Технологічні процеси у хімічній промисловості мають свою класифікацію. Параметри технологічного процесу визначають принципи створення відповідних реакторів. Оптимальному значенню параметрів технологічного режиму відповідають максимальне використання апаратів і найбільше залучення роботи обслуговувального персоналу.
При вивченні загальних закономірностей хімічної технології прийнято розділяти процеси і відповідні до них апарати передусім за агрегатним (фазовим) станом взаємодіючих речовин. За цією ознакою всі системи взаємодіючих речовин і відповідні технологічні процеси поділяються на гомогенні (однорідні) та гетерогенні (неоднорідні).
Гомогенними системами називають такі системи, в яких усі реагуючі речовини перебувають в одній будь-якій фазі: газовій (Г), рідкій (Р).
Гетерогенні системи включають дві або більшу кількість фаз. Можна уявити собі деякі двозначні системи: газ–рідина (Г–Р), рідина–рідина (Р–Р), яка не змішується, рідина–тверде тіло (Р–Т). У виробничій практиці найчастіше трапляються системи Г–Р, Г–Т, Р–Т. Часто у практичному виробництві доводиться мати справу з багатофазовими гетерогенними системами, наприклад Г–Р–Т, Г–Т–Т, Р–Т–Т, Г–Р–Т–Т та ін.
Гетерогенні процеси більш поширені в промисловості, ніж гомогенні.
Класифікація процесів здійснюється за найбільш важливими та характерними для них параметрами.
Процеси поділяються на: низькотемпературні некаталітичні; високотемпературні; каталітичні; електрохімічні. Кожному з цих класів технологічних процесів відповідають і свої характерні типи реакторів.
Основними реакторами хімічної промисловості, що використовуються, є: хімічні реактори, реактори безперервних операцій, реактори температурного режиму, реактори режиму рухомих реагентів.
Найчастіше хімічні реактори класифікуються за такими критеріями: безперервність операцій, температурний режим, режим рухомих реагентів. Крім того, вони також поділяються за найвищою температурою процесу на низько- і високотемпературні; а за застосованим тиском – на апарати, які працюють при високому, підвищеному, нормальному, низькому (під вакуумом) тиску. Реактори також класифікуються за фазовим станом реагентів.
Безперервність операцій. Реактори періодичної дії – реагенти завантажуються на початку операції; після деякого часу, необхідного для досягнення заданого ступеня перетворення, апарат розвантажується. Основні параметри процесу змінюються з часом.
Реактори безперервної дії від пуску до припинення безперервно (або систематичними порціями) підживлюють початкові речовини, з них виводяться продукти реакції.
Реактори напівбезперервної дії характеризуються тим, що сировина надходить в апарат безперервно або певними порціями через рівні проміжки часу, а продукти реакції розвантажуються періодично.
Температурний режим. Адіабатичні реактори у разі спокійного (без змішування) протікання потоку реагентів не мають теплообміну з навколишнім середовищем, тобто вони мають добру теплову ізоляцію.
Ізотермічні реактори – мають постійну температуру в точках реакційного об'єму. Швидкість процесу визначається тільки концентрацією реагуючих компонентів.
Політермічні реактори – так називають реактори, в яких тепло реакції лише частково компенсується за рахунок відведення тепла або процесів з тепловим ефектом, протилежним за основним знаком.
Режим рухомих реагентів. Реактор ідеального витиснення характеризується тим, що реагенти послідовно, шар за шаром, без змішування, безперервним потоком проходять весь реакційний шлях, визначений, як правило, довжиною апарата, яка завжди буває значно більша за його діаметр.
Реактор повного змішування характеризується тим, що частки реагентів (іон, молекула, зерно твердого матеріалу), які потрапляють у даний момент в апарат, завдяки інтенсивному змішуванню мають рівну з усіма частками вірогідність першими покинути його.
Промислові реактори працюють у режимі часткового або локального змішування реагентів з продуктами реакції, тобто реальний реактор займає деякі проміжні положення між реакторами повного змішування та ідеального витиснення. Такі реактори описуються так званою дифузною моделлю.
Дифузна модель математично описується рівняннями, в яких враховано зміну концентрації не тільки внаслідок хімічного перетворення (як за ідеального витиснення), а й внаслідок деяких перемішувань реагентів та продуктів реакції за рахунок молекулярної або турбулентної дифузії. Дифузійна модель може бути описана моделлю ідеального витиснення з введенням члена, який враховує ефективну дифузію в потоці.
Необхідні ресурси хімічної промисловості
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості“ на сторінці 1. Приємного читання.
