Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

Урбоекологія і техноекологія

Поділ прояву порушень у життєдіяльності людей через вплив авіаційного шуму

Вид діяльностіЧастка прояву, %
Прийом телепередач20,6
Мовний зв'язок14,5
Телефонний зв'язок13,8
Відпочинок на вулиці12,5
Прослуховування музичних записів10,7
Сон9,1
Читання6,3
Приймання їжі3,5

Але спочатку про результати вивчення тривалої дії АШ на організм людини в цілому, або окремо на слухову функцію.

Утрата слуху може бути тимчасовою (ТУС) та постійною (ПУС). Первинною величиною при визначенні втрати слуху є рівень порогу слуху, який визначається рівнем звукового тону, що може бути виявлений вухом. Чим вищий рівень порогу слуху, тим більший ступінь втрати слуху або часткова глухота.

Достовірний зв'язок між ТУС та ПУС не встановлений, тобто немає можливості визначити рівні шуму, які в будь-якому разі ушкоджують слух, та визначити індивідуальну чутливість до постійного зміщення порогу чуткості, що спричиняється шумом, на основі виміряних значень ТУС. Однак для практичних цілей використовують гіпотезу, відповідно до якої звичайне значення впливу шуму пов'язане з загальною енергією шуму, тобто інтегральною величиною добутку інтенсивності дії звуку на час його дії. Реалізацією цієї гіпотези є еквівалентні рівні шуму (звуку) – LAeкв, SEL і т. д. Експериментальні дані показують на значні відмінності чутливості людей з ТУС, тому ступінь небезпеки шумового режиму доцільно характеризувати "ризиком ушкодження".

Цю величину можна зображати у вигляді відсотка від загальної кількості людей, які знаходяться в умовах впливу визначеного шумового режиму, у яких, як можна очікувати, розвинеться ушкодження слуху (після введення відповідної поправки на утрати слуху через інші причини). Сьогодні вважається, що ризик надто незначний за рівнів шуму LАекв = 75 дБА. У багатьох національних нормативах обмеження виробничого шуму прийняті рівні 85+-5 дБА. Допустимі рівні шуму виглядають дещо завищеними і вірогідно, що у майбутньому вони будуть переглядатися задля зменшення. Але під час аналізу відповідності нормативних значень рівнів як виробничого шуму, так і шуму навколишнього середовища, необхідно зважувати не тільки на їх відповідність санітарно-гігієнічним вимогам, а й на економічні та технічні можливості їх додержання.

Аналіз впливу шуму на слух можна продовжити, але, зважаючи на те, що ця особливість шуму більше стосується шкідливих виробничих факторів, згадаємо тільки результати досліджень Уарда (Ward), які засвідчують, що експозиція шуму від пролізаючих літаків, може спричиняти здебільшого тимчасові зсуви порогів слуху, вірогідно невеликого практичного значення.

Найважливішою функцією органів слуху є спілкування за допомогою мови. Накопичено чимало відомостей про зв'язок між характеристиками шумів – інтенсивністю, спектром тощо та маскуванням мови та інших слухових стимулів. Навколишній шум може впливати на точність, частоту та якість вербального обміну. За умов завищеного рівня навколишнього шуму навчання в школах, ефективність виробництва, стиль особистого та сімейного життя, якість відпочинку можуть бути сильно погіршеними.

На основі припущень та емпіричних спостережень, згідно з якими на відстані від мовця до слухача 1 м:

• а) розбірливість мови за спокійної бесіди становить 100% при рівнях шуму перешкод 45 дБА та забезпечується порівняно добре розуміння мови за рівнів шуму перешкод – 55 дБА;

• б) забезпечується добре розуміння мови при дещо більшому напруженні голосу за рівня шуму перешкод 65 дБА;

• в) для збереження 100% розбірливості мови рівень мови має перевищувати рівень шуму перешкод на 10 дБА. Якщо ж він на 10 дБА нижчий, то розбірливість падає до 95% – існує можливість для надійного, але не завжди комфортного спілкування.

Порушення сну є одним із найбільш важливих різновидів впливу шуму навколишнього середовища на людину. До факторів, що визначають ступінь впливу шуму на сон, належать: інтенсивність шуму, стадія сну, година ночі, якість та кількість попереднього сну, обізнаність та розуміння акустичних стимулів. Якість та кількість сну можуть погіршуватися через вплив АШ, особливо у людей похилого віку, жінки більш схильні до розладів, ніж чоловіки, жінки середнього віку особливо чутливі до шуму пролітаючих дозвукових літаків.

Порушення сну стає дедалі більш виразнішим при LAекв ≥ 35 дБА (Beland). Виявлено, що вірогідність пробудження під час пікового рівня звуку LAmax = 40 дБА не перевищує 5%, для 70 дБА – 30%.

Особи, які мають добрий сон (за даними вивчення психомоторної діяльності), вже при LAeкв = 35 дБА скаржаться на порушення сну і важке засипання при LАекв = 50 дБА і навіть при 40 дБА (Карагодіна, 1970).

Шум викликає порушення сну, однак до нього спостерігається звикання. Для нормального сну необхідно L < 35 дБА.

В умовах незавершених та дуже мінливих даних, великої розбіжності між лабораторними та натурними дослідженнями федеральні агентства США пропонують для аналізу-прогнозу вірогідності порушення сну використовувати залежність типу "доза-відгук", яка ґрунтується на усереднених даних лабораторних і натурних досліджень.

Останнім часом великий обсяг даних отриманий у роботах Griephan, Ollerhead. Результати цих робіт, особливо останньої, покладені у сучасні нормативні акти Великої Британії, Італії та ін.

Крайтер (Kryter) відмічає порівняно малу кількість інформації в літературі про вплив шуму на інтелектуальну діяльність. Але наявні дані показують, що: 1) розв'язання завдань, яке потребує пильності, погіршується зі зростанням інтенсивності шуму; 2) ця ж діяльність може бути посилена помірніш шумом; 3) шум може викликати часові декременти при виконанні серійних завдань, які передбачають певний час на відповідну реакцію виконавця. Результати досліджень виявили, що якщо зовнішні стимули не стосуються розв'язуваного завдання, то вони можуть бути корисними при помірних рівнях та шкідливими при високих рівнях.

Дуже важливе значення має врахування контексту на ступінь впливу шуму. Наприклад, шум, який взаємодіє із завданнями, що характеризуються необхідністю прослуховувати що-небудь, є більш несприятливим, ніж шум, який не взаємодіє з жодним із видів діяльності.

Такий же ефект спостерігається за одночасного маскування мовних сигналів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результати досліджень наслідків впливу авіаційного“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного
  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку