Вплив урбоекосистеми на атмосферу

Урбоекологія і техноекологія

Антропогенний вплив на атмосферу визначається двома процесами – вилученням з атмосфери і використанням газів, які входять до складу повітря, а також внесенням в атмосферу речовин, не властивих її природному стану.

У природний склад повітря в об'ємних відсотках входять: азот (N2) – 78,1%; кисень (О2) – 20,85%; аргон (Аr2) – 0,93%; діоксид вуглецю (СO2) – 0,033% і решта – нейтральні гази, водень (Н2), озон (O3).

Стан атмосфери в урбанізованому середовищі

Сучасне людство використовує в промислових цілях незначну частку азоту та інших газів атмосфери. Для підтримки життя людини як біологічного виду щорічно потрібно близько 800 млн т кисню, тобто в 25–30 разів більше ніж може накопичитися в атмосфері за цей період.

Інтенсифікація і зростання масштабів розвитку виробництва, енергетики, транспорту призвели до спалювання величезних мас кисню, що перевищує 10–12 млрд м3. У перспективі щорічне споживання кисню збільшиться на 10%, а через 100–150 років його вміст в атмосфері знизиться до кількостей, небезпечних для будь- якого життя.

Проблема збереження газового складу атмосфери надзвичайно важлива. Можливо, людина знайде способи в недалекому майбутньому здійснювати принципово інші технологічні процеси, засновані на використанні енергії вітру, відпливів і припливів, термоядерної енергії тощо. Людство здавна використовувало атмосферу не тільки як джерело життєдіяльності, а й як своєрідне звалище, куди викидало відходи своєї життєдіяльності.

Звичайно ж, не можна говорити, що атмосфера не забруднювалася до людини. Однак природне забруднення в індустріальну епоху значно посилилося антропогенними викидами, зокрема не властивими газовому складу атмосфери.

Головні антропогенні забруднювачі атмосфери – діоксид вуглецю, аерозолі, сірчисті й чадні гази, оксиди азоту, важкі метали і т. ін. Особливого значення набуває дедалі більше насичення атмосфери вуглекислим газом, що спричинює підвищення середньої температури на планеті, тобто парниковий ефект.

Суттєво впливають на виникнення парникового ефекту й інші викиди в атмосферу. Оксиди сірки та азоту (викиди енергетичних установок, авто- і авіатранспорту) є причиною утворення кислотних дощів.

Хлорфторвуглеводні (фреони, галони), які широко використовуються в техніці та побуті як холодоагенти, дезодоранти, потрапляючи в атмосферу, стають каталізаторами в реакції розщеплення озону на кисень.

Руйнування озонового шару спричинюють також запуски космічних кораблів та польоти надзвукових літаків, які супроводжуються викидами продуктів згоряння палива з двигунів.

Інші забруднення атмосфери, що мають локальний характер унаслідок своєї масовості, великої токсичності, здатні утворювати сполуки, не властиві біосфері, що впливають на живі організми вже зараз.

Проблема ускладнюється ще і тим, що промислові атмосферні забруднення, на відміну від природних, концентруються на порівняно невеликих ділянках земної поверхні в промислових районах, де рівень забруднення в 100–150 раз вищий ніж над океаном.

"Внесок" різних галузей промисловості в забруднення атмосфери

Забруднювачами повітряного басейну міст є багато джерел, але основні з них – це насамперед теплова енергетика (електростанції), металургійна, хімічна, нафтопереробна промисловість та транспорт. Складність галузевої структури промисловості, характер технологічних процесів призводять до накопичення викидів від різних джерел, що створює екологічну напруженість у містах.

По Україні з усіх викидів, що становить приблизно 20 млн т, близько 53% припадає на енергетику. З них SO2 – 30%, СО – 37%, NOx – 10%, CxHy, – 8%, органічні речовини – 4%, інші – 11%.

Крім того, енергетичні установки являють собою джерело викидів SiO2, Fе2О3, CaO, MgO, К2O, а також у незначних кількостях сполук Va, Hg, Pb, As, радіоактивних і канцерогенних речовин.

Основними забруднювачами атмосфери в металургійній промисловості є С6Н5ОН, С6Н6, CO, SO2, NOx, НС1, HF, H2S.

Хімічна промисловість – джерело величезного спектра забруднень, оскільки на хімічних підприємствах виробляється коло 70 000 видів готової продукції, при цьому використовується 500–600 тис. хімічних сполук. Основні викиди хімічних підприємств – аерозолі, оксиди сірки та азоту, вуглеводні, оксид вуглецю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив урбоекосистеми на атмосферу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу
  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку