Захист довкілля від впливу фізичних чинників

Урбоекологія і техноекологія

Як уже зазначалось, одним із шкідливих чинників у містах є шумове забруднення довкілля. Найбільш ефективний метод боротьби з шумом у містах і приміських територіях – комплексний підхід, а саме: збільшення відстані від джерела шуму, створення звукоізолювальних екранів, підвищення звуконепроникності будівель, акустична обробка поверхні виробів, елементів інтер'єру приміщень із використанням шумопоглинальних матеріалів. Можливе застосування загальних містобудівних і регульованих заходів (перерозподіл руху транспортних потоків, обмеження руху в нічний час доби, регулювання парку експлуатованих транспортних засобів тощо).

Заходи і засоби захисту від електромагнітних випромінювань можна умовно поділити на організаційні, інженерно-технічні та лікувально-профілактичні.

Організаційні заходи передбачають запобігання потраплянню людей в зону з високою напруженістю електромагнітних полів (ЕМП), створення СЗЗ та зон обмеження забудов навколо антенних споруд радіотехнічних об'єктів (РТО) різного призначення та повітряних ліній промислової частоти.

Майданчики для розміщення проектованих РТО необхідно вибирати з урахуванням потужності передавачів, характеристик спрямованості випромінювання, висоти розташування і конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості, функціонального призначення прилеглих територій, висоти забудови.

Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищуються граничнодопустимі рівні (ГДР) ЕМП (наведені у праці [13]). Зоною обмеження вважається територія, де на висоті понад 2 м від поверхні землі перевищуються ГДР.

Задля захисту населення від впливу ЕМП промислової частоти також встановлюються санітарно-захисні зони – території, на яких напруженість ЕМП не перевищує 1 кВ/м.

До інженерно-технічних засобів захисту від ЕМП належать електрогерметизація елементів схем, блоків, вузлів установки задля зниження чи усунення електромагнітного випромінювання.

Для колективного захисту від ЕМП застосовуються лісові насадження, дифракційні екрани.

Зниження густини потоку енергії в прилеглих до РТО зонах можна досягти підйомом антени на висоту. Заходом конструктивного та експлуатаційного характеру є програмне управління потужністю випромінювання електромагнітної енергії в зоні огляду 360°, а також виключення випромінювання в антенах огляду, де немає потреби в радіолокаційному контролі, тобто застосування секторного блокування випромінювання сканерів.

До лікувально-профілактичних заходів належать періодичні медичні огляди працівників та населення, фізіо- та фармакотерапія.

Масове спалювання речовин, високотемпературні викиди і скиди промислових підприємств спричинюють теплове забруднення біосфери. Ефективна боротьба з тепловим забрудненням у глобальному масштабі може вестися лише через зниження обсягів спалювання вуглеводневих палив, вдосконалення енергетичних агрегатів, підвищення їх економічності, контролювання режиму роботи джерел енергії.

Головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі, які утворюються після випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС та на радіоактивних виробництвах, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, захованих на землі.

Санітарно-гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань і правила роботи з радіоактивними речовинами регламентуються "Нормами радіаційної безпеки" НРБУ-97 та "Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань (ОСП-72/87)".

Правила ОСП-72/87 визначають розміщення установ, дільниць, устаткування для роботи з джерелами іонізуючих випромінювань, організацію робіт, порядок одержання, зберігання та перевезення джерел випромінювання; правила роботи з закритими джерелами випромінювання та з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді; обладнання вентиляції, пило-, тепловідведення, опалення, водопостачання та каналізації; вимоги до збирання, видалення, знешкодження радіоактивних відходів, а також дезактивації приміщень та устаткування; заходи індивідуального захисту та особистої гігієни, питання радіаційного контролю.

Захист живих організмів від іонізуючих випромінювань може здійснюватися збільшенням відстані між ними і джерелом випромінювання (захист відстанню); скороченням тривалості перебування в полі випромінювання (захист часом); екрануванням джерела випромінювання (захист екраном).

Обладнання джерел іонізуючих випромінювань має виключати потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Із цією метою на атомних електростанціях, наприклад, процеси керування роботою реактора автоматизовані і здійснюються дистанційно. Активна зона реактора, системи тепловідведення, приміщення для зберігання та видалення відпрацьованих стрижнів та інші ділянки огороджують системою захисних оболонок, які знижують рівень випромінювання до безпечного.

Навколо джерел іонізуючого випромінювання за погодженням із органами санітарно-епідеміологічної служби визначається СЗЗ – границя території, де рівень випромінювань (скидів, викидів) може перевищувати границю дози (ГД). Крім того, встановлюється також зона спостереження, розміри якої в три-чотири рази перевищують СЗЗ.

У СЗЗ забороняється розміщення житлових споруд, дитячих закладів, лікарень, санаторіїв та інших оздоровчих закладів, а також промислових та підсобних споруд, що не належать до закладу, для якого встановлюється СЗЗ.

Виробництво, обробка, застосування, зберігання транспортування та переробка джерел іонізуючого випромінювання проводяться згідно із "Законом про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку" від 08.02.95 р. та "Законом про поводження з радіоактивними відходами" від 30.06.95 р.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист довкілля від впливу фізичних чинників“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників
  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку