УРБОЕКОЛОГІЯ – НОВА ЛАНКА В ЕКОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ
Об'єкт, предмет і основні завдання урбоекології
Урбоекологія – комплекс містобудівних, медико-біологічних, географічних, економічних і технічних наук, які в рамках екології людини вивчають взаємодію виробничої і невиробничої діяльності людини з навколишнім природним середовищем на території населених місць і їх систем. За визначенням В.П. Кучерявого: "Урбоекологія – це наука про взаємозв'язки і взаємодію в часі і просторі двох систем – міської (в складі підсистем – соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, керівної, адміністративної та ін.) і природної, а також про ноосферне управління урбоекосистемами [1].
Урбоекосистема – це природно-територіальний комплекс (геокомплекс) зі всією його ієрархічною структурою – від ландшафту до фації, який перебуває під безпосереднім впливом (минулим, сучасним, майбутнім) міста.
Вивченням природної підсистеми, тобто біогеоценотичного шару міста, займається урбоекологія. Вона є одним із конструктивних напрямів в екології людини й одночасно специфічним напрямом у містобудівній науці. Урбоекологія використовує багато принципів і методів медичної, біологічної, географічної науки та інших наук. Але вона не становить просту суму цих наук, вона відбирає з них лише найнеобхідніше для розв'язання містобудівних, переважно конструктивних завдань, і оперує всім різноманіттям урбаністичних структур, містобудівних понять, закономірностей та ін.
Таким чином, урбоекологія збагачує містобудування екологічним підходом, одночасно вводячи в екологію людини містобудівні уявлення, поняття, терміни і методи. Урбоекологія – ужиткова дисципліна, яка виникла з потреб практики, і планово-предметний апарат розроблений у ній більш докладно ніж її теоретичні основи.
Метою урбоекології є пошук шляхів і розробка рішень у рамках містобудування і організації території. Ці заходи спрямовані не тільки на забезпечення прийнятих гігієнічних умов життя, а й на будь-яку раціоналізацію природокористування, охорону навколишнього природного середовища і екологію найважливіших соціально-економічних процесів у межах регіонів, міських агломератів, міст і окремих їхніх частин [2].
Об'єкти урбоекології – системи розселення різного рангу, міські агломерації, сільські населені пункти, міські райони, житлові мікрорайони, – до окремих будівель і споруд.
Предмет урбоекології – дослідження процесів взаємодії урбанізованого і природного середовища, а також розробка пропозицій, спрямованих на охорону здоров'я населення міст і інших поселень, на охорону атмосфери, гідросфери, літосфери і біоти від негативного впливу урбанізації і міської забудови.
Основне завдання урбоекології – вивчення масштабу і інтенсивності антропогенної і технічної дії на урбосоціоекосистему (популяція людини, виробничий комплекс, інфраструктура і специфічне природне, штучне, соціально-культурне середовище; соціальний блок – системотвірна і керівна функція), визначення допустимого рівня такої дії, розробка заходів, що забезпечують стабільність підтримання допустимого рівня дії, прогнозування можливих віддалених наслідків цієї дії і відповідне коригування системи природозахисних заходів.
Наукові основи урбоекології
Термін "екологія" втратив своє суто біологічне значення. Сучасна екологія – це наука не тільки біологічна, а й соціально- політична, оскільки ставлення людини до природного середовища визначається соціальним ладом і політичними настановами суспільства. Це також і економічна наука, оскільки має визначати збиток, що завдається діяльністю людини природному середовищу і, навпаки, – той ефект, який можна здобути за раціонального природокористування.
Екологію можна вважати і такою, що стосується і географії, і педагогіки, і гігієни, що зазвичай не означає, що всі ці науки або сама екологія втрачають своє значення. Навпаки, збагачуючись екологічним підходом, вони розвивають і самих себе, й екологію. Залишати за екологією місце тільки біологічної дисципліни було б помилковим і тому, що дослідити середовище перебування людини, наприклад, неможливо, не використовуючи методи фізичної і соціально-економічної географії, вивчати екстремальні умови життя сучасної людини не можна без знань, накопичених кліматологією, метеорологією, гігієною та ін. Так само, не залучаючи для розв'язання питань екології міста методологію містобудування, не можна забезпечити успішне розв'язання питань взаємодії людських поселень і їх систем із природним середовищем.
Наукові основи урбоекології являють собою наукові напрями, які досліджують різні аспекти взаємодії природи і суспільства на урбанізованих територіях.
Першорядне значення для урбоекології мають екологічні основи. Значення екологічного підходу до містобудування визначається тією винятковою роллю, яку відіграє жива речовина в планетарних процесах. Основоположні праці В.І. Вернадського, В.Н. Сукачева, С.С. Шварца та інших учених показали, що розвинене життя стало ведучим чинником геологічного розвитку планети. Біологічні закономірності більше за інших визначають темпи і форми перетворення речовин і енергії на Землі. И оскільки еволюція біосфери дедалі більшою мірою визначається діяльністю людини, майбутнє екології – в теорії створення зміненого світу. Екологія стала теоретичною основою поведінки людини індустріального суспільства в природі.
З деяких закономірностей, правил загальної екології урбоекологія використовує лише ті, які потрібно враховувати розглядаючи урбанізоване і природне середовище. Це поняття про конкуренцію видів, трофічні ланцюги, енергетичні піраміди, продуктивність екосистем, екологічні ніші й т. ін. Ці поняття можна сформулювати як ряд таких істотних для урбоекології положень:
• 1. Правило 10% (перенесення енергії з одного трофічного рівня на наступний не >10%).
• 2. Правило 1% – відбір від екосистем енергії >1% може вивести систему зі стану гомеостазу.
• 3. Наявність ефекту зворотних зв'язків (у речовинній замкненій системі біосфери, втручання, пов'язані з отриманням певних економічних вигод, завжди супроводжуються зворотними негативними реакціями з боку природного середовища).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
