Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

Урбоекологія і техноекологія

Під час мартенівського виробництва сталі з усіх пилогазових викидів із сталеплавильних агрегатів найбільша кількість припадає на мартенівські печі: 90% оксидів сірки, 85% оксидів азоту та 75% пилу. На одну тонну садки в мартенівських печах при опаленні їх природним газом утворюється від 1000 до 4000 м3/год газу, який має на виході з печі температуру 700–800°С. Хімічний склад газу залежить від виду використаного палива, складу шихти та технології плавки. В ньому містяться оксид та діоксид вуглецю, оксиди азоту та сірки, кисень, водень, азот, водяна пара та деякі інші речовини. Кількість оксидів сірки залежить від виду використаного палива і при опаленні коксодоменним газом може досягати 800 мг/м3.

Окрім газоподібних домішок, газ, що виділяється, містить значні кількості пилу – до 15 г/м3. Мартенівський пил складається в основному з оксидів заліза (близько 88%). Крім цього, в ньому містяться оксиди алюмінію, марганцю та інших речовин, що входять до складу шихти; оксиди заліза надають газу коричневого кольору.

У мартенівських цехах є і неорганізовані джерела потрапляння пилу в довкілля. Наприклад, у повітрі міксерного відділення вміст пилу доходить до 13 г/м3; у місці розвантаження сипких матеріалів на шихтовому подвір'ї – 250–450 мг/м3; у люнкеритному пристрої в розливальному прольоті – 100–160 мг/м3. Виділений з мартенівської печі газ перед викидом в атмосферу підлягає обов'язковому очищенню. Перед очищенням газ охолоджують у котлах- утилізаторах до 220–250°С.

В Україні найбільше поширення дістали дві схеми очищення мартенівського газу: суха (рис. 19.1) та мокра (рис. 19.2). Запиленість очищених за цими схемами газів не перевищує 100 мг/м3. На зображеній на рис. 19.1 схемі очищення мартенівського газу сухі пластинчасті електрофільтри встановлені після котла-утилізатора. Для запобігання вибуху оксид вуглецю, що міститься в газі, допалюється в спеціальній камері, що знаходиться перед котлом-утилізатором.

Схема очищення мартенівських газів від пилу в сухих пластинчастих електрофільтрах (

Рис. 19.1. Схема очищення мартенівських газів від пилу в сухих пластинчастих електрофільтрах ("сухе" очищення):

1 – мартенівська піч; 2 – лежак; 3 – шибер; 4 – камера для допалювання оксиду вуглецю; 5 – котел-утилізатор; 6 – димосос; 7 – напрямний апарат; 8 – димова труба; 9 – електрофільтр; 10 – лінія пневмотранспорту пилу; 11 – дросель-клапан; 12– випарювальний скрубер

При очищенні газу, що відходить від двованного сталеплавильного агрегату, використовується також суха та мокра схеми очищення. Після допалювання оксиду вуглецю газ охолоджується (до 200°С) у скрубері, за яким установлюється електрофільтр типу УГ.

За такої схеми очищення, якщо запиленість газу перед скрубером становить до 7 г/м3, то перед електрофільтром вона вже зменшується до 3 г/м3, а за ним – до 0,1 г/м3.

Схема очищення мартенівських газів від пилу в трубах Вентурі (

Рис. 19.2. Схема очищення мартенівських газів від пилу в трубах Вентурі ("мокре" очищення):

1 – мартенівська піч; 2 – лежак; 3 – шибер; 4 – пристрій для підігріву газу; 5 – димова труба; 6 – котел-утилізатор; 7 – димосос; 8 – напрямний апарат; 9 – дросельний клапан; 10 – відцентровий скрубер; 11 – зрошувальна камера; 12 – газопровід очищеного газу; 13 – прямокутні труби Вентурі; 14 – гідрозатвор

Зменшення шкідливих викидів в атмосферу

За "мокрого" очищення газу, що відходить від двованного сталеплавильного агрегату, в скруберах Вентурі його спочатку охолоджують до 700–800°С уприскуванням води, потім направляють у котел-утилізатор. Охолоджені до 200–250°С гази потрапляють далі в скрубери Вентурі, після них – у краплеуловлювачі, а звідти за допомогою димососів – у димар. Ефективність уловлювання пилу досягає 99%.

Зараз необхідно очищати мартенівські гази не тільки від пилу, а й від оксидів азоту. Для видалення їх апробовано аміачно-каталітичний метод. Підготовка газів до каталітичного очищення включає їх охолодження та очищення від пилу в тканинних або електричних фільтрах. Процес відновлення оксидів азоту аміаком до елементарного азоту відбувається за температури 280–320°С за наявності ванадієвого каталізатора.

Розробляються методи окиснення азоту до діоксидів, для чого використовуються тверді, рідкі та газоподібні окиснювачі (гіпохлорид натрію, хлорне вапно, діоксид хлору, озон). Отриманий діоксид азоту та непрореагований оксид азоту уловлюються лужним розчином.

Досліджуються методи адсорбції оксидів азоту твердими адсорбентами (сланцевою золою, вапном, цеолітами та іншими речовинами) в нерухомому та киплячому шарах. При цьому поглинається до 80% оксидів азоту. Контактний апарат являє собою циліндричну або прямокутну ємкість з перегородкою – перфорованою полицею, на якій знаходиться адсорбент. У разі необхідності в апарат встановлюють декілька полиць з адсорбентом, шар якого досягає висоти 50–100 мм, будується окремий колекторний підвід та відвід газу від кожної полиці.

У зв'язку з меншою енергоємністю киснево-конверторного способу виробництва сталі порівняно з мартенівським способом частка виплавки конверторної сталі безперервно збільшується.

При продувці рідкого чавуну киснем у конверторі відбувається вигоряння з чавуну вуглецю та інших домішок. Утворений продукт згоряння (конверторний газ) містить переважно оксид вуглецю (85–90%), діоксид вуглецю (8–14%), а також невелику кількість кисню, азоту та деяких інших речовин, наприклад сірки. За даними, кількість сірки, що виходить з газової фази за плавку, становить 7–8% від вмісту сірки в шихті.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку