Існує багато способів підвищення екологічного ефекту будівель. Кількість таких способів зростає з розвитком нових технологій в науці і техніці, а також технологій будівництва, які дають змогу створювати досконалі екологічні конструкції і застосовувати найбільш екологічні методи зведення будівель.
Широкого застосування останнім часом набуває улаштування енергозбережних будівель. Такими будівлями називають будинки, в яких передбачене максимальне використання теплової енергії, що виділяється всередині житла, і де передбачена регульована передача тепла назовні, а саме: спеціальна конструкція вікон; облицьовування частини стін теплоізолювальними матеріалами; герметичне закладення стиків; утилізація тепла від внутрішніх джерел за допомогою теплових насосів та акумуляторів. Застосовується також динамічна теплова ізоляція зовнішніх стін (системою внутрішніх повітряних каналів, якими проходить тепле повітря).
Для збереження тепла у віконних рамах практикується заміна скла склопакетами або склоблоками, застосовуються жалюзі. Застосовуючи пристрої для повторної утилізації тепла відхідних газів і стічних вод.
З урахуванням того, що сонячна енергія – це одне з найбільш чистих і практично невичерпних джерел енергії, проводяться роботи щодо створення геліоенергоактивних будівель. Сонячну енергію вже зараз використовують для безпосереднього перетворення в електричну, для нагрівання теплоносіїв, для постачання гарячою водою будівель тощо. Однак недоліком сонячної енергії є те, що щільність енергії невелика, випромінювання переривчасте і залежить від метеорологічних умов.
Доцільність використання сонячної енергії визначається на основі комплексної кліматичної характеристики району майбутнього будівництва (сонячна радіація, хмарність, температура і вологість повітря, швидкість вітру, умови осідання домішок і т.ін.). У разі застосування сонячної енергії для обігріву будинків розрізняють пасивні та активні елементи опалення [14]. До пасивних систем належать:
• система прямого опромінення (сонячна радіація) проходить крізь віконне скло, яке заломлює інфрачервоні промені, створюючи "парниковий ефект" (механізм заломлення світлового променя);
• система "масивна стіна", що являє собою товсту стіну з однією темною поглинаючою поверхнею, яка закривається віконним склом із зазором 0,1–0,12 м, де циркулює нагріте повітря;
• система "стін, наповнених водою", контейнерів або труб, також наповнених водою, що нагрівається сонцем;
• система "дах, наповнений водою", в якому над перекриттям встановлені ємності, забарвлені в чорний колір, – своєрідні акумулятори тепла;
• термосифонні системи, в яких система для нагрівання повітря (тепловий колектор) розташовується нижче теплового акумулятора, що дає змогу ефективно його нагрівати.
Проектуючи геліоенергоактивні будівлі, необхідно забезпечувати раціональні форму і орієнтацію будинків, відсутність тіні, плоскі або фокусувальні пристрої.
У біоенергоактивних будівлях для утворення біологічного газу або замість традиційного палива використовується біомаса (трава, чагарники, водорості, дерева, стічні води тощо) – могутній акумулятор енергії. На 50–80% біологічний газ складається з метану і на 20–50% – з вуглекислого газу. Біологічний газ виробляють в установках, основною частиною яких є реактор – метантенк. Реактор відіграє роль бродильної камери, куди щодобово завантажують свіжу біомасу, забезпечуючи температуру бродіння, рівномірне переміщування і випорожнення реактора від шлаку. Здобутий у реакторі газ надходить в газгольдер. Потім його очищують від сірководню, видаляють вуглекислий газ; готове паливо застосовується в системах опалювання, водонагрівачах, холодильних машинах і т.ін. Під комплекси переробки біомаси належить відводити спеціальні місця.
Екологічний ефект будівель можна підвищити, застосовуючи енергію вітру (вітроенергоакгивні будівлі), енергію води (гідроенергоактивні будівлі), геотермальну енергію (геоенерго-активні будівлі) та ін.
Комплект "екологічних" пристроїв – це оборотне водопостачання для господарських потреб, біореактор, геліоустановки, установки для компостування відходів, системи вертикального озеленення будівель, комплексне обводнення тощо.
Подібні будівлі–прообраз ядра екополісу в сучасному індустріальному місті і приклад матеріального втілення в життя ідей аркології.
Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Способи підвищення екологічного ефекту містобудування“ на сторінці 1. Приємного читання.
