Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

Урбоекологія і техноекологія

Сучасний підхід до такого фактора навколишнього середовища, яким є шум, потребує кількісного вимірювання, оцінки та опису суб'єктивних реакцій людини. Більшість із оточуючих нас шумів не несуть яких-небудь паталогічних наслідків, але просто неприємні або некомфортні для людини, тобто небажані. Існує два основні види "небажаності" шумів: 1) звук (шум) є носієм інформації про джерело звуку, яке слухач асоціює з деякою неприємністю, пов'язаною не із самим звуком, а з якоюсь властивістю цього джерела; 2) неприємність, що створюється звуком (шумом) як таким.

У першому випадку вплив на людину дуже важко віднести до фізичних характеристик звуків, оскільки небажаною скоріше є та інформація, яку він несе, і на сприймання якої дуже впливає минулий досвід індивідуума.

У другому випадку залежність між фізичними властивостями звуків та відповідними слуховими відчуттями існує і давно досліджується, передусім психофізіологами. Саме вони ввели термін "гучність" для визначення суб'єктивного сприйняття інтенсивності звуку. Було доведено, що гучність залежить не тільки від рівня звукового тиску, а й від частоти. Флетчер та Мансон на основі власних дослідів отримали криві однакової гучності.

Було запропоновано декілька термінів, що описують припустимість шумів: неприємність, небажаність, шумність. На відміну від кривих однакової гучності Крайтером та Пірсоном отримані криві однакової шумності (неприємності), їх аналіз показує, що на високих частотах криві шумності пролягають дещо нижче від кривих гучності, тобто високочастотні звуки більш неприємні, ніж це визначається кривими гучності.

Крайтером визначені п'ять фізичних факторів, які визначають сприйману шумність:

• 1. Інтенсивність шуму та його частотний склад – шумність зростає із підвищенням рівня звуку приблизно так само, як і гучність, тобто збільшення на 10 дБ рівня звуку сприймається як подвоєння шумності. Звуки, енергія яких сконцентрована у смузі частот 2000–8000 Гц, визначаються як більш шумні, ніж звуки інших діапазонів частот. Цей ефект еквівалентний збільшенню на 10–20 дБ, або чиннику шумності величиною 2–4.

• 2. Комплексність спектра шуму та сконцентрованість акустичної енергії впливає як збільшення шумності в 2–3 рази або на 10–13 дБ над шумністю, яка визначалася б тільки рівнем звукового тиску.

• 3. Тривалість – шумність звуків збільшується зі зростанням тривалості його звучання, причому залежність є логарифмічною, наприклад, при збільшенні тривалості дії звуку від декількох секунд до декількох хвилин чинник шумності приблизно дорівнюватиме 2, що еквівалентно 10 дБ.

Але ця залежність менш виражена за тривалості звуку, що перевищує 15 с.

• 4. Тривалість періоду зростання рівня звукового тиску – звук, який досягає максимального значення за 10 с, сприймається як більш шумний ніж звук, що досягає максимуму за 3 с. Ця різниця еквівалентна 3 дБ або факторові шумності величиною 1,3.

• 5. Миттєве зростання рівня звуку – імпульсні звуки, які досягають раптово пікових значень менше ніж за 0,5–1 с, сприймаються як дуже шумні. Оскільки цей ефект залежить від величини імпульсу, він може бути таким, що люди імпульсивні звуки сприйматимуть як дуже шумні.

Одиницею (неприємності) шумності – "сприйманої шумності" є ной (аналог еону). Аналогом фону є PNдБ – одиниця рівня сприйманого шуму.

За даними фізичних вимірювань рівнів шуму в октавних та 1/3- октавних смугах частот спочатку обраховуються значення шумності в ноях для окремих смуг, потім загальна шумність і рівень сприйманої шумності PNL.

Таким чином враховується як рівень, так і спектр шуму. Крім того, за допомогою поправки С враховується наявність у спектрі сильних гармонічних складників або вузьких частотних смуг із високою акустичною енергією (тонкорекція) – PNLT= PNL + С.

Є можливість враховувати тривалість усього звучання шуму, оскільки для не імпульсних шумів Чим він триваліший, тим більш неприємний. Введення поправки на тривалість звучання D, яка визначається границями звучання верхніх 10 РNдБ, тобто в межах (PNLTM – 10), де PNLTM – максимальне значення рівня шуму PNLT для варіанта звучання шуму, який розглядається, завдяки чому можна отримати ефективний рівень сприйманого шуму EPNL.

Іноді для оцінки сприйманої шумності використовують рівні шуму LA, потім перераховуючи в PNL. Але при цьому втрачається сутність одиниці "сприймана шумність", яка в ідеалі має бути універсальною, тобто має використовуватися для різних типів шумів. Одна із вимог щодо "сприйманої шумності" полягає в тому, що в цих же одиницях можливо враховувати різноманітні психологічні та соціальні чинники у формуванні неприємності, що утворюється шумом. Насамперед, це розміщення слухача в приміщенні або поза ним на відкритому повітрі. Діяльність, яка виконується у приміщенні, зазвичай для людей більш важлива, тому ставлення до шуму в приміщенні критичніше. Ця різниця становить приблизно 15–17 РNдБ.

Другим фактором, що впливає на сприйману шумність, є мотивація та позиція населення щодо шуму. Наприклад, пропаганда важливості військової авіації серед жителів, а також публікація планів уряду країни у боротьбі з шумом, зменшили скарги населення, що проживає на околицях військових аеродромів. Це зменшення було еквівалентно ефекту зниження шуму на 6 дБ.

Результати виконаних досліджень засвідчують дуже великі розбіжності серед індивідуумів за оцінкою їх реакції неприємності до специфічних звуків та шумів. Однак усереднені величини довготривалих інтегрованих реакцій на шум значно більш однорідні. Вивчення неприємності у цьому контексті ґрунтується на результатах соціологічних досліджень. Незважаючи на той факт, що тривалість реакції неприємності на окреме середовище залежить певною мірою від індивідуального досвіду сприймання неприємних явищ, у цілому ці соціальні дослідження відтворюють інтегральний відгук до умов життя у цьому середовищі, а не відгуки до ізольованих явищ.

Узагалі результати соціальних досліджень відображаються у термінах часток (відсотків) респондентів, які висловлюють різні ступені занепокоєності або незадоволення до шумності середовища, що їх оточує.

Другий метод оцінки небажаності або неприємності впливу шуму полягає у вивченні випадків реакції громадськості. Ці реакції вимірюються в межах шкали: від стану – "реакції відсутні" до стану – "дієвих легітимних та політичних акцій" громадськості, але цей метод оцінки не знайшов поширення для визначення нормативних вимог до акустичного середовища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Результати досліджень наслідків впливу авіаційного“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного
  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку