Масштаби впливу об'єктів ЦА поблизу аеропортів істотно залежать від структури парку літаків, що експлуатуються, та інтенсивності їх польотів. У 1980-ті роки світовий парк літаків транспортної категорії збільшився приблизно на 30%, досягнувши у 1990 р. приблизно 12 тис. повітряних кораблів (ПК). На сьогодні склалася така його структура, що найбільш шумні реактивні ПК становлять 75% всього парку, інша частина – гвинтові літаки: 20% – з турбогвинтовими двигунами, 5% – з гвинтовими поршневими двигунами. Крім того, гострота проблеми впливу ЦА на НПС в околицях аеропортів, особливо АШ, загострюється у зв'язку з наближенням житлових районів до аеропортів, поширенням наявних та введенням нових маршрутів прильоту і вильоту, що розташовуються часто над житловими масивами великих населених пунктів (аеропорти Київа, Львова, Донецька, Одеси, Запоріжжя тощо).
Авіаційний шум є найстарішою і для України все ще найбільш важливою проблемою НПС при експлуатації літаків ЦА. За останні 25 років на підставі світового досвіду був розроблений збалансований підхід, що дає змогу всебічно та найбільш ефективно і економно підійти до її розв'язання.
Значні зусилля насамперед були вжиті щодо дослідження механізмів утворення шуму основними акустичними джерелами та розробки малошумних двигунів і літаків. Результат цих робіт виявляється в тому, що сучасні літаки, обладнані двигунами з високим ступенем двоконтурності та значною акустичною обробкою проточних каналів, на 15-25 EPN дБ "тихіші" ніж перші турбореактивні літаки.
Поява двоконтурних ТРД, спочатку з малим ступенем двоконтурності, зумовлена передусім пошуком найбільш економічних конструкцій авіаційних двигунів. Зниження шуму авіаційних двигунів досягнуло таких величин, що на деяких посадочних режимах польоту літака шум повітряних течій навколо елементів конструкції планера стає зіставним із шумом двигуна. Розвиток цієї концепції сьогодні привів до появи ТРДД з ультрависокими ступенями двоконтурності і до конструкцій типу гвинтовентиляторних двигунів. Але ця нова концепція авіаційних двигунів ставить питання про рівні зростання шуму, а не його зниження, причому в таких значеннях, що можуть бути не сприйняті громадськістю. Сьогодні очевидно, що в найближчому майбутньому не передбачується суттєве зниження шуму у джерелі його утворення за рахунок використання нової техніки.
Паралельно з пошуком нових технічних рішень зниження шуму авіаційних двигунів ведеться робота щодо технічного нормування шуму ПК.
Використання принципу призначення у вигляді нормативу значень рівнів шуму, що досягаються найкращими технологічними взірцями, з безперечною умовою аналізу їх економічної доцільності, дає змогу підтримувати і стимулювати пошук нових рішень у проблемі зниження АШ. На сьогодні нормативи шуму ІСАО (додаток 16 тому 1 "Авіаційний шум") уже мають третю редакцію (розділ 3) і їх рівні в окремих контрольних точках у сумі на 10–12 EPN дБ нижчі ніж нормативи 1-го розділу. Національні стандарти нормативів та засоби визначення рівнів шуму літаків розроблені відповідно до рекомендацій ІСАО – це міждержавні стандарти ГОСТ-17228, -17229 та ін.
Основна маса ПК, що експлуатуються в аеропортах України (СНД), Ту-154, Ту-134, Іл-62, ІЛ-62М, Ту-154М, 1л-86, Як-42, сертифіковані за розділом 2 ICAO. Хоч у випадку додаткової акустичної обробки каналів силових установок літаки типів Як-42М, Ту-154М, ІЛ-62М можуть бути доведені до вимог розділу 3. Постає питання про економічні витрати, необхідні на переобладнання експлуатованих літаків. Проте це питання надто актуальне у зв'язку з відомою резолюцією 28-ї надзвичайної Асамблеї ICAO А28-3 "Можливі експлуатаційні обмеження щодо дозвукових реактивних ПК, рівні шуму яких перевищують вимоги розділу 3 тому 1 додатка 16". Асамблея ІСАО настійно рекомендує, щоб "ті держави, що приймуть рішення запровадити обмеження на польоти ПК, рівні шуму яких відповідають нормативам сертифікації шуму розділу 2, але перевищують рівні шуму розділу 3, формували будь-які обмеження таким чином, аби ПК окремого експлуатанта, що відповідають вимогам розділу 2 та виконують у цей час польоти на територію цих держав, могли вилучатися з експлуатації на таких лініях поступово протягом принаймні 7 років".
31-ша Сесія Асамблеї ІСАО (вересень 1995 р.) прийняла до виконання заяву про постійну політику і практику ІСАО в галузі охорони навколишнього середовища, в якій уточнила позицію відносно вилучення з експлуатації ПК, які не задовольняють вимоги розділу 3 додатка 16.
Упровадження обмежень на експлуатацію наявних ПК призведе до збільшення витрат авіакомпаній і створить серйозні економічні труднощі, особливо для тих компаній, які не мають фінансових ресурсів для переобладнання своїх парків ПК.
У рамках ІСАО проведений розрахунок витрат, пов'язаних із упровадженням у міжнародну практику обмежень експлуатації ПК, які не відповідають вимогам розділу 3, на підставі концепції "чистої загальної вартості заміни більш шумного ПК на ранньому етапі". Концепція визначається зміною основного капіталу і прибутків від виробничої діяльності авіакомпанії у зв'язку з вилученням ПК до завершення встановленого терміну їх експлуатації. Така вартість буде істотно нижчою порівняно з витратами, пов'язаними із закупкою нових літаків. У підсумку сума капіталовкладень оцінюється у розмірі 190–225 тис. дол. США на одне пасажирське місце залежно від варіанта заміни, наприклад, літаків В-727, В-737, DC-9 на В-737-400, MD-82 чи А-320; В-707, DC-9 на В-757, В-767; В-747-100/200 на нові модифікації В-747. Розрахункова загальна вартість прийнятого рішення щодо впровадження заборони на польоти ПК за розділом 2 в усьому світі становила у 1995 р. – 23,2 млрд дол. США, у 2000 р. – 8,3 млрд дол. США; в 2005 р. – 4,8 млрд дол. США.
Можлива також модифікація парку літаків, що експлуатуються, задля їх приведення до вимог розділу 3. Вартість модифікації (встановлення звукопоглинальних комплектів на двигуни) коливається в межах 1,5–3 млн дол. США за один літак, у той час як повна заміна двигунів на менш шумні становить 10–12 млн дол. США. Багато авіакомпаній унаслідок їх складного економічного стану віддають перевагу саме цим простим варіантам модифікації. Світовий парк ПК налічує щонайменше 3800 ПК, які потребують акустичної модифікації (1800 типу В-727, 1100 типу В-737 і 900 DC-9).
Відповідно до Директиви ЄС ЕЕС92/14 за термін з 1 квітня 1995 р. до 31 березня 2002 р. усі повітряні кораблі 2-го розділу стандарту та взагалі не сертифіковані повітряні кораблі, якщо вони досягнуть 25 років перебування в експлуатації, були вилучені з неї. Аналіз стану парку повітряних кораблів в Україні порівняно з країнами ЄС дуже незадовільний. На сьогодні жоден з літаків не відповідає вимогам розділу З ІСАО, хоча національні стандарти на емісію шуму від літаків відповідають вимогам ІСАО, так само як і стандарти країн ЄС.
Аналіз результатів експлуатації змішаного парку повітряних кораблів, який складається з літаків, сертифікованих на відповідність вимогам розділів 2 або 3 та взагалі не сертифікованих, показує що вплив літаків розділу 3 на загальну ситуацію навколо аеропортів не досить ефективний, оскільки цю ситуацію здебільшого визначають акустичні характеристики літаків розділу 2. Слід очікувати, що ситуація координально зміниться із завершенням вилучення літаків розділу 2 із експлуатації.
Попередні висновки цього підрозділу:
• 1. Упровадження в експлуатацію повітряних кораблів, акустичні характеристики яких відповідають вимогам розділу 3 додатка 16 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, є одним із найбільш ефективних заходів зниження впливу авіаційного шуму на навколишнє середовище. Хоча стандарти щодо шуму літаків додатка 16 не призначалися для введення обмежень на експлуатацію літаків, деякі держави, співтовариства та окремі аеропорти впроваджують систему вилучення з експлуатації літаків, ріні шуму яких перевищують вимоги розділу 3 додатка 16. Упровадження обмежень на експлуатацію наявних ПК призведе до збільшення витрат авіакомпаній і створить серйозні економічні труднощі, особливо для тих компаній, які не мають фінансових ресурсів для переобладнання своїх парків ПК.
• 2. Аналіз стану парку повітряних кораблів в Україні показує, що на сьогодні жоден з літаків не відповідає вимогам розділу З ІСАО,
хоча національні стандарти на емісію шуму від літаків відповідають вимогам ІСАО, і до 2000 р. цей парк поступово відпрацював свій ресурс, а на придбання нової техніки, яка відповідала б нормам розділу 3, за фінансової скрути українських авіаційних компаній не передбачається.
3. Система регулювання шуму, яка на сьогодні існує в Україні, не передбачає жодних економічних механізмів, які мали б прискорити перебудову наявного парку повітряних кораблів відповідно до вимог та директив світового авіаційного співтовариства. Адміністративне урегулювання цього питання неефективне.
Трубопровідний транспорт
Трубопровідний транспорт екологічно більш безпечний. Його головний елемент – трубопроводи – розташовані переважно в закритих траншеях та за належного будівництва не порушують ні структури ґрунту, ні ландшафту. Його енергетичні пристрої – компресорні та насосні станції – за наявності газотурбінних, дизельних та електричних приводів розміщуються, як правило, за межами міст та населених пунктів, і завдяки цьому не загрожують значним забрудненням повітря.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів“ на сторінці 1. Приємного читання.
