Впливи на якість екосистем

Урбоекологія і техноекологія

Ця категорія кількісно визначає впливи на довкілля через втрату видів біорізноманіття, включаючи нижчі організми. В Еко-99 збитки якості екосистем виражаються як відсоток видів, які зникли в конкретній області через екологічне навантаження (частка, що потенційно зникає, або PDF). PDF потім збільшується за розміром зони і періодом експозиції часу, щоб дістати кінцевий збиток. Очевидно, якість екосистеми не така ж однорідна категорія, як здоров'я людини. Вона складається з трьох головних сегментів: екотоксичність, кислотність/заболочуваність і використання/перетворення земель.

• Екотоксичність виражається як відсоток усіх екологічних видів, що живуть під токсичним тиском (частка потенційного ураження, або PAF). Діаграма на рис. 13.8 показує, ж PAF зв'язується з концентрацією забруднення (або одиницями небезпеки) в конкретній області.

Збиток якості екосистеми визначається через частку потенційного ураження (PAF) видів. Використовується відношення доза– відповідь для суміші субстанцій у довкіллі, що йде за логістичною кривою. Концентрації окремих субстанцій стандартизуються (нормуються) до одиниць небезпеки (HU), що являють собою фонову суміш субстанцій.

Відношення частки потенційного ураження PAF до одиниць небезпеки (стандартизованої концентрації)

Рис. 13.8. Відношення частки потенційного ураження PAF до одиниць небезпеки (стандартизованої концентрації)

• Кислотність/заболочуваність проводяться в Есо-99 як єдина категорія впливу. Збиток цільовим видам моделюється в природних зонах. Ця модель ґрунтується на даних Нідерландів і вона не підходить до моделювання впливу, наприклад, фосфатних добрив.

• Використання і перетворення землі ґрунтується на емпіричних даних поширення судинних рослин, як функції типу використання землі та розміру зон. Беруться до уваги як місцеві, так і регіональні збитки екосистемам.

Виснаження сільськогосподарських і об'ємних ресурсів, наприклад пісок і гравій, розглядається в категорії використання землі. Хоча деякі мінерали, подібно залізу й алюмінію, існують у достатку, якість руди (тобто відсоток металу в руді) безперервно зменшується. Найвищої якості руди є найбільш прибутковими для рудника. Таким чином, відповідно нижчої якості мінерали залишаються для майбутніх генерацій. Наприклад, за останнє століття якість мідних руд на рудниках, де виконуються гірничі роботи, зменшилася з понад 1% до менше ніж 0,5%. Руди нижчої якості потребують більших зусиль для обробки і більших витрат електричної енергії або енергії викопного палива за одиницю металу, який виробляється. В Еко- індикаторах-99 ці особливі зусилля звуться "зайва енергія".

Це стосується викопного палива, для ресурсів нафти і газу: паливні родовища, які знайдені недавно, менші й глибші в ґрунті, потребують використання додаткової енергії для доставки до поверхні, і добуте паливо змішане з іншими матеріалами (наприклад, нафта зі сланцем, природний газ із вуглекислотою, метановими гідратами і т.д.). Хоча повні ресурси викопного палива були оцінені у близько 20 000 млрд т еквівалентної нафти, протягом наступних 3000 років за сьогоднішньої оцінки його споживання більшість цих "резервів" може потребувати більшої енергії для підйому.

Есо-99 визнають, що можуть бути й інші впливи на довкілля, приміром естетичні збитки, збитки для культурної спадщини тощо, котрі не розглядаються вищезазначеними трьома категоріями. Однак вважається, що сьогодні можна охопити головні впливи цими трьома категоріями (рис. 13.9).

Структурна схема життєвого циклу в Есо-99

Рис. 13.9. Структурна схема життєвого циклу в Есо-99

Кожна індустріальна діяльність і продукція шкодить довкіллю в конкретних межах. Сировина має бути, наприклад, видалена з ґрунту; потім вантажівки, поїзди, кораблі і літаки мають перевезти ці матеріали до місцезнаходження промислових об'єктів, їхні продукти необхідно пакувати і розповсюджувати. Протягом використання деякі з цих продуктів можуть потребувати додаткових ресурсів, приміром електричну енергію або бензин. Нарешті, використані продукти (або їх окремі компоненти) мають бути направлені до повторного використання або утилізовані.

Як уже зазначалося, в оцінці життєвого циклу загальна сума впливів на навколишнє середовище продукції, всі стадії життя мають бути досліджені і визначені кількісно. Проводячи LCA, відносно легко визначити внесок специфічного етапу до конкретної екологічної проблеми, наприклад, до парникового ефекту, кислотності, заболочення тощо. Трудність з'являється тоді, коли будь-хто хоче об'єднати різні види впливу і дістати одне число, яке можна буде використати для порівняння альтернативних процесів або продуктів. Щоб це зробити кількісно, будь-кому потрібно використовувати відповідні фактори зваження, про що ішлося раніше.

Екоіндикатори-99 долають ці проблеми а) забезпеченням методу зважування, який дає змогу знаходити суму індивідуальних впливів, і б) розробкою бібліотеки екоіндикаторних значень для найбільш загальних видів матеріалів і процесів, які використовуються в індустріальних видах діяльності. Очікується, що ця база даних стане багатшою в майбутньому, тільки-но більше людей користуватимуться цим методом і їхній досвід буде використовуватися для удосконалення системи вимірювання екологічних витрат.

Протягом проектування та розроблення продукції або процесу досліджується велика кількість варіантів і визначаються найкращі варіанти. В економічній системі ці варіанти "визначаються" кількістю доларів США на одиницю виробництва, одиницю послуг і т.д. Таким чином, коли всі інші фактори є рівними, віддають перевагу найдешевшому вибору. Так само в екологічній системі доступні варіанти "зважуються" відповідними екоіндикаторними значеннями. Найнижче значення Есо-99 означає найкращий вибір за екологічною перспективою. Можна побачити, що екоіндикаторна система вимірювання надає саме таку значиму систему для вимірювання екологічних показників, як традиційний аналіз затрат і прибутків в економічних системах.

Стандартні екоіндикаторні значення безрозмірні, як і одиниці грошового обігу. У системі Есо-99 одиниця вимірювання зветься екоіндикаторний пункт (Pt), і поділяється на 1000 міліпунктів (millipoints – тРІ). Головна мета наявності такої одиниці вимірювання полягала у можливості порівнювання альтернативних варіантів для матеріалів, продуктів і процесів (до речі, та ж потреба привела до початку валютної ери). Розмір одиниці Pt був вибраний Есо-99, щоб визначити одну тисячну частину щорічно екологічного навантаження середнього громадянина в Європі. Один кілопункт (Kilopoint – 1 kPt = 1000 пунктів) був здобутий за допомогою операції ділення обчисленого повного екологічного навантаження в Європі на кількість мешканців.

Стандартні значення Есо-99 доступні для таких категорій:

• матеріали: індикатори виражаються на кілограм матеріалу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Впливи на якість екосистем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем
  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку