених місцях прийнята стандартом ISO R 1996-1971. Другою базовою величиною цього стандарту є рівень експозиції звуку SEL (або LAE), що використовується для визначення енергетичного вмісту в одному ізольованому випадку випромінювання шуму, наприклад такому, що утворюється під час руху літака. Для визначених рівнів експозиції шуму SEL(t) для усіх випадків випромінювання шуму і = 1,..., п протягом інтервалу часу Т еквівалентний рівень шуму LAeкв визначається як енергетична сума рівнів експозиції шуму SEL(i).
Загальна експозиція шуму, пов'язана з окремим дискретним явищем зміни рівня шуму з часом (таким, наприклад, як шум під час прольоту літака), є функцією від тривалості даного явища та його максимального рівня шуму. Оскільки обидва ці фактори визначають вплив шуму на людей, тому SEL розглядається як один із найбільш доцільних та корисних критеріїв для оцінки багатьох типів звуків та шумів, включаючи АШ. Основна перевага LAcкв полягає в тому, що його величина дуже добре корелює з характеристиками впливу шуму на людей, незалежно від типу шуму та часу його звучання. Наприклад, доведено, що він забезпечує гарну кореляцію між шумом та характеристиками оцінки перешкод сприйманню мови, з ризиком втрати слуху, з порушеннями показників якості сну.
Оцінка гучності покладена в основу визначення й більш точних комплексних індексів шуму, таких, наприклад, як Ldn – рівень шуму за день-ніч (США, ЕРА). Але після введення в експлуатацію реактивних літаків була виражена думка, що величини та шкали оцінки гучності, які на той час існували, не задовольняють вимоги оцінки АШ, тому була розроблена шкала PNL (Kryler, 1959) – рівня сприйманого шуму, виходячи з того, що характеристика сприйманої шумності, яка визначається як небажаність звуку, відрізняється від гучності і краще характеризує АШ, ніж гучність. Ураховуючи, що PNL не вимірюється відповідними приладами (як, наприклад, LA), тому розроблений фільтр "О", характеристики якого визначаються частотними кривими однакової шумності, а не однакової гучності (як характеристики фільтра "/4"),
На завершення попереднього розгляду підходів до оцінки впливу АШ слід зазначити, що шкала PNL була удосконалена спеціальними "зважуючими" корекціями на тривалість епізоду визначення АШ та дискретночастотні складники в спектрі АШ (Kryler, Persons, 1965) – таким чином був отриманий ефективний рівень сприйманого шуму EPNL.
Розглянемо окремі форми прояву несприятливого впливу шуму на життєдіяльність, здоров'я та самопочуття людей (табл. 18.5).
Таблиця 18.5
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результати досліджень наслідків впливу авіаційного“ на сторінці 1. Приємного читання.
