Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

Урбоекологія і техноекологія

Існує багато способів підвищення екологічного ефекту будівель. Кількість таких способів зростає з розвитком нових технологій в науці і техніці, а також технологій будівництва, які дають змогу створювати досконалі екологічні конструкції і застосовувати найбільш екологічні методи зведення будівель.

Широкого застосування останнім часом набуває улаштування енергозбережних будівель. Такими будівлями називають будинки, в яких передбачене максимальне використання теплової енергії, що виділяється всередині житла, і де передбачена регульована передача тепла назовні, а саме: спеціальна конструкція вікон; облицьовування частини стін теплоізолювальними матеріалами; герметичне закладення стиків; утилізація тепла від внутрішніх джерел за допомогою теплових насосів та акумуляторів. Застосовується також динамічна теплова ізоляція зовнішніх стін (системою внутрішніх повітряних каналів, якими проходить тепле повітря).

Для збереження тепла у віконних рамах практикується заміна скла склопакетами або склоблоками, застосовуються жалюзі. Застосовуючи пристрої для повторної утилізації тепла відхідних газів і стічних вод.

З урахуванням того, що сонячна енергія – це одне з найбільш чистих і практично невичерпних джерел енергії, проводяться роботи щодо створення геліоенергоактивних будівель. Сонячну енергію вже зараз використовують для безпосереднього перетворення в електричну, для нагрівання теплоносіїв, для постачання гарячою водою будівель тощо. Однак недоліком сонячної енергії є те, що щільність енергії невелика, випромінювання переривчасте і залежить від метеорологічних умов.

Доцільність використання сонячної енергії визначається на основі комплексної кліматичної характеристики району майбутнього будівництва (сонячна радіація, хмарність, температура і вологість повітря, швидкість вітру, умови осідання домішок і т.ін.). У разі застосування сонячної енергії для обігріву будинків розрізняють пасивні та активні елементи опалення [14]. До пасивних систем належать:

• система прямого опромінення (сонячна радіація) проходить крізь віконне скло, яке заломлює інфрачервоні промені, створюючи "парниковий ефект" (механізм заломлення світлового променя);

• система "масивна стіна", що являє собою товсту стіну з однією темною поглинаючою поверхнею, яка закривається віконним склом із зазором 0,1–0,12 м, де циркулює нагріте повітря;

• система "стін, наповнених водою", контейнерів або труб, також наповнених водою, що нагрівається сонцем;

• система "дах, наповнений водою", в якому над перекриттям встановлені ємності, забарвлені в чорний колір, – своєрідні акумулятори тепла;

• термосифонні системи, в яких система для нагрівання повітря (тепловий колектор) розташовується нижче теплового акумулятора, що дає змогу ефективно його нагрівати.

Проектуючи геліоенергоактивні будівлі, необхідно забезпечувати раціональні форму і орієнтацію будинків, відсутність тіні, плоскі або фокусувальні пристрої.

У біоенергоактивних будівлях для утворення біологічного газу або замість традиційного палива використовується біомаса (трава, чагарники, водорості, дерева, стічні води тощо) – могутній акумулятор енергії. На 50–80% біологічний газ складається з метану і на 20–50% – з вуглекислого газу. Біологічний газ виробляють в установках, основною частиною яких є реактор – метантенк. Реактор відіграє роль бродильної камери, куди щодобово завантажують свіжу біомасу, забезпечуючи температуру бродіння, рівномірне переміщування і випорожнення реактора від шлаку. Здобутий у реакторі газ надходить в газгольдер. Потім його очищують від сірководню, видаляють вуглекислий газ; готове паливо застосовується в системах опалювання, водонагрівачах, холодильних машинах і т.ін. Під комплекси переробки біомаси належить відводити спеціальні місця.

Екологічний ефект будівель можна підвищити, застосовуючи енергію вітру (вітроенергоакгивні будівлі), енергію води (гідроенергоактивні будівлі), геотермальну енергію (геоенерго-активні будівлі) та ін.

Комплект "екологічних" пристроїв – це оборотне водопостачання для господарських потреб, біореактор, геліоустановки, установки для компостування відходів, системи вертикального озеленення будівель, комплексне обводнення тощо.

Подібні будівлі–прообраз ядра екополісу в сучасному індустріальному місті і приклад матеріального втілення в життя ідей аркології.

Наступний розділ:

Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Способи підвищення екологічного ефекту містобудування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування
  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку